Ухвала суду № 42281501, 19.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2014 рокусправа № 2а-7937/09/1170 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Колективного підприємства "КОК ПІТ"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 р.

у справі № 2а-7937/09/1170

за позовом Колективного підприємства "КОК ПІТ"

до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2009р. №0000492300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 47988 грн., в т.ч. 31992 грн. за основним платежем та 15996 грн. штрафні (фінансові) санкції, та №0000482300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 97022 грн., в т.ч. 64681 грн. за основним платежем та 32341 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність та законність винесених податкових повідомлень-рішень.

Так, суд зазначив, що сукупність документів, наданих позивачем під час перевірки та до суду, не є достатнім та допустимим доказом на підтвердження правомірності показників податкового обліку позивача, сформованого з посиланнями на господарські операції за участі контрагентів ПП «Лімет» та ПП «Макром-М».

Суд також погодився з висновком податкового органу стосовно порушення позивачем п.п.8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено обмеження суми витрат з поліпшення основних фондів , яка могла бути включена до складу валових витрат у 2007 році.

Не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 , Колективне підприємство "КОК ПІТ" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на помилкове застосування судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність рішення суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Так, позивач вважає, що надані ним до суду документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують наявність господарських операцій між ним ПП «Лімет» та ПП «Макром-М», а також правомірність показників податкової звітності, сформованої підприємством за результатами названих господарських операцій.

Позивач вказує, що висновки податкового органу про недійсність правочинів між ним та названими контрагентами не можна визнати обґрунтованими, оскільки недійсність вказаних правочинів у судовому порядку встановлено не було.

Висновки суду стосовно того, що наявність господарських операцій між ним та ПП «Лімет» спростовується поясненнями гр.. ОСОБА_1, відібраними 13 квітня 2009 року старшим оперуповноваженим ВМП ДПІ у м. Кіровограді Вороніним О.В. (т. 1 а.с. 195-196), та відсутністю у названого контрагента ліцензії на перевезення позивач вважає необґрунтованими, виходячи з такого.

Судом фактично проігноровано те, що по-перше, такі пояснення гр.. ОСОБА_1 були надані відповідачем під час розгляду справи, тобто з порушенням порядку допиту свідка, по-друге, дані, відображені в цих поясненнях, ніяким чином не стосуються відносин між позивачем та ПП «Лімет», по-третє зміст цих пояснень не відображено податковим інспектором у змісті акту перевірки, тобто такі пояснення не можуть вважатись належним доказом у розумінні статті 69 КАС України. Відповідно, посилання на них є порушенням норм процесуального законодавства.

Позивач також зазначає, що між ним ПП «Лімет» та ПП «Макром-М»було укладено угоди в галузі транспортно - експедиторської діяльності, яка не передбачає обов'язкової наявності у експедитора ліцензії на перевезення та оформлення ним товаро-транспортних накладних.

Щодо правомірності віднесення до складу валових витрат суми витрат з поліпшення основних фондів, з урахуванням обмеження встановленого п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"позивач вказує, що фактично відбулося не поліпшення основних фондів, а переміщення ТМЦ з основного рахунку (рахунок 28) на рахунок 23 (виробництво), тобто списання як такого не відбулося.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло. Представники сторін, належним чином сповіщених про час та місце судового розгляду, до суду не прибули.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, доводи та вимоги апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р.

Результати перевірки оформлені актом №370/23-00/32504450 від 17.06.2009 р. (т. 1 а.с.14-49).

Перевіркою встановлені порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1. п.п. 5.2.10 п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 64681 грн., в т.ч.:

за ІІ квартал 2007 року на суму 14090 грн.;

за ІІІ квартал 2007 року на суму 11539 грн.;

за IV квартал 2007 року на суму 17398.;

за І квартал 2008 року на суму 18251 грн.;

за ІІ квартал 2008 року на суму 3403 грн.

- п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"в результаті чого завищено податковий кредит на суму 31992 грн., в т.ч.:

за вересень 2007 року на суму 750 грн.;

за жовтень 2007 року на суму 2883 грн.;

за листопад 2007 року на суму 11036 грн.;

за січень 2008 року на суму 3023 грн.;

за лютий 2008 року на суму 5831 грн.;

за березень 2008 року на суму 5746 грн.;

за квітень 2008 року на суму 2723 грн.

02.07.2009 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000492300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 47988 грн., в т.ч. 31992 грн. за основним платежем та 15996 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 12) та №0000482300/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 97022 грн., в т.ч. 64681 грн. за основним платежем та 32341 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 13).

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що протягом перевіреного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з контрагентом - ПП "Лімет", у якого протягом третього-другого кварталів 2007 та 2008 років придбано товарно-матеріальних цінностей та одержано транспортних послуг на загальну суму 159690 грн., в т.ч.:

- 3 квартал 2007 р. - 3750 грн.;

- 4 квартал 2007 р. - 69593 грн.;

- 1 квартал 2008 р. - 73004 грн.;

- 2 квартал 2008 р. - 13613 грн.,

При цьому, контрагент позивача є юридичною особою, яка має ознаки "фіктивності". Факт придбання ТМЦ та одержання транспортних послуг не підтверджено належним чином оформленими документами.

З цих же підстав відповідачем не визнано правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Лімет"на підставі податкових накладних, виписаних вказаним підприємством на загальну суму податкового кредиту 31992 грн.

Також відповідачем не визнається правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості транспортних послуг одержаних від контрагента -ПП "Макром М"в сумі 13963грн. (без урахування ПДВ), в т.ч.:

- ІІ кв. 2007р. -3640 грн.

- ІІІ кв. 2007р. - 10323.2 грн.,

Зважаючи на те, що факт надання транспортних послуг по перевезенню паливно-мастильних матеріалів не підтверджено товарно-транспортними накладними, обов'язковість оформлення яких передбачена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 р. за № 805/15496.

Крім того, відповідач зазначає, що у перевіреному періоді позивач здійснював обробку багаторічних насаджень з використанням паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 32274,39гри.

Для чого позивач використовував власні товарно-матеріальні цінності, які обліковувались на бухгалтерському рахунку "Товари на складі". Відповідно до акту списання від 30.09.2007р. № 1 позивачем були використані наступні товарно - матеріальні цінності:

- дизельне пальне 5800 л на суму 17400,00грн.;

- мастило М 10Г 2 К - 600 л на суму 1944,00грн.;

- мастило М 10 ДМ - 3663 л на суму 12930,39,0грн.

Підпунктом 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що: "платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь - які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2.3,4 чи окремих об'єктів основних фондів групи".

Сума витрат з поліпшення основних фондів, яка може бути включена у звітному періоді до складу валових витрат, з урахуванням обмеження встановленого п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 вищевказаного Закону, складає у 2007 році - 193,5 грн. (10% від сукупної балансової вартості на 01.01.2007 р.- 1935 грн.).

Таким чином, позивачем порушено вимоги п.п.5.2.10, п.5.2 ст.5, п. п 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"внаслідок чого, завищено загальну суму валових витрат за ІІІ-й квартал 2007 року на 32080,89 грн. (32274,39 грн. - 193,5 грн.).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки позивачем було надано договір постачання нафтопродуктів від 03.07.2007р. за №7, підписаний позивачем та ПП "Лімет" (т. 1 а.с. 69) та договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.01.2008р. за №3 (т. 1 а.с. 73).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивач надав видаткові накладні від 14.04.2008р. (т.1 а.с. 74), від 07.04.2008р. (т. 1 а.с. 75), від 14.04.2008р. (т. 1 а.с. 76), від 03.03.2008р. (т. 1 а.с.77), від 01.02.2008р. (т. 1 а.с. 106), від 28.02.2008р. (т. 1 а.с. 107), від 11.02.2008р. (т. 1 а.с. 108), від 03.01.2008р. (т.1а.с.125), від 03.01.2008р. (т.1.а.с.126), від 26.11.2007р. (т.1.а.с.127), від 08.11.2007р. (т.1.а.с.128), від 01.11.2007р. (т.1.а.с.129), від 01.11.2007р. (т.1.а.с.130), від 02.10.2007р. (т.1.а.с.131), від 06.09.2007р. (т.1.а.с.132), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 78-105, 109-124), податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит (т.1а.с.142-178).

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/ встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як свідчить зміст видаткових накладних, наданих позивачем до суду, останні не містять відомостей про посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції з отримання товару. Названі реквізити відсутні також у актах здачі-прийняття робіт ( надання прослуг). У актах також не зазначено зміст господарської операцій ( перевезення, експедитування, вантажно-розвантажувальні операції, тощо).

У товарно-транспортних накладних відсутні відомості про номери транспортних засобів, одиниці виміру, кількість вантажу, будь-які відомості про єдину особу, яка поставила підпис в товарно-транспортній накладній.

Отже, названу інформацію на паперових носіях не можна визнати документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення № 88.

