Справа №: 398/3385/14-кВИРОК
Іменем України
"24" грудня 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Крімченко С.А.
при секретарі Куліковій В.В.,
з участю прокурора Афоненко О.М.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014120070000413 за обвинуваченням ОСОБА_2, уродженця сел. Пантаївка м.Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою , не одруженого, не працючого, проживаючого АДРЕСА_3 не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України:-
в с т а н о в и в :
Підсудний вчинив вбивство через необережність за таких обставин:
01 березня 2014 року біля 23 год. в квартирі АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2, не бажаючи настання смерті ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння фізичного болю ОСОБА_3, умисно наніс йому долонею лівої руки один цілеспрямований удар в праву частину обличчя та один цілеспрямований удар долонею правої руки в область лівої частини обличчя ОСОБА_3, який в момент удару сидів на дивані. Втративши рівновагу, ОСОБА_3 впав на правий бік , вдарившись зовнішнім краєм правої брови об дерев'яне бильце дивану.
В результаті застосованого ОСОБА_2 фізичного впливу до потерпілого ОСОБА_3 , згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №92 від 12.04.2014 року, останньому була спричинена черепно-мозкова травма: синця у зовнішньому краю правої брови , субдурального та субарахноїдального крововиливів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Після завдання тілесних ушкоджень , 2 березня 2014 року ОСОБА_3 було доставлено до Олександрійської районної лікарні , де він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 являється здавлення головного мозку в комплексі з його набряком , як наслідок внутрішньочерепної травми.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в вчиненні злочину визнав повністю , пояснив, що 01.03.2014 року він разом з знайомими зайшов в квартиру АДРЕСА_1 , в якій знаходився господар квартири за прізвиськом «ОСОБА_10», ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Зайшовши в квартиру, вони поцікавилися у присутніх, хто вчинив крадіжку у ОСОБА_11. Присутні ОСОБА_4 та господар будинку заперечили причетність до крадіжки, а ОСОБА_3 , який сидів на дивані , нічого не відповів, так як був п» яний. Тоді він наніс ОСОБА_3 долонею лівої руки один удар в праву частину обличчя та один удар долонею правої руки в область лівої частини обличчя. Втративши рівновагу , ОСОБА_3 впав на правий бік , вдарившись головою об дерев яне бильце дивану. Бив він ОСОБА_3 сам, ніхто інший удари не наносив.Що сталося з ОСОБА_3 він не бачив, так як пішов додому.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
-Показаннями потерпілої ОСОБА_5 про те, що загиблий ОСОБА_3 являвся її чоловіком. 2.03.2014 року до неї додому прийшов ОСОБА_6 і повідомив, що її чоловіку стало погано і йому викликали швидку допомогу. Чоловіка забрали в лікарню, де він , знаходячись весь час без свідомості, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.У чоловіка по обидві сторони обличчя були синяки. Пояснила, що чоловік був доброю людиною, учасником ЧАЕС , випивав, але нікому нічого поганого не робив.В липні 2014 року в її будинку повибивали скло в вікнах з пневматичної зброї.Тому вона боїться висловити свою думку щодо міри покарання , щоб друзі обвинуваченого їй не помстилися. Відносить визначення міри покарання на розсуд суду.
-Висновком судово-медичної експертизи № 92 від 12.04.2014 року,згідно якої при судово- медичній експертизі трупу ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді : черепно-мозкової травми : синець у зовнішнього краю правої брови, субдуральний , субарахноїдальний крововиливи .Даний комплекс міг утворитися від дії тупого твердого предмету чи удару об такий , в тому числі і при падінні на площині з положення стоячи на пласку поверхню чи виступаючий предмет , про що свідчить розташування зовнішнього ушкодження , що входить до складу черепно-мозкової травми , розташування внутрішньо-черепних змін , у живих осіб даний комплекс несе ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечний для життя в момент заподіяння та своєму клінічному перебігу та знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 є здавлення головного мозку в комплексі з його набряком , як наслідок внутрішньочерепної травми.
