Рішення № 42279048, 13.01.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2015 р.Справа № 924/1807/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

до Полонського підприємства теплових мереж м.Полонне Хмельницька область

про стягнення 3930205,60 грн., у т.ч. 3105098,63 грн. основного боргу, 284210,66 грн. пені, 128 567,69 грн. три відсотки річних, 412328,62 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача - Старчик А.А. - за дов. від 18.04.2014р.

від відповідача - Грохольська Н.М.- за дов. від 11.06.2014р.

У судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 3 930 205,60 грн., у т.ч. 3 105 098,63 грн. основного боргу, 284 210,66 грн. пені, 128 567,69 грн. три відсотки річних, 412 328,62 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 №13/2702-БО-34 позивач як постачальник поставив відповідачу, а останній прийняв природний газ на загальну суму 4406398,63грн., що підтверджується актами приймання-передачі за січень-квітень та жовтень-грудень 2013р. Відповідачем проведені розрахунки за одержаний газ частково на суму 1301300,00грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3105098,63грн. За прострочення грошового зобов'язання з оплати природного газу позивачем нараховані пеня, інфляційні та 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні, не заперечуючи щодо основної заборгованості, просять зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70 % , враховуючи, що позивач просить стягнути інфляційні , річні та враховуючи, що заборгованість за газ виникла в результаті непогашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, що надана бюджетним організаціям. При цьому звертається увага, що відповідач є єдиним теплопостачальним підприємством в м.Полонному, виробляє та постачає теплову енергію в дитячі садки, навчальні заклади, бюджетні установи та квартири мешканців місті. Основною причиною виникнення боргу за спожитий природний газ є невідшкодована різниця в тарифах на теплову енергію, що надана бюджетним організаціям, яка станом на 01.12.2014 р. становить 2077357,00 грн. Непогашена заборгованість по різниці в тарифах на послуги централізованого теплопостачання наданого населенню становить 95 000,80 грн. Крім того, відповідно до звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014р. сума збитків відповідача складає 1524 тис.грн., згідно балансу на 30.09.2014 р. сума збитків становить 6286 тис. грн., відповідач також має заборгованість з виплати заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 13.01.2015р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.12.12 між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/2702-БО-34, за умовами якого позивач як продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а відповідач як покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору ( п.1.1.договору). Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачеві з 01.01.13 по 31.12.13 газ обсягом до 1075,2тис.куб.м. згідно установленного графіку.

Згідно з п.3.3 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, а згідно з п.3.4 договору акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000куб.м. газу становить 4661,74грн. з ПДВ.

Зі змісту п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання вимог п.6.1 договору відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

Сторонами підписано додаткову угоду №1 від 09.07.13 до договору від 28.12.12, згідно якої змінено з 01.07.12 ціну на газ, яка за 1000куб.м. становить 4588,54грн. з ПДВ та договір доповнено п.5.5, згідно якого загальна сума вартості природного газуза цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 4406398,63грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу від 31.01.13 на суму 1098901,71грн., від 28.02.13 на суму 859344,41грн., від 31.03.13 на суму 948285,68грн., від 30.04.13 на суму 285391,48грн., від 31.10.13 на суму 121990,81грн., від 30.11.13 на суму 351133,13грн., від 31.12.13 на суму 741351,41грн.

Відповідачем проведені розрахунки частково на суму 1301300,00грн., в результаті чого виникла заборгованість за поставлений газ у розмірі 3105098,63грн.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивачем нарахована пеня у розмірі 284210,66грн. за період з 14.02.13 по 24.09.13, 3% річних у розмірі 128567,69грн. за аналогічний період та інфляційні у розмірі 412328,62грн. за період з квітня 2013 по серпень 2014р.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, судом приймається до уваги таке :

1. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховується факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/2702-БО-34.

Судом встановлено, що на виконання даного договору позивачем протягом 2013року передано відповідачу природний газ на загальну суму 4406398,63грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу від 31.01.13 на суму 1098901,71грн., від 28.02.13 на суму 859344,41грн., від 31.03.13 на суму 948285,68грн., від 30.04.13 на суму 285391,48грн., від 31.10.13 на суму 121990,81грн., від 30.11.13 на суму 351133,13грн., від 31.12.13 на суму 741351,41грн.

Відповідачем проведені розрахунки частково на суму 1301300,00грн. Тому заборгованість за поставлений газ склала 3105098,63грн. Зазначеного відповідачем не оспорено. Тому позовні вимоги в частині стягнення основого боргу в сумі 3105098,63грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

2. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до 3% річних в сумі 128567,69 грн. Зазначені нарахування проведені відповідно до чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягаю задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення також інфляційні втрати в розмірі 412328,62 грн. Із поданого розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування за період з лютого 2013р. по серпень 2014року за зобов'язаннями за період з січня 2013р. по грудень 2013р.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Така ж правова позиція, зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та постановах ВГСУ від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12, від 16.09.13 по справі №924/831/13.

Судом враховується, що позивач при нарахуванні інфляційних нараховує їх за періоди менші одного місяця, натомість відповідачем сплачувалась заборгованість протягом базового місяця. Крім того, позивач починає застосовувати індекс інфляції не з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, а з місяця, у якому відбулася прострочка. Тому визначення розміру інфляційних нарахувань є частково неправильним.

Правомірно нарахованими є інфляційні нарахування у розмірі, визначеному судом, на суму 407118,23 грн. Зокрема:

- за зобов'язаннями січня 2013р. за індексом інфляції за травень-липень 2013р.- 99,9999% на суму ( -) 0,46 грн., за серпень 2013р.- 99,3% на суму (-)3198,31 грн., за вересень 2013р.- 0%, за жовтень 2013р. -0,4 % на суму 1625,21 грн., за листопад 2013р. - 0,2 % на суму 803,20 грн., відповідно плюсове нарахування відсутнє,

- за зобов'язаннями лютого 2013р. за індексом інфляції за квітень-листопад 2013р. - 99,8964945% на суму (-) 889,47грн., за грудень 2013р.- 0,5% на 3429,73грн., за січень- лютий 2014р. -0,8012% на 5415,68грн., за березень- серпень 2014р. - 12,01190658% на суму 78911,75 грн. , відповідно у розмірі 86867,69 грн.

- за зобов'язаннями березня 2013р. за індексом інфляції за травень 2013р.-серпень 2014р. - 13,35644099% в сумі 126657,22 грн., однак, позивач просить стягнути 126656,83 грн., тому підлягає стягненню саме ця сума,

- за зобов'язаннями квітня 2013р. за індексом інфляції за червень 2013р.-серпень 2014р. - 13,24319779% в сумі 37794,96 грн.,

- за зобов'язаннями жовтня 2013р. за індексом інфляції за грудень 2013р.-серпень 2014р. - 13,47389271% в сумі 16436,91 грн.,

- за зобов'язаннями листопада 2013р. за індексом інфляції за січень-серпень 2014р. - 12,90934598% в сумі 45328,99 грн.,

- за зобов'язаннями грудня 2013р. за індексом інфляції за лютий-серпень 2014р. - 12,68397802% в сумі 94032,85 грн.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 407118,23 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, а в решті нарахованих інфляційних втрат - відмові у зв'язку з безпідставністю.

3. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п.7.2 договору позивачем проведені нарахування пені на суму 284210,66грн. Зазначені нарахування проведені в межах максимально можливих згідно чинного законодавства.

Однак, при стягненні пені судом враховується, що згідно з ч.3 ст.551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судом враховується фінансове становище відповідача, те, що відповідач є єдиним теплопостачальним підприємством в м.Полонному, основною причиною виникнення боргу за спожитий природний газ є невідшкодована різниця в тарифах на теплову енергію, що надана бюджетним організаціям, яка станом на 01.12.2014 р. становила 2077357,00грн., непогашена заборгованість по різниці в тарифах на послуги централізованого теплопостачання наданого населенню становила 95000,80 грн. Крім того, відповідно до звіту про фінансові результати за 9 місяців 2014р. сума збитків відповідача складає 1524 тис.грн., згідно балансу на 30.09.2014 р. сума збитків становить 6286 тис. грн. Зазначене підтверджується наданими відповідачем Звітом про фінансові результати, балансом відповідача, розрахунком обсягу заборгованості в тарифах на теплову енергію, що надана населенню.

Судом також враховується, що розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірним розміру стягуваної заборгованості відповідача та є досить значним, зважаючи на заявлені позивачем вимоги про стягнення також компенсаційних санкцій - 3% річних та інфляційних нарахувань. Тому суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пеня на 50%, тобто до 142105,33грн. Така ж правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у постанові ВГСУ від 11.02.2013 по справі № 11/5025/581/12.

Тому позовні вимоги в частині стягнення 142105,33грн пені обгрунтовані і підлягають задоволенню, а у решті - відмові.

4. У зв'язку з частковим задоволенням позову згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Полонського підприємства теплових мереж м.Полонне Хмельницька область про стягнення 3930205,60 грн., у т.ч. 3105098,63 грн. основного боргу, 284210,66 грн. пені, 128 567,69 грн. три відсотки річних, 412328,62 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Полонського підприємства теплових мереж м.Полонне Хмельницька область (вул. Л.Українки,93, код 14151398) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ (вул.Б.Хмельницького,6, код 20077720) 3105098,63 грн. ( три мільйони сто п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень 63 коп. ) основного боргу, 142105,33 грн. ( сто сорок дві тисячі сто п'ять гривень 33 коп.) пені, 128567,69 грн. ( сто двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень 69 коп.) три відсотки річних, 407118,23 грн. (чотириста сім тисяч сто вісімнадцять гривень 23 коп. ) інфляційних втрат, 70340,75 грн. ( сімдесят тисяч триста сорок гривень 75 коп. ) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.01.2015р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 1 прим. :

1 - до справи.