Постанова № 42281082, 12.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2830/14-a

12 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство Почаївська фабрика «Пластик» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Кременецькому районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство Почаївська фабрика «Пластик» (далі - ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик», відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 70778 грн. 08 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». УПФУ в Кременецькому районі було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонерам, які вийшли на пенсію на підставі пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за жовтень та листопад 2014 року.

Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень-листопад 2014 року склала 70778 грн. 08 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, наведених в адміністративному позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Одночасно представник позивача зазначила, що витрати, які підлягають відшкодуванню визначені пропорційно до стажу роботи пенсіонерів на даному підприємстві, виплата пільгових пенсій підтверджена відповідною довідкою УПФУ в Кременецькому районі, заборгованість станом на 12.01.2015 року відповідачем не погашена (а. с. 33).

Представник відповідача подав до суду заперечення проти позову від 12.01.2015 року (а. с. 20), в яких зазначив, що до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, включені суми пенсій по пенсіонерах після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону Україну «Про пенсійне забезпечення», а саме по колишніх працівниках (жінках), які досягли 55 річного віку. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем при проведенні розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не взято до уваги те, що пенсіонери працювали й на інших підприємствах, а тому такі витрати мають обчислюватись пропорційно до стажу роботи на кожному з підприємств. Також зазначає про відсутність правонаступництва ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» за державним підприємством в процесі викупу організацією орендарів цілісного майнового комплексу державного підприємства та реорганізації орендного підприємства. Представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув повторно, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач завчасно належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а. с. 22, 30). Представник відповідача повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 31). Проте враховуючи, що до вказаного клопотання, як і до клопотання про відкладення розгляду справи від 18.12.2014 року (а. с. 23) представник відповідача не долучив будь-яких документів (належних доказів), які б підтверджували неможливість його прибуття чи прибуття інших представників в судові засідання, тому суд приходить до висновку, що представник відповідача не прибув в судове засідання без поважних причин.

Неприбуття представника відповідача в судове засідання без поважних причин, заявлення повторних клопотань про відкладення розгляду справи, суд розцінює як зумисне затягування судового процесу, що в даному випадку є порушенням приписів статей 49, 51 КАС України стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а представник відповідача не прибув в судове засідання без поважних причин), дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» зареєстроване як юридична особа 13.11.1995 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.11.2014 року (а. с. 5-6). Відповідач взятий на облік в УПФУ в Кременецькому районі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

УПФУ в Кременецькому районі проведено та направлено ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з жовтня та листопада 2014 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а. с. 7-14). Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, серед іншого, містять повні відомості про осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, дату призначення пенсії та дату досягнення пенсійного віку, відповідний стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, а також частку плати до Пенсійного фонду підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах за жовтень-листопад 2014 року, яка станом на 12.01.2015 року становить 70778 грн. 08 коп.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах. Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Так, згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону (в редакції, яка діяла до 27.04.2013 року включно), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років; жінки - після досягнення 55 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» № 184-VІІ від 04.04.2013 року (який набрав чинності з 28.04.2013 року) в абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінено словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 28.04.2013 року відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

У даному випадку відповідач заперечує відшкодування підприємством пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» колишнім працівникам (жінкам), які досягли 55 річного віку, тобто досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року (чинного з 01.10.2011 року) внесено зміни до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та збільшено пенсійний вік до 60 років.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, серед іншого, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Таким чином, норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальними для правовідносин, що склались у системі пенсійного забезпечення. Стаття 26 даного Закону визначає умови призначення пенсії за віком. Винятків, які б передбачали зменшення пенсійного віку на підставі інших законодавчих актів, цей закон не містить.

Отже, працівники мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення віку передбаченого законодавством, діючим на час досягнення такого віку, тобто віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування якого є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи наведене, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, який регулює порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин, слід прийти до висновку, що при визначенні пенсійного віку, до настання якого ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» повинно відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам, які отримали пенсію за віком на пільгових умовах, слід керуватись нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення особами пенсійного віку, що передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків і фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.2 даної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з жовтня та листопада 2014 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, визначена відповідна частка плати ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» з урахуванням стажу роботи на даному підприємстві таких осіб. Крім цього, позивачем надані належні докази щодо виплати пільгової пенсії особам, що включенні до розрахунку (а. с. 18-19).

Відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії УПФУ в Кременецькому районі, які стали підставою для розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (в редакції Закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин). Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції). Таким чином, обов'язок підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається законом, а розмір у відповідних розрахунках.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи та наведенні положення чинного законодавства, слід прийти до висновку, що УПФУ в Кременецькому районі правомірно та підставно визначались суми для відшкодування ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позивачем доведено обов'язок ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зокрема, по громадянах, які на даний час отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення зазначеними особами пенсійного віку, що передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, суд не бере до уваги заперечення відповідача про відсутність правонаступництва ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» за державним підприємством в процесі викупу організацією орендарів цілісного майнового комплексу державного підприємства та реорганізації орендного підприємства, а також інші заперечення щодо достовірності розрахунків пільгових пенсій, оскільки такі обставини вже досліджувались судом та спростовані судовими рішеннями, що набрали законної сили, при розгляді аналогічних справ між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за інший період, а саме ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 року у справі № 819/3096/13-а за позовом УПФУ в Кременецькому районі до ТзОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень-жовтень 2013 року (а. с. 15-17) та від 29.07.2014 року у справі № 819/574/13-а про стягнення заборгованості за січень-лютий 2014 року (а. с. 35-36). Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) дані обставини не потребують доказування у цій справі.

У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 70778 грн. 08 коп., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство Почаївська фабрика «Пластик» (47025, Тернопільська область, Кременецький район, місто Почаїв, вулиця Промислова, будинок 5, код ЄДРПОУ 02971883 ) на користь управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області (47003, Тернопільська область, місто Кременець, вулиця Чорновола, будинок 2, код ЄДРПОУ 21156309) на розрахунковий рахунок № 25606341202198 в Кременецькому відділенні ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 338545, код 21156309, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 70778 (сімдесят тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 08 (вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна:

Суддя Чепенюк О.В.