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.05.2014 року за участю підозрюваного ОСОБА_2, в ході якого останній пояснив, що 01.03.2014 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли в АДРЕСА_1 м.Олександрії , щоб з ясувати питання щодо вчиненої крадіжки. Присутній там ОСОБА_3 був в нетверезому стані та сидів на дивані, на його запитання не відповідав. Щоб привести ОСОБА_3 до тями, він наніс йому два удари , а саме долонею лівої руки в праву частину обличчя , а долонею правої руки в ліву частину обличчя.Від ударів ОСОБА_3 втратив рівновагу і впав на диван на правий бік, вдарившись головою об бильце дивану. Після чого він пішов з квартири.
-Додатковим висновком судово-медичної експертизи №92/4 від 12.05.2014 року , згідно якого тілесні ушкодження , які знаходяться в прямому причинному зв язку зі смертю ОСОБА_3 , могли виникнути і за тих обставин , на які вказує ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту за його участю , за умови , що удар об дерев'яне бильце дивану прийшовся в область зовнішнього краю правої брови потерпілого ОСОБА_3
-Поясненнями експерта ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_3 є здавлення головного мозку в комплексі з його набряком , як наслідок внутрішньочерепної травми. Якщо удар об дерев'яне бильце дивану прийшовся в область зовнішнього краю правої брови потерпілого ОСОБА_3, то він міг бути причиною тілесних ушкоджень, які привели до смерті. Крім того, у загиблого виявлена патологія судин і навіть незначний удар міг привести до таких наслідків.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази і аналізуючи їх в сукупності суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України як вбивство через необережність.
Згідно п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи»у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність і кваліфікувати відповідно за ст. 119 КК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 умисно наніс два удари долонями в обличчя потерпілому ОСОБА_3 , він яких останній , втративши рівновагу, впав на правий бік та вдарився об бильце дивану , від отриманих тілесних ушкоджень помер .ОСОБА_2 не передбачав можливості настання таких наслідків , хоча повинен був і міг їх передбачити.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється злочином середньої тяжкості,вчинений з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності , не працює, по місцю проживання характеризуються позитивно.
Обставиною, пом'якшуючою покарання є щире каяття. Обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.
Суд також враховує вимоги ч.2 ст.27 Конституції України, а саме, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Крім цього, суд враховує думку потерпілої , яка хоча і вказала на те, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, однак зазначила, що загиблий ОСОБА_3 був хорошою людиною, нікому нічого поганого не зробив , а його безпідставно позбавили життя.
Після вчинення злочину обвинувачений не поцікавився станом здоров' я ОСОБА_3 , не надавав допомогу потерпілій в лікуванні та похованні ОСОБА_3 , байдуже ставлячись до наслідків своїх дій.
З урахуванням наведенного, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі при призначенні міри покарання в вигляді обмеження волі на мінімальний строк , передбачений санкцією статті за даний злочин.
Суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки від дій обвинуваченого настав наслідок у вигляді смерті потерпілого.
Прокурором заявлений позов про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в період з 2 березня 2014 року по 11 березня 2014 року в сумі 1133 грн. 36 коп. на користь Олександрійської районної лікарні . Даний позов підтверджується матеріалами справи , обвинувачений його визнав та позов підлягає задоволенню.
Речові докази по справі підлягають знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 371, 374, 377 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 3 ( трьох) років обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрати в вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, та суду за викликом; не відлучатись із квартири АДРЕСА_2 в м.Олександрії без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.
Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням вироку в частині застосування запобіжного заходу покласти на слідчого Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні №12014120070000413 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь бюджету Олександрійської райдержадміністрації 1133 грн. 36 коп в рахунок відшкодування витрат Олександрійської центральної районної лікарні на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3
Речові докази у справі: станок для гоління, шапку чорного кольору, светр сірого кольору, чоловіча зимова куртку типу дублянки, які знаходяться в кімнаті речових доказів Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області- знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 42275791, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 24.12.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3385/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: