Ухвала суду № 42278440, 25.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/9991/29318/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Ланченко Л.В.,

при секретарі судового засідання Гончар Н.О.,

за участю представника відповідача Варченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-12842/09/0470

за позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Підприємство в судовому порядку оскаржило податкове повідомлення - рішення від 15.09.2009 № 0000558823/0, яким позивачеві державним податковим органом донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 602 783,00 грн. та фінансових санкцій - 2 357 013,40 грн. за порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 позовні вимоги задоволено, оспорюване податкове повідомлення - рішення скасовано.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.04.2011 судове рішення першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Підприємство до Вищого адміністративного суду України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи клопотання про заміну відповідача на правонаступника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну позивача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена планова перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2009, за підсумками якої складено акт від 02.09.2009 № 1238/08-03/3-32082770. На підставі цього акта Державна податкова інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення.

У ході вказаної перевірки працівниками Державної податкової інспекції було встановлено ряд порушень у позивача, в тому числі і порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1, п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що полягало у завищенні позивачем показників витрат на придбання товарів, послуг через відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві, про те, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані санкції (інфляційні втрати та 3 % річних), визначені Підприємству рішеннями господарських судів за неналежне виконання договірних зобов'язань, дійшов висновку про те, що сума інфляційних втрат та 3 % річних, стягнуті з Підприємства на користь його контрагента (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") за рішенням суду внаслідок несвоєчасних розрахунків за спожитий газ, мають включатися до складу валових витрат відповідного податкового періоду, оскільки збільшують вартість товару через інфляційні процеси, а не є штрафними санкціями за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань. З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що державним податковим органом безпідставно виключено такі витрати зі складу валових та не збільшено валові витрати у відповідних податкових періодах.

В основу судового рішення про відмову у задоволенні позову покладено висновок про те, що позивачем на момент здійснення перевірки податковим органом не було документально підтверджено правомірність віднесення певних сум до валових витрат, а будь - які докази стосовно того, що перевіряючими не були враховані надані позивачем до перевірки документи, які свідчать про необхідність збільшення показників валових витрат позивача, матеріали справи не містять.

Відтак суд апеляційної інстанції правомірно підтримав висновок державного податкового органу про завищення позивачем валових витрат, зроблений з посиланням на пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 у справі № 2а-12842/09/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

Л.В. Ланченко