Рішення № 42281015, 13.01.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

.Іменем України

РІШЕННЯ

від 13 січня 2015 року по справі №927/1753/14

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1753/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія», вул. Стельмаха, 6 а, м. Київ, 03040

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІКОР ХОЛДИНГ», вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592

Про стягнення 2202251грн.47коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуриної А.Б. - юрисконсульт, довіреність №04 від 30.12.2014

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 13.01.2015 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1653329грн.45коп. боргу, 539862грн.68коп. курсової різниці та 9059грн.34коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині оплати товару, переданого по видатковим накладним №1/46 від 04.04.2014 та №1/53 від 05.04.2014 на підставі укладеного між сторонами договору поставки №49/к/2014 від 27.03.2014.

25 грудня 2014 року від позивача до господарського суду надійшла заява №125 від 19.12.2014 про зменшення розміру позовних вимог на заявлені до стягнення 539862грн.68коп. курсової різниці. До заяви додано докази її направлення відповідачу (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек №1063 від 19.12.2014).

За змістом ч.ч.4, 6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог тільки, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що вищевказана процесуальна дія не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, заява підписана уповноваженою особою, а тому суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

В зв'язку із прийняттям судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову - 1662388грн.79коп.

Крім того, в заяві №125 від 19.12.2014 позивачем уточнено, що пеня в сумі 9059грн.34коп. нарахована ним за період з 31.10.2014 по 07.11.2014.

Таким чином, позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача 1653329грн.45коп. боргу та 9059грн.34коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2014 по 07.11.2014.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.01.2015, прийняв участь представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1400603379090. Про поважність причин неявки представника відповідач суд не повідомив, клопотань процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надходило.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд та яким відповідач не скористався. Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника відповідача в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

27 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія» (позивач у справі, продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІКОР ХОЛДИНГ» (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №49/к/2014 (далі за текстом - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у встановлений строк насіннєвий матеріал виробництва компанії «Сингента», перелік, види, вартість, кількість якого передбачаються в специфікації (-ях), що є додатком (-ми) та невід'ємною частиною договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до специфікації №1 від 27.03.2014 сторони визначили, що предметом поставки є НК Бріо в кількості 1582п.о., ціна за одиницю в доларах США 179,02, ціна за одиницю в грн. 1754,39, загальною вартістю 2775444грн.98коп; та НК Делфі в кількості 377п.о., ціна за одиницю в доларах США 171,56, ціна за одиницю в грн. 1681,29, загальна вартість 633846грн.33коп.

Згідно із п.п.2.1., 2.2., 2.3. договору поставки кількість та асортимент товару вказуються у специфікації (-ях), що є додатком (-ми) та невід'ємною частиною даного договору. У випадку необхідності для покупця змінити/доповнити деякі позиції з асортименту товару, що постачається, збільшити його кількість (обсяг), покупець зобов'язаний подати продавцю у десятиденний строк письмову пропозицію. Новий асортимент вважається прийнятим, якщо сторони укладуть в письмовій формі додаткову угоду до даного договору про внесення відповідних змін та доповнень, що підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

На підставі п.п.2.1.-2.3. договору поставки 02.04.2014 між сторонами укладено додаткову угоду №1, в якій сторони домовились внести зміни щодо асортименту та кількості товару, що підлягав поставці, у зв'язку з чим затвердили специфікацію №1 в новій редакції, що є додатком до цієї додаткової угоди та вважається додатком №2 та невід'ємною частиною договору поставки №49/к/2014 від 27.03.2014. Крім того, сторонами виправлено помилку в нумерації пунктів договору з пункту 6.3., який містить умови щодо загальної вартості товару, (новий номер 6.4.) по пункт 6.5. (новий номер 6.6.).

Як вбачається із специфікації №1 від 02.04.2014 в новій редакції предметом поставки за договором №49/к/2014 від 27.03.2014 є НК Бріо в кількості 880п.о., ціна за одиницю в доларах США 179,02, ціна за одиницю в грн. 1754,39, загальною вартістю 1543863грн.20коп.; та НК Долбі в кількості 1079п.о., ціна за одиницю в доларах США 171,56, ціна за одиницю в грн. 1681,29, загальною вартістю 1814111грн.91коп.

В пункті 2 додаткової угоди № 1 сторони зазначили про визнання специфікації №1 від 27.03.2014 такою, що втратила чинність з моменту укладення даної додаткової угоди.

Відповідно до п.5 додаткової угоди №1 дана додаткова угода вступає в дію з моменту підписання сторонами і скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання зобов'язань по договору поставки №49/к/2014 від 27.03.2014.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника додаткової угоди №1 від 02.04.2014, вона підписана сторонами та скріплена їх печатками, що за умовами цієї додаткової угоди свідчить про вступ її в дію.

