Постанова № 42280800, 13.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р.Справа № 916/1542/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Савицького Я.Ф., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гигор'єв В.В. (довіреність),

від відповідача - Шаманська К.І. (довіреність),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

на рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2014

у справі №916/1542/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ізмаїльська райсільгосптехніка»

до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 13.01.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014р. Товариство з додатковою відповідальністю «Ізмаїльська райсільгосптехніка» (далі - ТДВ «Ізмаїльська райсільгосптехніка», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» (далі - ПАТ «ЕК Одесаобленерго», відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) оформленого протоколом №3 від 11.02.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення засідання комісії Ізмаїльського району електричних мереж ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», яке оформлене протоколом №3 від 11.02.2014 року за розглядом акту про порушення ПКЕЕ № 020869, є оперативно-господарською санкцією, тому вказану санкцією з огляду на неправомірність її застосування відповідачем необхідно скасувати, у зв'язку з недотриманням працівниками енергопостачальної компанії вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії. Крім цього, позивач зазначає, що акт був складений та підписаний трьома представниками енергопостачальної компанії, один з яких не мав права на проведення перевірки приладів обліку з його посадовою інструкцією, а два інших не мали права працювати в діючих електроустановках у зв'язку з відсутністю відомостей про проходження медичного огляду. Також позивач вважає, що згідно Методики, вплив магнітного поля на прилад обліку може бути зафіксована лише індикатором впливу постійного магнітного або електричного полів. Такого індикатору на прилад обліку енергопостачальною компанією не встановлювалось і, як слідство, таке порушення, як вплив постійним магнітом на прилад обліку, представники компанії не мали підстав фіксувати в акті. Акт про пломбування пакету з приладом обліку не складався і споживачу не вручався. Відмова від підпису акту №020869 не скріплена ані підписами осіб, що склали акт, ані свідками. При огляді приладу обліку встановлено цілісність корпусу, кришки, встановлених на них пломб та відсутність слідів спроб зняття кришки лічильника. Метрологічні характеристики приладу не перевірялись.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2014 задоволено клопотання представника позивача та призначено по даній справі судову електротехнічну експертизу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2014 позов ТДВ «Ізмаїльська райсільгосптехніка» задоволено частково, скасовано оперативно-господарську санкцію - рішення комісії з розгляду актів про ПКЕЕ ПАТ «ЕК Одесаобленерго» в особі структурної одиниці - Ізмаїльського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 3 від 11.02.2014, складеного за результатами розгляду акту про порушення правил користування електроенергією № 020869 від 02.04.2013, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог щодо скасування застосованої відповідачем оперативно-господарської санкції та невірно обраним позивачем способом захисту порушеного права шляхом визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом, оскільки вищевказане рішення відповідача вже скасоване судом.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «ЕК Одесаобленерго» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення змінити, в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією - відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

В судовому засіданні 13.01.2015 представник відповідача надала пояснення, якими підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила задовольнити останню.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2015 надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 05.05.2008 між ВАТ «ЕК Одесаобленерго» (змінено найменування на ПАТ «ЕК Одесаобленерго» у відповідності з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства») в особі його структурної одиниці - Ізмаїльські електричні мережі (постачальник) та ВАТ «Ізмаїльська райсільгосптехніка» (змінено найменування на ТДВ «Ізмаїльська райсільгосптехніка» (споживач) у відповідності з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства») був укладений договір № Із 5071 про постачання електричної енергії, за умовами якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору (розділ 1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.3.5. договору передбачено, що споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ до уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. договору).

З матеріалів справи вбачається, що жодною зі сторін не заявлялось про припинення дії вказаного договору, що в свою чергу свідчить про чинність вказаного договору про постачання електричної енергії № Із 5071 від 05.05.2008.

Господарським судом вірно встановлено, що 02.04.2013 працівниками Групи економічної безпеки Відділу економічної безпеки ПАТ «ЕК Одесаобленерго» на об'єкті позивача, розташованому за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Чапаєва, 14 проводилась перевірка роботи засобів обліку, у тому числі лічильника електричної енергії типу НІК 2301 АК 1 № 0473081, встановленого в РУ-0,4 кВ ЗТП № 258 та дотримання споживачем ПКЕЕ, за результатами якої складено акт про порушення ПКЕЕ № 020869 від 02.04.2013, в якому вказано про скрите встановлення постійного магніту до оглядового вікна приладу обліку, а також встановлено, що електроенергія, яка споживається, лічильником не обліковується. Також, в акті зазначено, що споживач, використовуючи фізичну силу, не допустив до огляду приладу обліку електроенергії, зняв магніт з приладу обліку електроенергії і скрився; факт присутності магніту на приладі обліку уповноваженими представника був побачений, але не сфотографований, так як цьому перешкоджав споживач - директор підприємства Чумаченко К.І. і його помічник. В акті зазначено, що останній складено в присутності директора позивача Чумаченко К.І..

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

11 лютого 2014 року в присутності директора ПАТ «Ізмаїльська райсільгосптехніка» Чумаченка К.І. відбулось засідання комісії відповідача, за результатами якого прийнято рішення про здійснення розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії з моменту останньої перевірки до моменту складання акта про порушення (з 20.03.2013 р. по 02.04.2013 р.). Вказане рішення оформлено протоколом засідання вказаної комісії № 3 від 11.02.2014 р.

Також, на засіданні комісією відповідача прийнято рішення про направлення лічильника в Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Одеській області від 04.07.2013, останньою на виконання вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора була проведена перевірка щодо законності дій посадових осіб Групи економічної безпеки Відділу економічної безпеки ПАТ «ЕК Одесаобленерго», за в ході якої встановлено, що акт про порушення ПКЕЕ № 020869 від 02.04.2013 складено з порушенням вимог нормативних документів та не може бути визнаний таким, що відповідає вимогам ПКЕЕ.

Крім того, Сектором НКРЕ у Одеській області, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики в Одеській області, в листі від 05.07.2013 на заяву позивача, направлену до вказаного Сектору Прокуратурою Одеської області, зазначено про складання акту про порушення ПКЕЕ № 020869 від 02.04.2013 з недотриманням вимог абз. 2 п.4.1 Методики, у зв'язку з чим проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої енергії є неможливим.

Отже, складений працівниками відповідача акт про порушення ПКЕЕ № 020869 від 02.04.2013 не може служити належним доказом наявності порушення Правил з боку споживача електроенергії.

При цьому господарський суд правомірно зазначив, посилаючись на роз'яснення що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», що докази, одержані з порушенням закону, не приймаються судом.

З матеріалів справи вбачається, що в акті про порушення від 02.04.2013 року, факт присутності магніту на приладі обліку уповноваженими представника був побачений, але не сфотографований, натомість у додатках до акту вказані відео та фото. Такі докази ані до суду першої інстанції, ані до апеляції відповідачем не надавались, у зв'язку з чим дослідити їх не уявляється можливим.

Таким чином, судовий порядок оскарження рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил передбачено самими Правилами і даний спір виник при виконанні господарського договору, а тому підвідомчий господарському суду (право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору від 05.05.2008). Отже зі змісту ст.ст. 235-236 ГК України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією. Аналогічну правову позицію щодо вказаних спірних правовідносин висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 29.11.2010 року у справі № 2-15/1783-2009, яка є обов'язковою для застосування в силу вимог ст.111-28 ГПК України.

З огляду на вказані положення законодавства, безумовною підставою застосування оперативно-господарської санкції є наявність порушення господарського зобов'язання з боку іншої сторони, а також те, що наявність або відсутність вини іншої сторони у вчинені цього правопорушення не має ніякого значення.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що належних та допустимих доказів в підтвердження факту допущення з боку правопопередника позивача Правил користування електричною енергією, відповідачем до суду не надано. Наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи відповідача про правомірність застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді рішення комісії Ізмаїльського району електричних мереж ПАТ «ЕК Одесаобленерго», яке оформлене протоколом від 11.02.2014 № 3 засідання комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, складеним за результатами розгляду акту про порушення правил користування електроенергією № 020869 від 02.04.2013, про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії. Надані відповідачем висновок експертного дослідження ОНДІСЕ від 10.12.2013 та висновок експертного електротехнічного дослідження № 8223 від 15.10.2014, виконаний Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса на замовлення відповідача, господарським судом правомірно не прийнято до уваги, оскільки такі висновки не є обов'язковими для суду. Тим більш, у висновку експертного дослідження ОНДІСЕ від 10.12.2013 року вказані показники лічильного механізму приладу обліку, що були відібрані експертом при здійсненні дослідження, які відрізняються від показників, вказаних в акті №020869.

Також колегія суддів погоджується з господарським судом, що висновок ОНДІСЕ судової електротехнічної експертизи № 3348/31 від 10.10.2014 р. по даній справі не може бути врахований, оскільки дослідження судовим експертом здійснювалось без огляду приладу обліку типу НІК 2301 АК1 №0473081, а результати експертного дослідженні іншого каналового засобу обліку не можуть братись судом до уваги, оскільки не стосуються предмета спору, в межах якого вирішується питання щодо наявності магнітного впливу на конкретний засіб обліку, а саме типу НІК 2301 АК1 №0473081.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає безпідставним застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді рішення комісії Ізмаїльського району електричних мереж ПАТ «ЕК Одесаобленерго» про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії 70 219,04 грн. за активну електричну енергію та 4 869,44 грн. за реактивну електричну енергію, адже відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України відсутність належних доказів наявності порушення виключає можливість застосування санкцій за таке порушення.

Отже судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо скасування застосованої відповідачем оперативно-господарської санкції є обґрунтованими та господарський суд правомірно задовольнив позов в цій частині.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним вказаного рішення комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго» з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 3 від 11.02.2014 року, про нарахування вартості недооблікованої енергії, судова колегія зазначає наступне.

Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржене рішення комісії ПАТ «ЕК Одесаобленерго», оформлене протоколом від 11.02.2014 № 3, за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕ, та може бути використане в якості доказу у разі звернення відповідачем з позовом до суду про стягнення визначеної в них суми нарахування, і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України. Тобто оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, яка скасована вже судом, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України. Отже господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформленого протоколом.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2014 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.01.2015 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Савицький Я.Ф.

Шевченко В.В.