За таких обставин слід погодитись з висновком суду та податкового органу стосовно того, що показники податкової звітності позивача за операціями з ПП "Лімет" не підтверджено належним чином.

Крім того, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність з надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом підлягала ліцензуванню.

За інформацією територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області від 01.06.2009р. (т.2.а.с.74) дані щодо одержання ПП "Лімет"ліцензії на діяльність вантажного автомобільного транспорту відсутні.

Вказані обставини в їх сукупності вказують на сумнівність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Лімет", відповідно первинні документи надані позивачем, не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, а тому у позивача відсутні правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі цих документів.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Макром М"судом встановлено, що між вказаними підприємствами був укладений договір №31 від 07.05.2007р. про надання послуг з перевезення вантажів (т.1а.с.70, 72).

На підтвердження факту надання послуг за вищевказаним договором позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання транспортних послуг) (т.1 а.с. 133-141).

У названих актах також відсутня інформація про осади та призвіща осіб, що їх підписали, не зазначено зміст господарської операцій ( перевезення, експедитування, вантажно-розвантажувальні операції, тощо). Отже, названа інформація на паперових носіях згідно норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не може розглядатися у якості документів первинного бухгалтерського обліку.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Слід також зазначити, що відповідно до інформації територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області від 01.06.2009р. (т.2.а.с.74) дані щодо одержання ПП "Макром М" ліцензії на діяльність вантажного автомобільного транспорту відсутні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач під час перевірки та судового розгляду належним чином не підтвердив показники податкової звітності, сформованої з посиланнями на господарські операції між ним та ПП«Макром М».

Крім того, суд враховує наступні обставини.

Відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на які посилається позивач, фактична вартість наданих транспортних послуг становить 16755,84 грн., але при цьому позивачем сплачується на адресу ПП "Макром М"лише 8390,36 грн., що підтверджується банківською випискою (т.2 а.с. 87), тобто грошові кошти в сумі 8365,48 грн. є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки вказана заборгованість вже не може бути відшкодована в силу ліквідації ПП "Макром М".

З урахуванням вищевикладеного слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що інформація на паперових носіях, надана позивачем під час перевірки, не може розглядатися як документи первинного бухгалтерського обліку, які є підставою для формування показників податкової звітності, та належними доказами на підтвердження здійснення господарських операцій за участю ПП "Лімет"та ПП "Макром М".

Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що транспортні послуги, зазначені у актах здачі-приймання робіт (надання послуг), не відносились до послуг з перевезення та не потребували наявності ліцензій, оскільки названі доводи суперечать умовам договорів, на які посилається позивач, та іншим матеріалам справи, згідно яких позивач здійснював оплату саме за перевезення вантажу.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що комісією створеною позивачем 30.09.2007р. складено акт списання №1 зміст якого вказує на списання використаних наступних товарно - матеріальних цінностей:

- дизельне пальне 5800 л на суму 17400.0грн.;

- мастило М 10Г 2 К - 600 л на суму 1944.0грн.;

- мастило М 10 ДМ - 3663 л на суму 12930.39.0грн.

Як вбачається з графи акту "Підстава непридатності"списання відбулося у зв'язку з підготовкою земель до зими.

З урахуванням вищевикладеного форма та зміст вказаного акту вказує саме на списання ТМЦ, а не на їх переміщення з основного рахунку (рахунок 28) на рахунок 23 (виробництво), про що зазначає позивач.

Сума витрат з поліпшення основних фондів, яка може бути включена у звітному періоді до складу валових витрат, з урахуванням обмеження встановленого п., складає у 2007 році - 193,5 грн. (10% від сукупної балансової вартості на 01.01.2007 р.- 1935 грн.).

Таким чином, позивачем порушено вимоги п.п.5.2.10, п.5.2 ст.5, п. п 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"внаслідок чого, завищено загальну суму валових витрат за ІІІ-й квартал 2007 року на 32080,89 грн. (32274,39 грн. - 193,5 грн.).

Оскільки під час перевірки та судового розгляду позивач не надав належних документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП "Лімет"та ПП "Макром М", а матеріалами справи підтверджено порушення позивачем норм п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає, що податкові повідомлення - рішення від 02.07.2009р. №0000492300/0 та №0000482300/0 винесено у відповідності до чинного законодавства у межах повноважень органу державної податкової служби, що обґрунтовано стало підставою для задоволення позовних вимог судом першої інстанції.

Виходячи з викладеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Колективного підприємства "КОК ПІТ" залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. - без змін.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "КОК ПІТ" залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко