Постанова № 42279063, 12.01.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року

Справа № 803/2671/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі – УПФУ в м. Луцьку, позивач) звернулося з позовом до Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по жовтень 2014 року в сумі 15981,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки не відшкодувала УПФУ в м. Луцьку фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в сумі 15981,36 грн. Просить стягнути з Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки на користь УПФУ в м. Луцьку заборгованість на загальну суму 15981,36 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 25.12.2014 року залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по квітень 2014 року включно у розмірі 15981,36 грн.

Позивач в судове засідання представника не направив, проте на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач заперечень на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про отримання 29.12.2014 року уповноваженим представником відповідача рекомендованого відправлення.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в УПФУ в м. Луцьку як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”–“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Стаття 4 цього Закону визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об’єкта оподаткування.

Судом встановлено, що за відповідачем рахуються пенсіонери-пільговики, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8, 9).

У відповідності до частини другої розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, пільгові пенсії призначаються відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як слідує з матеріалів справи, УПФУ в м. Луцьку надсилались та були вручені відповідачу (а.с.7) розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Таким чином, дані розрахунки є узгодженими та обов’язковими до виконання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з липня по жовтень 2014 року в сумі 15981,36 грн., про що свідчать довідка-розрахунок заборгованості по Луцькій заготівельно-збутовій базі Волинської облспоживспілки (а.с.6), розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8,9).

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15981,36 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, не надано доказів її сплати, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості слід задовольнити.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 4, код ЄДРПОУ 01782335) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на р/р 256017012237 у ВАТ “Державний ощадний банк України” МФО 303398 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по жовтень 2014 року в сумі 15981,36 грн. (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят однієї грн. 36 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук