Вирок № 42270488, 13.01.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5551/14-к

Номер провадження 1-кп/623/38/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткачової Д.В.,

прокурора Орлова І.Л.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області

кримінальне провадження № 12014220320001489 від 1 листопада 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізюма Харківської області, громадянки України, росіянки, з повною загальною середньою освітою, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12 березня 2011 року звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, з заявою про призначення державної соціальної допомоги по догляду за особою похилого віку старше 80 років. При цьому, будучи попередженою про необхідність повідомлення працівникам Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, про обставини, які можуть вплинути на отримання компенсаційних виплат, ОСОБА_1 працевлаштувалася на роботу в клінічний санаторій "Місхор" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", який розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Кореіз-1, вул. Алупкінське шосе, 9, де працювала згідно наказу №288-к від 14.06.2011 року в період часу з червня 2011 року по жовтень 2011 року та отримала грошові кошти в загальній сумі 18175 грн. 69 коп. В порушення постанови Кабінету Міністрів України № 558 від 29.04.2004 року "Про затвердження порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги", згідно якої ОСОБА_1 зобов'язана повідомити працівників Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення, умисно, з корисливих мотивів приховала від працівників Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області, факт працевлаштування і отримання за це доходів, оскільки в разі працевлаштування компенсаційні виплати припинялись, в результаті чого, ОСОБА_1 в період часу з 1 липня 2011 року по 30 вересня 2014 року, незаконно отримала компенсаційні виплати по догляду за особою, яка досягла 80 річного віку, таким чином, обманним шляхом заволоділа грошовими коштами в розмірі 544 грн. 95 коп., заподіявши державі матеріальну шкоду на вказану суму.

В період з 12 березня 2012 року до 12 травня 2012 року та з 23 жовтня 2012 року по 18 березня 2013 року, ОСОБА_1, повторно перебувала на обліку в Ізюмському міськрайонному центрі зайнятості в статусі безробітного і щомісячно отримувала державну допомогу по безробіттю. При цьому, ОСОБА_1 при оформленні статусу безробітного у заяві не вказала факт отримання державної соціальної допомоги по догляду за особою похилого віку старше 80 років, яку вона отримувала з 12 березня 2011 року в Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області. Тим самим, в порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року, ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів приховала від працівників Ізюмського міськрайонного центру зайнятості факт отримання вищевказаної державної соціальної допомоги в Управлінні праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради, оскільки в разі отримання доходів, виплати соціальної допомоги по безробіттю не призначаються. В результаті чого, ОСОБА_1 в період часу з 12 березня 2012 року до 12 травня 2012 року та з 23 жовтня 2012 року по 18 березня 2013 року , незаконно отримала державну допомогу по безробіттю в сумі 10369 грн. 96 коп., таким чином, обманним шляхом заволоділа грошовими коштами в розмірі 10369 грн. 96 коп., заподіявши державі матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України визнала повністю, покаялась, підтвердила обставини вчинених нею злочинів.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності її позиції немає, останній роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом"якшують та обтяжують її покарання.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачена визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені: ч. 1 ст. 190 КК України - до злочинів невеликої тяжкості, ч. 2 ст. 190 КК України - до злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, матеріальну шкоду державі в особі управління праці та соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області в сумі 544 грн. 95 коп. відшкодувала в повному обсязі.

При призначенні покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що вона, щиро розкаюється у вчиненні злочинів, активно сприяла розкриттю злочинів, що є обставинами, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Аналізуючи всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкції обвинувачення в виді штрафу.

Цивільний позов по справі в сумі 10369 грн. 96 коп., який ОСОБА_1 визнала в повному обсязі, підлягає задоволенню.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - в виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

- за ч. 2 ст. 190 КК України - в виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 10369 грн.96 коп. на користь держави в особі Ізюмського міськрайонного центру занятості, р/р 37173300900259 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 22683353.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко