Ухвала суду № 42265523, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 808/3752/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Сердюк К.В. (дов.від 08.01.2014 року)

відповідача: - Прокоф'єв С.А. (дов.від 30.12.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН"

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 808/3752/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН"

до Запорізької митниці Міндоходів

про скасування рішення №112050000/2014/000194/2 від 30.05.2014р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

"01" липня 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову в якій просило заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії по перерахуванню до державного бюджету грошової застави ТОВ «эКліон» в розмірі 16 678,53 грн., наданої при оформленні ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/012995 від 30.05.2014 року.

Заява обґрунтована тим, що з огляду на строки судового розгляду справи, в будь-якому випадку спливе строк дії гарантії сплаченої позивачем, та гроші будуть перераховані до бюджету, що спричинить позивачу реальну майнову шкоду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 808/3752/14 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" про вжиття забезпечення позову - відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано відсутністю доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 808/3752/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що повернення коштів надмірно сплачених до бюджету є тривалою процедурою і в разі винесення рішення на користь позивача, тривала та важка процедура повернення суми гарантії з бюджету завдасть шкоди законних інтересам позивача та потребує значних зусиль для відновлення порушеного права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до положень статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Оцінивши надане позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 17 Постанови від 6 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою,та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України)

У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені Митним кодексом України (п. 9 ст. 55 Митного кодексу України).

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у ч. 9 ст. 55, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені Митного кодексу України (п. 10 ст. 55 Митного кодексу України).

Повернення фінансової гарантії проводиться з депозитного рахунку, відкритого на ім'я органу доходів і зборів в Головному управлінні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Для повернення цих коштів платником податків подається до органу доходів і зборів заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою (п.п. 1, 2 р. ІІ наказу Державної митна служба від 20.07.2007 №618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами».

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що долучені до клопотання та обґрунтовані, керуючись законом.

Відповідні підстави, згідно п. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у клопотанні особи щодо забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем не наведено обставин, що свідчать про існування очевидної безпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, або що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може привести до того, що відновлення прав позивача буде потребувати значних зусиль, а саме, ТОВ «Кліон» не наведено підстав з яких митний орган повинен порушити чи затягнути законодавчо визначену процедуру повернення гарантії в разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та наголошує, що доводи апеляційної скарги по суті повторюють вимоги заявлені в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, досліджені та спростовані судом першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи свого підтвердження не знайшли.

В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 808/3752/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 808/3752/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко