Ухвала суду № 42265539, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 року

справа № 804/10661/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетрвоська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі №804/10661/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТД ЧОРМЕТРЕМОНТ” до державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетрвоська Головного управління Міндоходів в Дніпропетрвоській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ЧОРМЕТРЕМОНТ” звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати дії державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по збільшенню грошових зобов’язань ТОВ “ТД ЧОРМЕТРЕМОНТ” по податку на додану вартість та податку на прибуток та по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій протиправними; скасувати повідомлення – рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000122207 від 17.07.2013 р. та №0000132207 від 17.07.2013 р..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що було правомірно сформовано податкову звітність за наслідками укладених належним чином угод, спрямованих на настання наслідків ними обумовлених. Отже, податкове повідомлення – рішення є незаконним та необгрунтованим, таким що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000122207 від 17.07.2013 р. та №0000132207 від 17.07.2013 р., в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетрвоській області, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЧОРМЕТРЕМОНТ» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, які є правомірними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ в Ленінському районі у період з 11.06.2013 р. по 17.06.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “ТД ЧЕРМЕТРЕМОНТ” з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ “Ангстрем Континенталь” за травень 2012 р., за результатами якої було складено акт №2067/227/30540303 від 18.06.2013 р.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 – VI (зі змінами і доповненнями) за перевірений період, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 2055.41 грн., в т.ч. по періодах: травень 2012 року у сумі 2055.41;

- п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за перевірений період, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2158.18 грн. у т.ч. за ІІ кв. 2012 року у сумі 2158.18 грн.;

Не погодившись з правомірністю висновків зазначених в акті перевірки 10.07.2013 року Позивач подав заперечення, яким просив його скасувати.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2013 року №438/10/22-02 у задоволенні заперечення було відмовлено.

На підставі Акту №2067/227/30540303, 17.07.2013 року Відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000122207 від 17.07.2013 року яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 2569.26 грн., в тому числі за основним платежем – 2055.41 грн., штрафними санкціями у розмірі – 513.85 грн. та №0000132207, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 2697.72 грн., в тому числі за основним платежем – 2158.18 грн., штрафними санкціями у розмірі – 539.54 грн.

Вважаючи винесення зазначених податкових повідомлень рішень протиправним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність збільшення грошових зобов’язань по податку на додану вартість та податку на прибуток та винесення податкових повідомлень рішень від 17.07.2013 р. №0000122207 та №0000132207 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, що свідчить про необхідність їх скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, стали висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», яким було встановлено, що ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в тому числі ТОВ “ТД ЧОРМЕТРЕМОНТ”.

У зв’язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що господарські операції Позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Аналіз вказаних норм матеріального права вказує на те, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, 15.05.2012 року між Позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» було укладено договір поставки №4/12, відповідно до умов якого, Продавець зобов’язується передати у власність покупця товар (запчастини до автомобілів), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах вказаних у договорі.

На ст.10 Акту перевірки, Відповідачем було надано оцінку первинним документам стосовно вказаної господарської операції між Позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», а саме: рахунок на оплату №1505/1 від 15.05.2012 року, податкова накладна №35 від 15.05.2012 року, видаткова накладна №1150 від 15.05.2012 року; оборотно сальдова відомість по рах.631 з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за травень-липень 2012 року; оборотна-сальдова відомість по рах. №361 за травень-грудень 2012 року; складські карточки товару за травень-грудень 2012 року;

Зауважень щодо форми та змісту зазначених документів Відповідачем надано не було, що свідчить про належне фіксування ними факту здійснення господарської операції з поставки запчастин до автомобілів.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Отже, під час проведення перевірки позивачем були надані первинні документи, які відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов’язкові посвідчення, що фактично підтверджує факт реальності здійснення господарської операції.

Але, на думку податкового органу, відсутність документів, які підтверджують факт транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних та висновки податкового органу, щодо здійснення контрагентом Позивача діяльності спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, свідчить про нереальність здійснення господарської операції між Позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь», та як наслідок неправомірне заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що відсутність товарно-транспортної накладної, вказує на те, що господарські операції з поставки товару не здійснювалась.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що формування підприємством податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» наслідком яких є поставка товарів, а тому податкові повідомлення рішення від 17.07.2013 р. №0000122207 та №0000132207 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податкового кредиту та податку на прибуток підприємства, а тому оскаржувані податкові повідомлення – рішення підлягають скасуванню.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних в частині визнання протиправними дій Відповідача по збільшенню грошових зобов’язань Позивача, оскільки в даному випадку податковим органом не було порушено порядку проведення перевірки, а Позивачем зазначені дії оскаржені не були.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпрпоетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетрвоській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі №804/10661/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим