Постанова № 42281228, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2014 рокусправа № 804/5100/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р.

у справі № 804/5100/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп"

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Енерджи Груп" 10 квітня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0007931502 від 17 грудня 2012 року та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0007921502 від 17 грудня 2012 року, в частині, яка залишена без змін рішенням про розгляд скарги № 1083/10/10/25 ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0007931502 від 17 грудня 2012 року та податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0007921502 від 17 грудня 2012 року.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст. 50 Податкового кодексу України та пункту 1 р. ІУ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 (далі - Порядок №1492),згідно якого визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п.3 р. ІУ Порядку №1492).

Таким чином, платник податку на додану вартість, який самостійно виявив заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення, може подати уточнюючий розрахунок і відповідні додатки податкової декларації з податку на додану вартість за період, в якому виникло право на бюджетне відшкодування (фактично була здійснена оплата), з виправленими показниками.

Крім того, суд зазначив, що позивач обґрунтував показники податкової звітності належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку.

Обставини щодо контрагентів позивача, на які посилається податковий орган, та висновки податкового органу щодо недійсності правочинів, укладених позивачем, не можуть бути підставою для невизнання показників податкової звітності останнього.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р., Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність рішення суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, відповідач вказує, що рішення суду не відповідає нормам п. п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. п. 201.6, 201, 14, 201.15 Податкового кодексу України згідно яких, на думку відповідача, платник податків має право включити суму ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, у якому отримано податкову накладну. Отже, коригування показників податкового кредиту, задекларованих у 2009 році, не може бути здійснено на підставі податкових накладних, отриманих у 2012 році.

В апеляційній скарзі також міститься клопотання про здійснення процесуальної заміни відповідача, яке обґрунтовано тим, що функції Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на момент подання апеляційної скарги здійснюються Криворізькою центральною об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Клопотання задоволено судом.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Представники відповідача до суду не прибули.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили.

Просили залишити постанову суду без змін як законну та обґрунтовану.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 29.11.2012 було складено акт № 4162/198/153/33407602 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "Енерджи Груп" (код ЄДРПОУ 33407602), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах згідно уточнюючих розрахунків, поданих 30.10.2012 року за звітні (податкові) періоди жовтень та листопад 2009 року".

Перевіркою встановлено порушення абзац 3 пункту 198.6 статті 198 та пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, а також відповідно до абз. б) п. 200.14 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, зі змінами та доповненнями, за результатами перевірки заявленої ТОВ "Енерджи Груп" суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2009 року на суму - 175999,00 грн., занижено суми які підлягали сплаті до бюджету за жовтень 2009 року в сумі - 2251,00 грн.; за листопад 2009 року завищено податковий кредит з ПДВ на суму - 56153,00 грн. занижено суми які підлягали сплаті до бюджету за листопад 2009 року в сумі - 528,00 грн. та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів (задеклароване від'ємне значення різниці між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року Уточнюючим розрахунком за жовтень 2009 року) на суму 173748,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4162/198/153/33407602 від 29 листопада 2012 року відносно ТОВ "Енерджи Груп" винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0007931502 від 17 грудня 2012 року, щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 173748,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штраф) 87138,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0007921502 від 17 грудня 2012 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених а Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 2779,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1125,50 грн.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 1083/10/10-25 від 11.03.2013 було скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної МДПІ від 17.12.2012 № 007931502 в частині застосування до ТОВ "Енерджи Груп" штрафної санкції у сумі 87138,00 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення; скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної МДПІ від 17.12.2012 в частині збільшення грошового зобов'язання з штрафної санкції по податку на додану вартість у сумі 430,75 грн., у іншій частині зазначене рішення залишено без змін і скаргу без задоволення.

Як свідчить зміст акту, під час перевірки встановлено, що згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року, поданих до податкової 19.11.2012 року вх.. № 9072845488, у названий період (жовтень 2012 року) позивач отримав та зареєстрував податкові накладні постачальників ПП «Будпартнер» ТОВ «Емброл Инжиниринг ПСК»; ПП «ВІБУР»; ПП «РБК БАЗІС»; ТОВ «Кривбасзалізобетон», виписка яких датована названими особами жовтнем та листопадом 2009 року.

ТОВ «Енерджи Груп» протягом жовтня 2012 року, а саме 30.10.2012 року подано 2 (два) уточнюючих розрахунки:

- за жовтень 2009 року - за реєстраційним № 9067141363;

- за листопад 2009 року - за реєстраційним № 9067141594.

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, підставою для подання уточнюючих розрахунків стали податкові накладні, зареєстровані платником у жовтні 2012 року.

Дії платника, вчинені у жовтні 2012 рік не можна визнати такими, що відповідають чинному законодавству, виходячи з наступного.

В пункті 44.1 статті 44 розділу II ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 201.14 статті 201 розділу V ПК України визначено, що платники податків зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податків продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 розділу V Кодексу).

Результати податкового обліку платника податку відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та переносяться до податкової звітності і визначають результати його розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість (розмір податкових зобов'язань, податкового кредиту, сплата податкового зобов'язання чи отримання бюджетного відшкодування).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу I ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

При цьому датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно абз.11 пункту 201.10 статті 201 Кодексу, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналогічні норми містились також у статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний у 2009 році.

При цьому, слід зазначити, що можливості включення суми до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у зв'язку із несвоєчасним отриманням податкової накладної податкове законодавство, що діяло у 2009 році, не передбачало.

В той же час, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, у разі, якщо платник податку не включив у відповідному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, у ст.198 ПКУ йдеться про накладні, отримані платником, але не включені до складу податкового кредиту у звітному періоді.

Таким чином, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу позивачем дотримано не було.

Посилання позивача та суду першої інстанції на норми п.50.1 ст.50 ПКУ, згідно яких, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, не приймаються судом, виходячи з такого.

По-перше, як свідчить зміст викладених вище норм законодавства, помилок у податковій звітності платником допущено не було. За відсутності з 2009 року податкових накладних позивач не мав права на включення сум до податкового кредиту.

По-друге, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу безсередньо визначено термін, протягом якого за платником податків зберігається право на включення суми до складу податкового кредиту (365 днів).

Посилання позивача та суду першої інстанції на податкові роз'яснення (розділ 130.20.1) не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки у названих роз'ясненнях йдеться про ситуацію, коли платником податків було допущено помилку, що у даному випадку, як зазначено вище, не відбувалось.

Крім того, слід зазначити, що 16.02.2012 року ДПС України затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, де зазначено наступне:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру триманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства, а саме: порушення абзац 3 пункту 198.6 статті 198 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, є обґрунтованими, що виключає підстави для задоволення позову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області слід задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. - скасувати. У задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 р. у справі № 804/5100/13-а - скасувати.

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова