Постанова № 42280259, 08.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 804/12591/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Гарант Сервіс 2007» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001562201 від 06.08.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Гарант Сервіс 2007» з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001562201 від 06.08.2014 року.

Ухвалою суду від 20.08.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Приватне підприємство «Гарант Сервіс 2007» (далі - ПП «Гарант Сервіс 2007») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено протиправне податкове повідомлення-рішення №0001562201 від 06.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму - 131692,50грн. В ході проведеної перевірки податковим органом були зроблені висновки, що не відповідають дійсності, а саме: щодо відсутності фактів реального здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «Картал Голд», незважаючи на наявність всіх первинних документів. При цьому, за твердженнями позивача, з урахуванням умов договору про відступлення права вимоги від 03.03.2014 року, укладеного між ТОВ «Картал Голд» та ТОВ «Гелетер Інвестментс», ним проводились розрахунки з ТОВ «Картал Голд» за надані послуги. Отже, ПП «Гарант Сервіс 2007» були надані відповідачу всі необхідні первинні документи на підтвердження господарської операції з надання послуг в січні 2014 року. Тому, винесене податкове повідомлення-рішення №0001562201 від 06.08.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001562201 від 06.08.2014 року, на підставі якого Приватному підприємству «Гарант Сервіс 2007» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 131692,50грн., в тому числі за основним платежем - 87795,00грн., нараховані штрафні санкції - 43897,50грн.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень проти даного адміністративного позову суду не надавав.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 16.07.2014 року по 21.07.2014 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Гарант Сервіс 2007» (код ЄДРПОУ - 35341376) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Картал Голд» (код ЄДРПОУ - 37972852) за січень 2014 року.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані контролюючим органом в акті від 21.07.2014 року №865/04-16-22-01/35341376.

За даними акту, вказану перевірку було проведено на підставі наказу від 15.07.2014 року №649, згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України. Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки було направлено на адресу позивача поштою, станом на дату складання акту перевірки поштове повідомлення про вручення відповідачу не надходило.

Відповідачем були зроблені такі висновки щодо встановлених порушень вимог чинного податкового законодавства України, а саме: порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Гарант Сервіс 2007» було занижено податок на додану вартість у сумі - 87795,00грн., в тому числі: січень 2014 року - 87795,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.08.2014 року №0001562201, за яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму - 131692,50грн., за основним платежем: 87795,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції - 43897,50грн.

Позивач не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, тому оскаржує таке в судовому порядку.

Так, в акті перевірки відповідач вказує на те, що в ході проведення перевірки ним використані такі документи: декларація з ПДВ з додатками ПП «Гарант Сервіс 2007», а саме: за січень 2014 року №9007795553 від 18.02.2014 року; запит Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.06.2014 року №3398/10/04-16-22-01; договір про надання послуг від 01.01.2014 року №01.14, акт здачі-прийняття (надання послуг) від 31.01.2014 року, б/н, податкова накладна від 31.01.2014 року №37, платіжне доручення №666 від 13.02.2014 року, надані підприємством податковій інспекції листом від 17.06.2014 року №94 (вх. №3613/10 від 20.06.2014 року); акт ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №146/26-56-22-01-03/37972852 від 20.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Картал Голд» (код ЄДРПОУ - 37972852) щодо господарських взаємовідносин із ТОВ «Юрай» (код ЄДРПОУ - 22886866) за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року».

При цьому, на письмовий запит відповідача від 03.06.2014 року №3398/10/04-16-22-01 підприємством не надано до перевірки перелік основних фондів, які використовуються в господарській діяльності ПП «Гарант Сервіс 2007», а згідно поданої звітності від 25.02.2014 року №9090657534 (баланс на 2013 рік) до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підприємстві значилось станом на 01.01.2014 року основних фондів на загальну суму - 4,0 тис. грн.

Також в акті перевірки податковий орган посилається на висновки, викладені в акті ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №146/26-56-22-01-03/37972852 від 20.03.2014 року.

У перевіряємий період на підставі первинних документів, наданих до перевірки, відповідачем було встановлено, що ПП «Гарант Сервіс 2007» (код ЄДРПОУ - 35341376) у січні 2014 року отримано від ТОВ «Картал Голд» послуги із забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах на загальну суму - 526770,00грн., у томі числі ПДВ - 87795,00грн.

