Ухвала суду № 4226801, 20.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.07.09

№ 05-5- 39 / 25264

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Плюс Банк"

до Закритого акціонерного товариства "Актив-Страхування"

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріко Плюс"

про стягнення заборгованості 112943,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 05-1805 від 09.07.2009 р. і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві з наступних підстав:

У позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми:

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов;, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У абз. 4 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "заборгованість Лізингоодержувача (за текстом позовної заяви - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріко Плюс", третьої особи на стороні відповідача)) за Договором лізингу станом на 07 липня 2009 року становить 112943,64 грн.... (Розрахунок додається), а загальна заборгованість Страховика (за текстом позовної заяви - Закритого акціонерного товариства "Актив-Страхування", відповідача) за Договором страхування (згідно п. 2.3. Договору страхування) становить 210385,09 грн., однак такі суми заборгованості, до того ж за двома самостійно існуючими договорами, тільки названі, проте не вказано на докази, які мають такі суми підтверджувати. Вказані суми необхідно пояснити і підтвердити належними і безумовними доказами.

Крім того, у Розрахунку ціни позову (додаток № 3) позивач знову без будь - яких пояснень наводить суми112943,64 грн. та 210385,09 грн. При обчисленні першої з названих сум позивач використовує бездоказові суми, зокрема, "прострочених платежів, що компенсують Лізингодавцю вартість предмету лізингу..." 24604,98 грн., "платежів, що що компенсують Лізингодавцю вартість предмету лізингу..." 65744,32 грн., "Лізингової комісії" 11847,06 грн. та 10747,28 грн. тощо (?).

У п. 2 змісту позовних вимог та у абз. 2 вищезазначеного Розрахунку ціни позову зазначено, що "позовні вимоги за даною позовною заявою складаються з суми страхового відшкодування за договором № 010190/2061/0116/08 добровільного старахування наземного транспорту від 19.12.2008 р. в межах суми боргу Лізингоодержувача перед Позивачем за Договором лізингу, в розмірі 112943,64 грн. ..., що повинна бути сплачена Страховиком", однак знов не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати і суду не зрозуміло: якими доводами керувався позивач, стверджуючи, що суму боргу Лізингоодержувача перед Позивачем за Договором лізингу, в розмірі 112943,64 грн. повинен сплатити Страховик, який визначений відповідачем по справі.

В той же час, у абз. 2 стор. 2 позовної заяви зазначається про отримання позивачем листа № 01-02/1006/770 від 10.06.2009 р. від відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку, проте підстави такої відмови позивачем не вказуються, а лист до позовної заяви не прикладено.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Вищенаведене позбавляє підставності наведену позивачем у тексті позовної заяви суми до стягнення у розмірі 112943,64 грн.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено назви посади, прізвища та ініціалів особи, що засвідчувала дані документи та дата їх засвідчення.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку:

Згідно з п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду і зараховується до державного бюджету. Відповідно до цього, Головне управління Державного казначейства України листом № 61-08/1189 від 09.02.07р. повідомило, що відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 12.02.2007р. за позовами які подаються до Господарського суду міста Києва державне мито сплачується у ВДК у Шевченківському районі м. Києва, рахунок 31110095700011 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код ЗКПО 26077968, код платежу за бюджетною класифікацією - 22090200, символ звітності - 095.

В доданому до позовної заяви платіжному дорученні № 0001 від 09.07.2009 р. не вказано код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці платіжного доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Пунктом 5.23 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів." (затверджений Держспоживстандартом України від 07.04.2003 р. № 55, чинний з 01.09.2003 р.) передбачено, що "У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов"язки, або її заступник. У цьому випадку обов’язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад "Виконувач обов’язків", "Заступник". Підписувати документ з прийменником "за" або ставити правобіжну похилу риску перед назвою посади не дозволено."

Аналогічна вищезазначена вимога міститься і в п. 6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затверджена наказом ВГСУ від 10.12.2002 р. № 75 із змінами і доповненнями, внесеними наказами ВГСУ від 17.11.2003 р. № 57 та від 25.10.2004 р. № 64).

Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки у платіжному дорученні № 0001 від 09.07.2009 р. перед зазначенням посади "Голова правління" проставлена правобіжна похила риска, що не дозволяється.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік –цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомність, у приєднаних до позовної заяви платіжних дорученнях № 0001 від 09.07.2009 р. та № 0002 від 09.07.2009 р. відсутня печатка юридичної особи платника.

Крім того, у призначенні платежу платіжного доручення № 0002 від 09.07.2009 р. також не вказано код економічної класифікації (22050000), найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, відсутня печатка установи банку (наявний штамп).

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 3, 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.