Рішення № 42280946, 13.01.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "13" січня 2015 р. Справа № 906/1601/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Трейдінг Компані" (м. Суми)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Плюс" (смт. Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область)

про стягнення 36725,00 грн.

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 36725,00грн. попередньої оплати за товар. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання умов договору №14/10-2014 від 14.10.2014 він здійснив попередню оплату за товар, який відповідач поставив частково, внаслідок чого позивач відмовився від договору та просить повернути вказану суму попередньої оплати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні від 24.12.2014 позивач просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи (а.с.23).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18, 22).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Трейдінг Компані" (позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-Плюс" (продавець/відповідач) укладено договір №14/10-2014 (а.с.7), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти й оплатити його (п.1.1 договору).

Товар поставляється партією. Асортимент, ціна, кількість товару визначається у рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

На виконання умов договору ТОВ "Еліт-Плюс" виставило ТОВ "СВ Трейдінг Компані" для оплати рахунок №59 від 14.10.2014 (а.с.8).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав, сплативши відповідачу 66000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №16 від 14.10.2014 (а.с.9).

ТОВ "Еліт-Плюс", в свою чергу, здійснило поставку товару на суму 29275,00грн., що підтверджується видатковими накладними №60, №61 від 21.10.2014р. (а.с.10-11).

Таким чином, залишок попередньої оплати за недопоставлену відповідачем продукцію складає суму 36725,00грн. (66000,00грн. - 29275,00грн.).

В зв'язку із невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання щодо поставки товару позивач направив відповідачу претензію-вимогу від 23.10.2014, в якій фактично відмовився від подальшого виконання договору та просив відповідача повернути залишок передплати, на яку не було поставлено продукцію, в сумі 36725,000грн. (а.с.12).

Відповідач у відповіді на претензію від 24.10.2014 за №24/10 визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 36725,00грн. та запропонував відвантажити товар на вказану суму (а.с.13).

Проте, відповідних дій не здійснив, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з повернення попередньої оплати за договором №14/10-2014 від 14.10.2014.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами з купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Слід зазначити, що розділом 2 Договору передбачено строки поставки товару, а саме: продавець зобов'язаний після підписання договору, передати покупцеві товар.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач виставив позивачу для оплати рахунок №59 від 14.10.2014р. (а.с.8) на загальну суму 66000,00грн., а останній, в свою чергу, на умовах п.5.1 договору здійснив відповідачу передплату у розмірі 66000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №16 від 14.10.2014 (а.с.9).

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати позивачем товару, виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач здійснив поставку товару частково на загальну суму 29275,00грн.

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись наведеним, позивач направив претензію - вимогу №1 від 23.10.2014, в якій просив повернути сплачені ним грошові кошти за непоставлений товар в сумі 36725,00грн.

Як свідчать матеріали справи, 14.11.2014 відповідач здійснив часткове повернення позивачу грошових коштів у розмірі 6000,00грн. (а.с.24).

Тобто, на момент подачі позову до суду сума недопоставленого товару становила 30725,00грн. (66000,00грн-27000,00грн-2275,00грн-6000,00грн), а не 36725,00грн., як зазначає позивач у позовній заяві.

За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення 6000,00грн. попередньої оплати необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на час прийняття рішення у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 30725,00грн.

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 30725,00грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заперечень проти позовну не надав, доводів позивача не спростував.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 30725,00грн. попередньої оплати. В частині стягнення 6000,00грн. попередньої оплати суд відмовляє.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Плюс" (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, код ЄДРПОУ 35499124)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Трейдінг Компані" (40031, м. Суми, проспект Курський ,147, код ЄДРПОУ 38244734)

- 30725,00грн. основного боргу;

- 1528,51грн. судового збору.

3. В частині стягнення 6000,00грн. основного боргу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)