Постанова № 42280460, 17.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 804/16291/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Маковецької М.Ю., Щербатової І.О., Яковішиної Н.В. Фадєєва Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001412201 та №0001422201 від 04.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки, вважає, що податковий орган дійшов до помилкових висновків про допущення платником податків порушень законодавства, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №42/04-83-22-01/31271159 від 15.05.2014 року.

На думку перевіряючих позивачем порушено: пп.14.1.36, пп.14.1.56, пп.14.1.231, п.14.1 ст.14, пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1. п.138.1. п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1. п.139.1 ст.139, п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001412201 від 04.06.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 488613,00 грн., в т.ч. 325742,00 грн. - основного платежу, та 162871,00 грн. - фінансові санкції; податкове повідомлення-рішення №0001422201 від 04.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 514331,00 грн., в т.ч. 342887,00 грн. - основний платіж та 171444,00 грн. - фінансова санкція.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому у відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З розділу 3.1.2 акту №42/04-83-22-01/31271159 від 15.05.2014 року вбачається, що податковим органом встановлено порушення ведення податкового обліку ТОВ «ВАЛКОС ГРУП» в частині вимог п.п.14.1.231, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Валкос Груп» віднесено до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати по придбаному торфу фрезерному, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження факту придбання даного товару від ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Юридична компанія «Кордон», чим завищено витрати на загальну суму 8 629 097 грн., у тому числі: у 4 кварталі 2012 року на загальну суму 2 123 683 грн., у 2013 році на загальну суму 6 505 414 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у перевіряємому періоді було придбано торф фрезерний у ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Юридична компанія «Кордон» відповідно до укладених договорів.

Так, за договорами купівлі-продажу №68/К1 від 06.09.2012 року та №01К від 01.01.2013 року продавець (ФОП ОСОБА_7.) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (позивач) товар відповідно до специфікацій, узгоджених до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його.

На виконання умов договорів, укладених з вищезазначеним контрагентом, позивачем придбано торф фрезерний на загальну суму 8 629 096,59 грн. без ПДВ, що підтверджується додатковими угодами, специфікаціями, видатковими та податковими накладними. Транспортування товару підтверджується залізничними, ваговими накладними та залізнодорожними накладними.

Судом встановлено, що ТОВ «Валкос Груп» укладено договори з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме: №3035 від 06.09.2012 року з додатковими угодами та №58 від 25.12.2012 року на поставку торфу фрезерного, відповідно до умов яких продавець (ТОВ «Валкос Груп») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,) товар відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п.3.3 вказаних договорів поставка товару здійснюється після надання покупцем письмової заявки.

Зокрема, 11 жовтня 2013 року ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» направив на електронну адресу ТОВ «Валкос Груп» заявку на поставку торфу фрезерного. Строки поставки - з 12.10.2013 року по 31.10.2013 року, умови поставки - на умовах СРТ ст. Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці (згідно Інкотермс 2010). В заявці також зазначено, що виробник товару - ДП «Житомирторф», станція відвантаження - Білокоровичі, Олевськ, вантажовідправник - ТОВ «ЮФ «Кордон». Крім того, визначено пакет документів, що має бути наданий разом з товаром.

24 жовтня 2013 року ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» направив на електронну адресу ТОВ «Валкос Груп» письмову заявку на поставку торфу фрезерного. Строки поставки - з 24.10.2013 року по 31.10.2013 року, умови поставки - на умовах СРТ ст. Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці (згідно «Інкотермс 2010»). Відповідно до заявки виробник товару - ДП «Житомирторф», станція відвантаження - Білокоровичі, Олевськ, вантажовідправник - ТОВ «ЮФ «Кордон». Також визначений пакет документів, що має бути наданий разом з товаром.

Згідно договору купівлі-продажу №62К від 05.06.2013 року продавець (ТОВ «Юридична фірма «Кордон») зобов'язується поставити та передати у власність покупця торф фрезерний - (надалі іменується «товар») відповідно до специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На підставі заявок, отриманих від ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», позивач направив письмову заявку ТОВ «Юридична фірма «Кордон», яке здійснює організацію перевезення замовленої кількості торфу фрезерного залізничним транспортом до ст. Кривий Ріг. Разом з товаром продавець (ТОВ «Юридична фірма «Кордон») направляє супроводжуючі документи: видаткові накладні, сертифікати якості, податкову накладну, залізничні накладні від 17.10.2013 року з реєстром вагонів, де зазначено: одержувач: ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», станція призначення: Кривий Ріг-Головний, перевізник: ТОВ «РейлКорго Транс». Також визначено кількість, найменування, код товару, номер вагону, документи, що надаються разом з товаром, в тому числі - сертифікат якості.

В залізничній накладній вказано, що товар направляється у власність ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» через ТОВ «Валкос Груп» по договору №58 від 25.12.2012 року. Після погодження залізничної накладної товар поставлено на адресу ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг», де він був прийнятий та зважений, на підставі чого видано вагову відомість №36 від 21.10.2013 року, де зазначено фактичну вагу, яку прийняли уповноважені представники ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

Після зважування поставленого торфу фрезерного ТОВ «Валкос Груп» надано ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» акт приймання-передачі №000000432 від 21.10.2013 року, де зазначено назва, одиницю виміру,кількість, ціну та суму вартості товару.

На підставі акту приймання-передачі товару видано податкову накладну.

Додатковою угодою №1 від 27.06.2013 до договору №62К від 05.06.2013 року, укладеного між ТОВ «Юридична компанія «Кордон» (продавець) та ТОВ «Валкос Груп» (покупець), передбачено, що ціна товару не включає в себе транспортні витрати (залізничний тариф та вартість послуг з організації перевезень); поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки до ст. Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці; продавець зобов'язаний організувати поставку товару в рухомому складі, призначеному для перевезення даного виду товару; витрати пов'язані з транспортуванням товару здійснює продавець, а покупець компенсує продавцю фактично здійснені транспортні витрати (вартість залізничного тарифу та вартість послуг з організації перевезень) на підставі підтверджуючих документів.

Так, на виконання умов угоди з метою отримання компенсації транспортних витрат 31.10.2013 року ТОВ «Юридична компанія «Кордон» направило ТОВ «Валкос Груп» підтверджуючі документи, а саме акт здачі-приймання робіт (послуг) - компенсація вартості послуг з організації перевезення вантажу за період з 01.10.2013 року, до якого додано реєстр вагонів, якими здійснювалась поставка торфу в жовтні 2013 року. Разом з означеними документами надано податкову накладну на надані роботи (послуги).

На підставі даних актів ТОВ «Валкос Груп» компенсовано ТОВ «Юридична компанія «Кордон» суму витрат з транспортування вантажів та відповідно віднесено їх до витрат звітного періоду.

Крім цього суд зазначає, що в додатковій угоді № 2 від 27.06.2013 року до договору №58 від 25.12.2012 року, укладеного між ТОВ «Валкос Груп» (продавець) та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (покупець), визначено, що ціна товару не включає в себе транспортні витрати (залізничний тариф та вартість послуг з організації перевезень; поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ ст. Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці; продавець зобов'язаний організувати поставку товару в рухомому складі, призначеному для перевезення даного виду товару; витрати, пов'язані з транспортуванням товару здійснює продавець; покупець компенсує продавцю фактично здійснені транспортні витрати (вартість залізничного тарифу та вартість послуг з організації перевезень) на підставі підтверджуючих документів.

На виконання умов даної угоди ТОВ «Валкос Груп» з метою отримання компенсації транспортних витрат надано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтверджуючі документи: акти здачі-прийняття виконаних робіт (послуг), в яких зазначена номенклатура - компенсація вартості послуг з організації перевезення вантажів. На підставі даних актів позивачем отримано компенсацію від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на суму витрат з транспортування вантажів та відповідно віднесено їх до доходів звітного періоду.

При цьому з аналізу додатку №5 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року судом встановлено, що вищевказані господарські операції ТОВ «Валкос Груп» відповідно до вимог чинного податкового законодавства України відобразило як у податковому зобов'язанні, так і в податковому кредиті з зазначенням всіх виписаних податкових накладних в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року.

Аналогічні операції були проведені і в грудні 2013 року.

Суд не погоджується з висновком відповідача про нереальність здійснення фінансово-господарської операції з поставки торфу фрезерного у зв'язку з ненаданням до перевірки наступних документів: письмових заявок, які передбачено умовами договорів; актів приймання-передачі товару; документів, що підтверджують фактичну кількість прийнятого товару; документів, що підтверджують якість товару. Таким чином, із вищезазначеного, проведеною перевіркою ТОВ «Валкос груп» щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_7 та ТОВ «Юридична компанія Кордон» податковим органом не встановлено підтвердження фактичного придбання торфу фрезерного».

Суд зазначає, що письмова заявка не є первинним бухгалтерським документом чи документом фінансової звітності, на підставі яких формуються дані бухгалтерського та податкового обліку, крім того, відповідно умов договорів не є їх невід'ємною частиною. Таким чином, на позивача не покладено обов'язок зберігати та надавати до перевірки зазначені документи.

Матеріалами справи підтверджується, що на поставку товару оформлювались видаткові накладні, які є первинним бухгалтерським документом, що містить всі необхідні відомості про товар, а саме: найменування товару, його кількість, ціну та загальну суму поставки. На підставі даних, зазначених у видаткових накладних, сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи викладений факт, надання до перевірки замість актів приймання-передачі товару (як передбачено умовами договорів), видаткових накладних, не призвело до викривлення показників бухгалтерського та податкового обліку, фактична кількість прийнятого покупцем товару зазначена у видаткових накладних, які були надані позивачем до перевірки.

Оригінали документів, що підтверджують якість товару, відповідно до умов договорів надаються продавцем покупцеві товару. Враховуючи, що покупцем товару у ТОВ «Валкос Груп» було ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг», сертифікати якості торфу фрезерного були передані товариством на ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг» разом з пакетом документів.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Валкос Груп» звернулось до ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» з листом за вих. №660 від 24.11.2014 року з проханням надати копії сертифікатів якості, однак листом за вих. №311-2/5097 від 26.11.2014 року, ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» відмовило ТОВ «Валкос Груп» у наданні копій сертифікатів якості.

З огляду на викладене, відсутність заявок, копій сертифікатів якості, зберігання яких не передбачено чинним законодавством, а також деякі дефекти у документах, а саме - складання видаткових накладних замість актів приймання-передачі товару, не може свідчити та бути доказом відсутності проведення господарської операції.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001412201 та №0001422201 від 04.06.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп» судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2014 року.

Суддя В.В. Степаненко