Відповідач стверджує, що складені позивачем первинні документи не мають статусу первинних документів, а діяльність ПП «Гарант Сервіс 2007» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, з урахуванням чого і прийшов до висновків щодо порушення приписів ст.198 Податкового кодексу України. Однак, такі твердження та висновки податкової інспекції не відповідають дійсності, адже судом були досліджені в ході судового розгляду справи всі надані первинні документи та визначені ознаки реальності проведеної господарської операції.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Картал Голд» та ПП «Гарант Сервіс 2007» було укладено договір від 01.01.2014 року №01.14, за умовами якого ТОВ «Картал Голд» (виконавець) надавало охоронні послуги із забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах, які знаходяться під охороною ПП «Гарант Сервіс 2007» (замовник). При цьому, ТОВ «Картал Голд» (виконавець) зобов'язувався виконувати охоронні функції: забезпечення на об'єкті замовника внутрішнього громадського порядку, інструктаж своїх працівників про специфіку та умови несення служби, контроль всередині об'єктового режиму, організація роботи в тісній співпраці із замовником, органами міліції, відповідно до чинного законодавства України.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції щодо реалізації умов укладеного договору, позивачем були надані суду такі копії первинних документів, а саме: ліцензії про надання послуг з охорони власності та громадян; повідомлення про відступлення права вимоги, договору про відступлення права вимоги, ліцензії на охоронну діяльність, свідоцтва платника ПДВ, документів, що підтверджують розрахунок між ПП «Гарант Сервіс 2007» та ТОВ «Картал Голд» за договором, дислокації-додатку до договору.

Крім того, згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №37 від 31.01.2014 року, за січень 2014 року ТОВ «Картал Голд» було надано позивачу послуги із забезпечення пропускного та внутрішнього режимів на об'єктах на загальну суму - 526770,00грн., в тому числі: ПДВ - 87795,00грн., із розрахунку: кількість відпрацьованих годин охоронниками ТОВ «Картал Голд» - 58530 годин, годинна вартість послуги - 7,50грн. На підтвердження наданих послуг ТОВ «Картал Голд» надало позивачу податкову накладну №37 від 31.01.2014 року на суму - 526770,00грн., в тому числі ПДВ - 87795,00грн.

За поясненнями ПП «Гарант Сервіс 2007», згідно АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», сума ПДВ по контрагенту ТОВ «Картал Голд» відображена позивачем у складі податкового кредиту січня 2014 року.

Отже, в ході судового розгляду даної адміністративної справи була встановлена реальність проведеної господарської операції, тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є протиправними, не відповідають дійсності.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що базування висновків податкового органу в акті перевірки на висновках акту, складеного іншою податковою інспекцією, є протиправним та не відповідає вимогам чинного податкового законодавства.

Адже пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд вказує на те, що такі посилання Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають вимогам чинного законодавства, адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок. А тому, посилання відповідача на акт перевірки стосовно його контрагента, не може братися до уваги.

Таким чином, відповідач має базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, тим паче, що позивачем були пред'явлені всі необхідні первинні документи.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, враховуючи особливості господарської діяльності ПП «Гарант Сервіс 2007», те, що підприємство не є виробником продукції, у останнього відсутні виробничі потужності. Натомість позивач надавав у перевіряємий період охоронні послуги та надіслало відповідачу всі необхідні документи на підтвердження господарських правовідносин з контрагентом ТОВ «Картал Голд». Та з урахуванням умов договору про відступлення права вимоги від 03.03.2014 року, укладеного між ТОВ «Картал Голд» та ТОВ «Гелетер Інвестментс», ПП «Гарант Сервіс 2007» розрахувалось за надані послуги з ТОВ «Картал Голд». З огляду на що, позивачем здійснювалась його господарська діяльність з метою зміни свого майнового стану, отримання прибутку.

В ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача та протиправність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позовні вимоги ПП «Гарант Сервіс 2007» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, у відповідності до положень ст.ст.87, 94 КАС України, норм Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача сплачену суму судового збору у повному розмірі - 1827,00грн. (квитанція від 18.08.2014 року №791).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Гарант Сервіс 2007» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001562201 від 06.08.2014 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001562201 від 06.08.2014 року, на підставі якого Приватному підприємству «Гарант Сервіс 2007» (код ЄДРПОУ - 35341376) було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 131692,50грн., в тому числі за основним платежем - 87795,00грн., нараховані штрафні санкції - 43897,50грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гарант Сервіс 2007» (код ЄДРПОУ - 35341376) сплачену суму судового збору у розмірі - 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко