Постанова № 42267245, 24.11.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8616/14-а ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

24.11.2014 року м.Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Андрієць Д.Д. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік , -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він користується пільгами учасника бойових дій. Відповідно до ч.5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Таким чином, у 2014 році вказана виплата становить 4745 грн.

Враховуючи те, що щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2014 рік йому було виплачено в розмірі 795 грн., позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо невиплати йому в 2014 році щорічної разової допомоги до 5 травня в належному розмірі. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на його користь невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік в сумі 3950 грн.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАСУ справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області надали суду заперечення, відповідно до яких в задоволенні позову просили відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, врахувавши заперечення відповідачів, суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.02.2000 року.

Позивач має право на пільги встановлені законодавством України для учасників бойових дій, зокрема відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Листом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області від 26.06.2014 року № В-28/02 у відповідь на звернення позивача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня повідомлено, що йому у квітні 2014 року виплачено разову грошову допомогу в розмірі 795 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про жертви нацистських переслідувань».

У відповідності до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсії за віком.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною радою України в Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Відповідним законом мінімальна пенсія за віком з 01.01.2014 року встановлена в розмірі 949 грн.

Між тим, відповідачем у квітні 2014 року допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 795 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суддя дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Суддя не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що позивачу правомірно виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102, у зв'язку з тим, що положеннями ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 22.05.2014р. (зі змінами від 28.12.2007 р.), визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 було визнано неконституційними зміни, внесені дост. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Відповідно до ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, чинною є редакція ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 09.07.2007р., якою передбачено виплату учасникам бойових дій грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Також, суддя зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, та яким установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Оскільки виплата допомоги за 2014 рік була проведена позивачу в квітні 2014 року, тобто до зазначених змін в законодавстві, тому на момент виплати разової грошової допомоги до 5 травня, відповідач повинен був керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так як на той час Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено обмежень щодо застосування вищевказаного Закону.

З урахуванням встановлених обставин суддя вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 69, 70, 94, 158-165, 167 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука щодо невиплати в 2014 році щорічної разової допомоги до 5-го травня в розмірі, визначеному ч.5 ст.12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_2 невиплачену частину щорічної разової допомоги до 5 травня за 2014 рік в сумі 3950 грн.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення., а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: