справа № 815/5/15
У Х В А Л А
12 січня 2015 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови №45649246 від 09.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору, визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області №45649246 від 09.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Згідно п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначені судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктивного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Нормами ст. 181 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби та визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Відповідно до ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позов стосується оскарження дій та рішення органу державної виконавчої служби під час примусового виконання виконавчого документу, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області 25.09.2014 року по справі №263/10009/13-ц про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу на прилюдних торгах, де ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження - боржником.
Відповідно до ст. ст. 383, 384 Цивільного процесуального Кодексу України (далі -ЦПК України) учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Отже, оскільки оскаржувані дії та рішення відповідача є результатом проведення виконавчого провадження з виконання рішення суду по цивільній справі, то позивач, відповідно до приписів ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 384 ЦПК України, має право на звернення з вказаним позовом до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області в порядку, визначеним Цивільно-процесуальним судочинством України.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені в позові в обґрунтування підсудності саме адміністративному суду з посиланням на п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами) щодо поширення юрисдикції адміністративних судів на справи з приводу оскарження постанов державного виконався про стягнення судового збору, оскільки до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця, зокрема, про стягнення виконавчого збору, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Системний аналіз вимог законодавства та роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України свідчить про те, що справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, підсудні юрисдикції адміністративних судів лише у випадках у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону (у тому числі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо виконавчий збір не стягнуто, та державний виконавець відкрив виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Згідно позову та доданих до нього документів, на час звернення до суду, окреме виконавче провадження за постановою державного виконавця №45649246 від 09.12.2014 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 550779,75 грн. з ОСОБА_1 не відкривалось.
На підставі викладеного, суддя вважає, що спірні правовідносини не відносяться до компетенції адміністративного суду, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, роз'яснивши позивачу його право звернутись із зазначеними позовними вимогами до суду, який видав виконавчий документ в порядку цивільно-процесуального судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 109, 165 КАС України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право на звернення з відповідним позовом на загальних підставах в порядку цивільно-процесуального судочинства України до суду, який видав виконавчий документ.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою з тих самих підстав до Одеського окружного адміністративного суду не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Стеценко О.О.
Судове рішення № 42278995, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/5/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: