Рішення № 42280665, 10.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа № 911/4112/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", с.Мархалівка Васильківського району

2) Приватного підприємства "Агрон", с.Товстолуги Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 3120,89 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (надалі відповідач-1) та Приватного підприємства "Агрон" (надалі відповідач-2) про стягнення 3120,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною і неповною оплатою товару згідно договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10.04.2009 р. № ЗУФ-27/04/09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.10.2014 р.

20.10.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідач-2 подано відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.11.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

11.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідач-2 подано клопотання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

21.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача-1 подано клопотання про припинення провадження у справі.

24.11.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 24.11.2014 р. представники сторін не з'явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 11.11.2014 р.

Враховуючи викладене, суд вирішив задовольнити вищезазначене клопотання та відкласти розгляд справи на 10.12.2014 р.

09.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатор ТОВ «Тридента Агро» подав письмові пояснення на позовну заяву ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ПП «Агрон» про стягнення 3120,89 грн.

У судове засідання 10.12.2014 р. представники позивача та відповідача-1 не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача-2, суд

встановив:

10 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та Приватним підприємством «Агрон» (відповідач-2, покупець) укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-27/04/09 відповідно до п. 1.2. якого предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 5.2. договору товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні курсу євро на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати товару.

У п. 11.1. зазначено, що договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.03.2010 р. у справі 17/2-44, у зв'язку з невиконанням Приватним підприємством "Агрон" покладених на останнє умовами договору купівлі-продажу на відстрочення платежу № ЗУФ-27/04/09 обов'язків щодо оплати товару поставленого продавцем, вимоги ТОВ «Тридента Агро» задоволено частково, присуджено до стягнення з ПП "Агрон" 136857,60 грн. основного боргу, 8482,64 грн. курсової різниці, 4073,85 грн. пені, 5961,74 грн. нарахованих 30% річних, 1505,43 грн. інфляційних втрат, 27371,52 грн. штрафу та 2072,98 грн. в повернення сплачених судових витрат. Київський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України дане рішення залишили без змін.

12.01.2011 року між ТОВ «Тридента Агро» (первісний кредитор) та ФОП Грищенко Олександром Миколайовичем (новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні № 14-ТА відповідно до п. 1.1. угоди в редакції додаткової угоди № 1 первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Приватним малим підприємством «Агрон» (код ЄДРПОУ 30362920), що іменується надалі боржник, зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 1.2. угоди, за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобов'язання) згідно договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

12.01.2011 р. року на виконання умов вказаної вище угоди ТОВ «Тридента Агро» було надіслано на адресу відповідача-2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від, що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чека № 7748 від 29.03.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

04.03.2013 року між ФОП Грищенко Олександром Миколайовичем (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач, новий кредитор) укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (надалі угода) відповідно до п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Приватним малим підприємством «Агрон» (код ЄДРПОУ 30362920), що іменується надалі боржник, зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 30% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 1.2. угоди, за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) пені, 30% річних та інфляційних втрат, за весь період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

04.03.2013 р. року на виконання умов вказаної вище угоди ФОП Грищенко Олександром Миколайовичем було надіслано на адресу відповідача-2 повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від, що підтверджується належним чином завіреною копією фіскального чека № 3806 від 22.11.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

Приписами частини першої ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно частини першої ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

07 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач-1, поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач, кредитор) укладено договір поруки № 07-04-2014-32 відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручаеться перед кредитором за виконання обов'язку Приватним малим підприємством «Агрон» «код ЄДРПОУ 30362920) (надалі іменується боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору (надалі іменується основний договір).

Згідно п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 17/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст..ст. 512-519 ЦК України) від 04.03.2013 р., укладену на підставі договору № ЗУФ-27/04/09 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 квітня 2009 року.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця) у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

08.05.2014 р. представник позивача вручив директору ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" Назаркевичу О.В. вимогу № 05-32/14 від 05.05.2014 р., згідно якої позивач просить відповідача-1 виконати зобов'язання відповідно до договору поруки, що підтверджується підписом директора на вказаній вимозі.

Листом від 12.05.2014 р. № 67 відповідач-1 повідомив позивача, що останній не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки зобов'язання у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно частини першої та другої ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначає відповідач-2 у своєму відзиві, 30.06.2014 р. ТОВ «Тридента Агро» визнало повне погашення заборгованості з боку ПП «Агрон» та відмовилось від будь-яких майнових претензій за договором № ЗУФ-27/04/09 від 10.04.2009 року та за наказом Господарського суду Тернопільської області у справі № 17/2-44 від 23.03.2010 року, який був виданий на підставі рішення від 02.03.2010 року, про що свідчать листи № 3-2/06 від 30.06.2010 р. та № 30-1/06 від 30.06.2010 р. (копії листів наявні у матеріалах справи). Відсутність заборгованості також підтверджується арбітражним керуючим ТОВ «Тридента Агро» Сінєльніковим В.В. у поясненнях на позовну заяву ТОВ «Ніко-Тайс» до ПП «Агрон» про стягнення 3120,89 грн. У даних поясненнях арбітражний керуючий підтверджує існування заяви про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання та листа, яким було повідомлено ПП «Аргон» про відсутність заборгованості перед ТОВ «Тридента Агро», у зв'язку з її повним погашенням.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду наведених нормативних приписів, враховуючий суб'єктний склад, характер правовідносин, а також враховуючий недоведеність позивачем факту порушення відповідачем суб'єктивного матеріального права або законного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що пред'явлені до відповідача вимоги про стягнення 3120,89 грн. є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до частини п'ятої ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 12.01.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін