ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2014 року 17:00Справа № 808/6392/14 Провадження №ДО/808/268/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду м.Запоріжжя справу за адміністративним
позовом: Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення зх. відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 6909,84 грн. та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4980,30 грн.
Ухвалою суду від 03.10.2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування.
Вказана ухвала направлена на адресу відповідача проте до суду повернулась поштова кореспонденція із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з неналежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом на 08.12.2014 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно облікової картки платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка ведеться Добропільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у відповідача існує заборгованість та з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4980,30 грн., яка виникла внаслідок наступного:
Відповідачем подано до ДПІ податкову декларацію, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб:
- від 26.02.2014 за №9090731462 на суму 1161,03 грн.;
Однак, самостійно задеклароване відповідачем грошове зобов'язання не сплачено у терміни встановлені нормами Податкового кодексу України та набуло статусу податкового боргу.
Крім того, контролюючим органом донараховано відповідачу штрафні санкції з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, згідно податкового повідомлення-рішення від 27.02.2014 №0005171700 у розмірі 3419,27 грн.
Відповідачем не проводилась процедура адміністративного або судового оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, проте воно залишено відповідачем без задоволення.
За несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом відповідно до ст.129 ПКУ нараховано пеню у сумі 37,47грн.
До того ж, як свідчать дані облікової картки платника податків, у відповідача існує заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6909,84 грн., яка виникла внаслідок наступного:
Відповідачем подано до ДПІ податкові декларації, якими самостійно визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість:
від 17.04.2014 №9021431683 на суму 73,00 грн.;
від 19.05.2014 №9028574495 на суму 52,00 грн.;
від 18.06.2014 №9034830054 на суму 75,00 грн.,
від 18.07.2014 №9024600868 на суму 143,00 грн.;
Також, контролюючим органом донараховано відповідачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість, згідно податкових повідомлень-рішень:
від 27.02.2014 №0001011700 на суму 5046,74 грн. (основний платіж);
від 27.02.2014 №0001011700 на суму 1493,20 грн. (штрафні санкції);
від 14.05.2014 №0003891700 на суму 08,00 грн. (штрафні санкції);
від 01.07.2014 №0005191700 на суму 12,00 грн.(штрафні санкції).
З'ясовано, що відповідачем не проводилась процедура адміністративного або судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, проте вони залишені відповідачем без задоволення.
Відповідно до приписів ст.129 ПКУ, позивачем нараховано пеню у розмірі 6,85 грн.
Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останній днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
За приписами п.57.3 ст. 57 ПКУ, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачено зобов'язання платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст. 59 Податкового кодексу України Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 11.04.2014 №57-25.
Відповідно до п.59.5. ст.59 ПКУ, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачений, заперечень проти позовних вимог не надходило.
Згідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За приписами п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що доказів сплати податкового боргу відповідачем до суду не надано, заперечення також до суду не надходили, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.2, 11, 69, 72, 158, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму податкового боргу:
- з податку на додану вартість у розмірі 6909,84 грн. (шість тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 84 коп.), код платежу 14010100 на р/р 31111033700035, код ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області м.Добропілля;
-з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4980,30 грн., (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят 30 коп.), код платежу 11010500, на р/р 33211801700035, код ОКПО 37755456, МФО 834016, ГУДКСУ у Донецькій області м.Добропілля;
Звернути постанову суду до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ж.М.Чернова
Судове рішення № 42278957, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 08.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/6392/14; до/808/268/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: