Рішення № 42272364, 05.01.2015, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2980/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року Овідіопольський районний суд ,Одеської області в складі :

головуючого-судді Куркана М.М.

при секретарі Савченко М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду, в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

"Про стягнення коштів та моральної шкоди»."

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що 10.06.2014 р. набрало законної сили рішення Овідіопольського районного суду , яким з відповідача на її користь було стягнуто 32000 гр, що на день винесення рішення складало 4000 доларів США.

У зв»язку з тим , що на теперішній час курс долара відносно до гривні зріс, а відповідачем до цього часу рішення суду не виконано просила суд стягнути з відповідача на її користь процент інфляції відповідно за договором позики у сумі 15429 гр, 3% річних за 5 місяців у сумі 596,5 гр., 3% за користування чужими коштами за 5 місяців у сумі 596.5 гр., а також моральну шкоду у сумі 5000 гр.

В подальшому позивачка свої вимоги неодноразово уточнювала і в останній заяві про уточнення позову просила стягнути з відповідача кошти у сумі 34864.8 гр. з перерахуванням на день платежу за офіційним кусом відповідної валюти , 3% річних та 3% за користування чужими коштами .

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала.

Представник відповідача позов в частині стягнення 3% річних від простроченої суми визнав , в частині стягнення 3% за користування чужими коштами , суми боргу по курсу долара США на момент повернення боргу , а також моральної шкоди не визнав , оскільки вважав , що названі вимоги не ґрунтуються на законі.

Заслухавши пояснення сторін , дослідив письмові матеріали справи , суд вважає , що позов ОСОБА_1 в частині стягнення 3% річних від простроченої суми підлягає задоволенню . В іншій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Боржник , який прострочив виконання зобов»язання ,на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Судом встановлено , що 23.02.2013 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений в простій письмовій формі договір позики грошей. Своїх зобов»язень за вказаним договором відповідач ОСОБА_2 не виконував , у зв»язку з чим заочним рішенням Овідіопольського районного суду від 26.02.2014 р., яке набрало законної сили 10.06.2014 р. з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто 32 291 гр.72 коп.

Зі змісту ст..ст.598-608 ЦК України слідує , що сама по собі наявність рішення суду про стягнення боргу , яке не виконується боржником , не є підставою вважати зобов»язання припиненим та не позбавляє позивача ставити вимогу до відповідача про стягнення 3%річних від простроченої суми, у зв»язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню і суд находить можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 3% річних від простроченої суми , що на день винесення рішення складає 834 гр.19 коп.

Що стосується вимоги про стягнення інфляції відповідально до курсу долара США , то ця вимога задоволенню не підлягає , оскільки ст.ст.625 ЦК України передбачає стягнення з урахуванням встановленого індексу інфляції, і цей індекс не відповідає офіційному курсу долара США до гривні.

Вимога про стягнення з відповідача 3% за користування чужими грошима також не може бути задоволена , оскільки розмір таких процентів в договорі позики, як того вимагає ст..536 ч.2 ЦПК України не зазначався , як і не передбачений розмір таких процентів іншими нормами цивільного законодавства.

Оскільки договір позики також не передбачав відповідальність за шкоду , яка буде завдана стороні договору з вини іншої сторони договору позики , то вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне відповідно до ст..88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі , які складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 249 гр.

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст.625,1267 ЦК України суд,-

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 834 гр.19 коп.- 3% річних за прострочення виконання зобов»язання та 249 гр. судових витрат по справі.

В задоволені іншої частини позову відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду через місцевий Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення .

Суддя: М. М. Куркан