Рішення № 42274843, 25.11.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/21545/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2014 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Козар Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення. Посилається на те, що відповідно до кредитного договору № MKH7GA00000017 від 21.05.2008 р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 17570 доларів США зі сплатою 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.05.2028 р. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 12.11.2013 р. має заборгованість 44510.43 доларів США, яка складається з: 14920.15 доларів США - заборгованість за кредитом; 9673.47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2347.26 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 15420.21 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором; 31.29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2118.05 доларів США - штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк та відповідач 21.05.2008 р. уклали договір іпотеки № MKH7GA00000017, згідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно: квартиру загальною площею 45 кв.м., житловою площею 26.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKH7GA00000017 від 21.05.2008 р., в розмірі 44510.43 доларів США, що за курсом НБУ складає 355638.36 грн., звернути стягнення на квартиру загальною площею 45 кв.м., житловою площею 26.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № MKH7GA00000017 від 21.05.2008 р.) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаній квартирі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав заяву в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.05.2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKH7GA00000017, згідно якого останній отримав кредит в сумі 17570 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення 19.05.2028 р. (а.с. 23-28).

З метою забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитного договору 21.05.2008 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого стало належне відповідачеві нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що складається з 2 кімнат, житловою площею 26.8 кв.м., загальною площею - 45 кв.м. (а.с. 31-35).

Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував належним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку банку станом на 12.11.2013 р. становить 44510.43 доларів США (а.с. 8-13).

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, на час ухвалення даного рішення вступив в силу Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р.

Згідно ч. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набув чинності 07.06.2014 р., протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Встановлено, що кредит отриманий ОСОБА_1 є споживчим та укладений в іноземній валюті, площа квартири, яка є предметом іпотеки менше 140 кв.м. (45 кв.м.), і така є постійним місцем проживання іпотекодавця ОСОБА_1 (згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Закарпатській області) (а.с. 52). Як свідчить Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (corrupt.informjust.ua), відповідач не є суб'єктом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач має у власності якесь інше нерухоме житлове майно, то суд приходить до висновку, що на дані правовідносини поширюється дія мораторію, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що вимога про виселення є похідною від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і враховуючи дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то така також задоволенню не підлягає.

Матеріали справи не містять доказів, що на дані правовідносини, які виникли між сторонами не поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Суд констатує, що в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки і на момент вирішення справи йому було відомо про існування такого мораторію, а відтак саме позивач повинен доводити, що дія мораторію не поширюється на даний іпотечний договір.

Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутись з даним позовом після закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який носить тимчасовий характер.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ч.ч. 1, 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд,

Р І Ш И В:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ужгородським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча Сарай А.І.