Доказів розірвання або визнання недійсною вказаної додаткової угоди в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Відповідно до п.6.4. договору поставки, в редакції додаткової угоди №1 від 02.04.2014, загальна вартість товару, що постачається на умовах даного договору, складає 3357975грн.11коп. (три мільйони триста п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 11 коп.).

В пункті 6.5. договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 02.04.2014 сторони узгодили порядок розрахунків за товар та встановили, що покупець зобов'язується сплатити на користь продавця попередню оплату у розмірі 1704645грн.66коп. (один мільйон сімсот чотири тисячі шістсот сорок п'ять гривень 66коп.) без ПДВ - до 01.04.2014 року (підп.6.5.1. п.6.5. договору поставки). Остаточний розрахунок за товар покупець зобов'язаний здійснити в наступні строки та розмірах: 1653329грн.45коп. (один мільйон шістсот п'ятдесят три тисячі триста двадцять дев'ять гривень 45 коп.) без ПДВ, до 30.10.2014 (підп.6.5.2. п.6.5. договору поставки).

Згідно із п.5.1. договору поставки товар, передбачений умовами цього договору, постачається продавцем у строк до 10 квітня 2014 року, при умові виконання покупцем вимог п.6.4.1. цього договору (п.6.5.1 договору поставки, в редакції додаткової угоди №1 від 02.04.2014).

За змістом п.8.1. договору поставки перехід права власності здійснюється в момент передачі товару покупцю за видатковими накладними. Датою передачі є дата підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до п.9.1. договору поставки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків по цьому договору.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору поставки №49/к/2014 від 27.03.2014, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Отже суд приходить до висновку, що на момент винесення рішення договір поставки є чинним та в силу ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Аналіз змісту договору №49/к/2014 від 27.03.2014, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №49/к/2014 від 27.03.2014 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору поставки позивачем передано відповідачу по видатковій накладній №1/46 від 04.04.2014 соняшник НК БРИО в кількості 880п.о. вартістю 1543863грн.20коп. та по видатковій накладній №1/53 від 05.04.2014 соняшник НК Долбі в кількості 1079п.о. вартістю 1814111грн.91коп. Загальна вартість товару поставленого по вищевказаним накладним становить 3357975грн.11коп.

Про отримання відповідачем товару свідчить відбиток печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних, якою засвідчено підпис особи, що приймала товар.

Факт отримання від позивача по видатковим накладним №1/46 від 04.04.2014 та №1/53 від 05.04.2014 товару загальною вартістю 3357975грн.11коп. в ході розгляду даної справи відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором поставки зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.6.5. договору поставки в редакції додаткової угоди №1 від 02.04.2014 відповідач мав оплатити товар наступним чином: попередню оплату у розмірі 1704645грн.66коп. - до 01.04.2014 року; остаточний розрахунок у розмірі 1653329грн.45коп. - до 30.10.2014.

Попередня оплата сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача за 27.03.2014 (а.с.30-34).

Разом з тим, за повідомленням позивача частину вартості товару, яку відповідач мав сплатити після його отримання, останній не сплатив, внаслідок чого за відповідачем рахується борг у сумі 1653329грн.45коп., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів проведення остаточного розрахунку за товар, отриманий від позивача по видатковим накладним №1/46 від 04.04.2014 та №1/53 від 05.04.2014 в ході вирішення даного спору суду не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 1653329грн.45коп. неоплаченої вартості товару за своєю правовою природою є боргом.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача по оплаті отриманої продукції становила 1653329грн.45коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача по видатковим накладним №1/46 від 04.04.2014 та №1/53 від 05.04.2014, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 1653329грн.45коп. боргу.

Відповідно до п.10.2. договору поставки в разі несвоєчасного чи не повного розрахунку за поставлений товар, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості неоплаченого товару.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 9059грн.34коп. пені, нарахованої за період з 31.10.2014 по 07.11.2014.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснивши перевірку правильності обчислення пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, здійснений з урахуванням умов договору та норм матеріального права і є арифметично вірним.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 9059грн.34коп. пені є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 1653329грн.45коп. боргу та 9059грн.34коп. пені.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у розмірі, що підлягав сплаті за подання даного позову з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, має бути відшкодований позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 610, 611, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІКОР ХОЛДИНГ», вул.Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 36279482, р/р 26002301650501 в ФАБ «Південний» в м.Києві, МФО 320917) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська аграрно-хімічна компанія», вул. Стельмаха, 6а, м. Київ (ідентифікаційний код 31109157, п/р 2600601316045 в Київському відділенні Центральної філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) 1653329грн.45коп. боргу, 9059грн.34коп. пені та 33247грн.78коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 14 січня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич