Постанова № 42280401, 12.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 р.

м. Херсон

Справа № 821/4739/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СІТІ-М ТОРГ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство "СІТІ-М ТОРГ"" (далі - позивач, ПП "СІТІ-М ТОРГ") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.10.2014 р. № 00011012202, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 807489 грн., з яких за основним платежем на 645991 грн., за штрафними санкціями на 161498 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо безтоварності операцій з ТОВ "Група Спецпром" на поставку товарів, оскільки вони ґрунтуються виключно на акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, а не на підставі первинних бухгалтерських документів.

Відповідачем надано до суду заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позову, так як ПП "СІТІ-М ТОРГ" неправомірно формувало податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Група Спецпром". Актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" від 04.08.2014 р. № 194/15-52-22-05-07 встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, у зв'язку з чим не можливо отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій та не можливо підтвердити їх реальність на суму ПДВ - 4722214 грн. за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.

Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 16.09.2014 р. по 22.09.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "СІТІ-М ТОРГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при веденні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Група Спецпром" за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої складено акт від 23.09.2014 р. № 1058/26-54-22-02-38885389.

У висновку акту перевірки вказано, що встановлено порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого підприємство занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 645991 грн. за червень 2014 р.

На підставі акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 07.10.2014 р. № 00011012202, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 807489 грн., з яких за основним платежем на 645991 грн., за штрафними санкціями на 161498 грн.

Фактичною підставою збільшення суми грошових зобов’язань з податку на додану вартість слугували висновки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про безтоварність господарських операцій між ПП "СІТІ-М ТОРГ" та ТОВ "Група Спецпром". Ці висновки ґрунтуються виключно на акті ДПІ у Малинівському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" щодо документального підтвердження господарських відносин за період лютий-червень 2014 року" від 04.08.2014 р. № 194/15-52-22-05-07, в якому зазначено про те, що підприємство має стан "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим не можливо отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій та не можливо підтвердити їх реальність на суму ПДВ - 4722214 грн. за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2014 р.

На підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" відповідачем зроблено висновок про вчинення господарських операцій між ПП "СІТІ-М ТОРГ" та його контрагентом з метою їх документування без мети реального настання правових наслідків.

Суд вважає ці висновки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві такими, що не відповідають обставинам справи та нормам діючого податкового законодавства виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Судом встановлено, що 27.06.2014 р. між ПП "СІТІ-М ТОРГ" та ТОВ "Група Спецпром" було укладено договір поставки № 27/05-29, відповідно до п.1 якого Продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність Покупцю, що належить Продавцеві на праві власності, товар згідно видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Продавець зобов'язується передати товар Покупцю під час підписання цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити передбачену цим договором ціну одночасно з отриманням товару від Продавця (п.2).

На виконання умов даного договору ТОВ "Група Спецпром" у червні 2014 року поставило позивачу товар на загальну суму 3875946 грн., з яких ПДВ - 645991,10 грн., що підтверджується видатковими накладними від 30.06.2014 р. №№ РН-0000083, РН-0000084, РН-0000085, РН-0000086, РН-0000087, РН-0000088, РН-0000089, РН-0000090, РН-0000091, РН-0000092, РН-0000093, РН-0000094, РН-0000095, РН-0000096, РН-0000097, РН-0000098, РН-0000099, РН-0000100, РН-0000101, РН-0000102, РН-0000103, РН-0000104, РН-0000105, РН-0000106, РН-0000107, РН-0000108, РН-0000109, РН-0000110, РН-0000111, РН-0000112, РН-0000113, РН-0000114, РН-0000115, РН-0000116, РН-0000117, РН-0000118, РН-0000119, РН-0000120, РН-0000121, РН-0000122, РН-0000123, РН-0000124, РН-0000125, РН-0000126, РН-0000127, РН-0000128, РН-0000129, РН-0000130, РН-0000131, РН-0000132, РН-0000133, РН-0000134, РН-0000135, РН-0000136, РН-0000137, РН-0000138, РН-0000139, РН-0000140, РН-0000141, РН-0000142, РН-0000143, РН-0000144, РН-0000145, РН-0000146, РН-0000147, РН-0000148, РН-0000149, РН-0000150, податковими накладними від 30.06.2014 р. №№ 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, карткою рахунку № 631.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 03.07.2014 р. № 51, від 07.07.2014 р. № 53.

З метою зберігання отриманого від ТОВ "Група Спецпром" товару, позивачем 30.06.2014 р. було укладено з ПП "Оціночна компанія "Еталон" додаткову угоду до договору відповідального зберігання майна від 29.05.2014 р. та складено відповідні акти приймання-передачі від 30.06.2014 р. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68.

Транспортування товару від місця зберігання майна, тобто, від ПП "Оціночна компанія "Еталон", до ПП "СІТІ-М ТОРГ" здійснювалося ТОВ "ІНТ-ТРАНС" відповідно до товарно-транспортних накладних від 30.06.2014 р. №№ 84, 85.

В акті перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаним постачальником, зокрема, до податкових накладних, акт перевірки не містить.

Таким чином, господарські операції між ПП "СІТІ-М ТОРГ" та ТОВ "Група Спецпром" з приводу поставок товару повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Суд вважає, що відповідачем у акті перевірки безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт поставки товарів, зокрема, відповідачем зазначено, що до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, неправомірними є доводи відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарів не мали місце (не здійснювалися).

Факт того, що ТОВ "Група Спецпром" на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване як платник податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано до суду доказів про наявність на час здійснення господарських операцій з позивачем записів у ЄДРПОУ про скасування державної реєстрації ТОВ "Група Спецпром" чи визнання його установчих документів недійсними, визнання вказаного підприємства банкрутом чи припинення юридичної особи.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові і податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладається на такого суб’єкта, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у ТОВ "Група Спецпром" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента товару. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його представників до відповідальності за такі дії.

Окремо суд зазначає, що відповідачем взято до уваги інформацію, викладену в акті ДПІ у Малинівському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Група Спецпром" щодо документального підтвердження господарських відносин за період лютий-червень 2014 року" від 04.08.2014 р. № 194/15-52-22-05-07.

З аналізу положень п.73.5 ст.73 ПК України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, слідує, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, діючим законодавством не передбачено відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суджень щодо відсутності об'єктів оподаткування, визнання нікчемними правочинів, так як у ньому мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути визнано належним та допустимим доказом вчинення платником податків порушення закону.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "Група Спецпром" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов’язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов’язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "Група Спецпром" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі товарів у цього постачальника, висновок ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно висновків ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про недійсність укладеної позивачем угоди із ТОВ "Група Спецпром", суд зазначає, що по-перше, договір на поставку позивачу цим постачальником товарів за своєю суттю є оспорюваним, так як його недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цього договору недійсним немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цієї угоди при його укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 р. № 00011012202, а тому воно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 07.10.2014 р. № 00011012202.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "СІТІ-М ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38885389) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3