Ухвала суду № 42265516, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 808/6041/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника відповідача: Шавло Р.О..

представників позивача: Гуцал В.В., Ковтун Н.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі №808/6041/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВР - Автотехальянс" до державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

в с т а н о в и в :

04 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВР - Автотехальянс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000332200 від 18.06.2013 року та №0000342200 від 18.06.2013 року.

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та необгрунтованими, оскільки прийняті на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення носять протиправний характер та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВР - Автотехальянс" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000332200 від 18.06.2013 року та №0000342200 від 18.06.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем було допушено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковий орган правомірно зазначив в висновках акту перервірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкові повідомлення - рішення, які є правомірні та обгрунтовані, а підстави для їх скасування - відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08 травня 2013 року 22 травня 2013 року посадовими особами ДПІ в Хортицькому районі м.Запоріжжя було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ВР - Автотехальянс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодаства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №409/2200/36534473 від 04.06.2013 року.

Перервіркою встановлено такі порушення:

п.1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), вимог пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, 138.4, пп.138.81., п. 138.8 ст. 138 ПКУ №2755-УІ від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 330219 грн., в т.ч. по періодам:

3 квартал 2010 року на суму 13087 грн.,

2010 рік на суму 66609 грн.,

1 квартал 2011 року на суму 54764 грн.,

2 квартал 2011 року на суму 37192 грн.,

2-3 квартали 2011 року на 119367 грн.,

2-4 квартали 2011 року 195 685 грн.,

1 квартал 2012 року на суму 13161 грн.,

півріччя 2012 року на суму 13161 грн.,

3 квартали 2012 року на суму 13161 грн.,

2012 рік на суму 13161 грн..

пп. 198.1 пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755 - УІ із зінами та доповненнями, пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР ТОВ "ВР - Автотехальянс" в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року всього у сумі 279794 грн., у тому чисоі по періодах:

вересень 2010 року у розмірі 9 165 грн.,

жовтень 2010 року у розмірі 16365 грн.,

листопад 2010 року у розмірі 15710 грн.,

грудень 2010 року у розмірі 12048 грн.,

січень 2011 року у розмірі 7779 грн.,

лютий 2011 року у розмірі 14075 грн.,

березень 2011 року у розмірі 21965 грн.,

травень 2011 року у розмірі 12369 грн.,

червень 2011 року у розмірі 19972 грн.,

липень 2011 року у розмірі 20817 грн.,

серпень 2011 року у розмірі 20968 грн.,

вересень 2011 року у розмірі 29671 грн.,

жовтень 2011 року у розмірі 21960 грн.,

листопад 2011 року у розмірі 22274 грн.,

грудень 2011 року у розмірі 22130 грн.,

січень 2012 року у розмірі 125535 грн.

На підставі висновків акту перервіки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000332200 від 18.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів робіт послуг за основним платежем на суму 279794 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 50915.75 грн.

№ 0000342200 від 18.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошвого зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 330219 та застосовано штрафні (фінансові ) санкції на суму 20351.25 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000332200 та № 0000342200 від 18.06.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що , що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту акту перевірки №409 , сума валових витрат та податкового кредиту не підтверджена внаслідок того, що:

- до перевірки не надано документів, що свідчать про факт здійснення господарської операції (товарно-транспортних накладних, або інших документів що свідчать про походження або якість товарів);

- до перевірки не надано прибуткові ордери по взаємовідносинам з ТОВ «Делавер Ком», ТОВ «ВКП ОМЕГА-СПЕКТР», ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», ТОВ «КТБ ЦЕНТР», ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТПРОМ»;

- до перевірки не надано первинні документи, які б підтвердили факт використання у господарській діяльності підприємства отриманих інформаційно-консультаційних послуг від підприємства ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ»;

- в актах прийому-передачі виконаних послуг, по взаємовідносинам з придбання інформаційно-консультаційних послуг від ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», не вказано, які саме послуги були отримані, не вказано місто, дата надання, результат наданих послуг;

- постачальники ТОВ «Делавер Ком», ТОВ «ВКП ОМЕГА-СПЕКТР», ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», ТОВ «КТБ ЦЕНТР», ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТПРОМ» відповідно до інформації отриманої від органів ДПС задіяні у міжрегіональних схемах ухилення від оподаткування, проведенні транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту;

- правочини, укладені ТОВ «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» з ТОВ «Делавер Ком», ТОВ «ВКП ОМЕГА-СПЕКТР», ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», ТОВ «КТБ ЦЕНТР», ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТПРОМ» відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до п.п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 132 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні приписи містить Закон України "Про оприбудкування прибутку підпримств".

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для віднесення платником податків валових витрат і до таких підстав віднесено: наявність факту сплати протягом звітного періоду сум на підготовку організацією ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) за умови належного документального підтвердження означених витрат.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічні приписи містять норми Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставними справи свідчать про те, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Делавер Ком», ТОВ «ВКП ОМЕГА-СПЕКТР», ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», ТОВ «КТБ ЦЕНТР», ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТПРОМ» на підставі укладених належним чином господарських договорів на поставку товарів.

Факт поставки товару на ТОВ «ВР-АВТОТЕХАЛЬЯНС» підтверджується підписанням прибуткових накладних на товар, які містять всі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами та були надані під час перевірки перевіряючим податкового органу, і жодного порушення, щодо порядку їх заповнення податковим органом не було встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний товар у підприємств ТОВ «Делавер Ком», ТОВ «ВКП ОМЕГА-СПЕКТР», ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ», ТОВ «КТБ ЦЕНТР», ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТПРОМ» був в подальшому реалізований покупцям (перелік додано до адміністративного позову), цю реалізацію було перевірено посадовими особами ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, та не встановлено порушення обчислення та порядку нарахування сум доходів з податку на прибуток та податкових зобов'язань з податку на додану вартість з реалізації цього товару. Тобто, при подальшій реалізації сертифікати якості або паспорти на товар було передано покупцям позивача.

Також, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ» на отримання консультаційних послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки відповідачу, на підтвердження отримання інформаційно-консультаційних послуг від підприємства ТОВ «ТЕХНОІННОВАЦІЯ» були надані наступні первинні бухгалтерські документи (копії наявні в матеріалах справи), а саме: договір №5 про інформаційно-консультаційні послуги від 11.01.2011; додаток №1 до договору про інформаційно-консультаційні послуги; акт №155 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2011; звіт про інформаційно-консультаційні послуги від 31.03.2011 додаток до акту наданих послуг; податкову накладну № 155 від 29.03.2011; рахунок - фактуру №432 від 29.03.2011; платіжне доручення №580 від 29.03.2011.

Зазначені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Отже, наданий до перевірки обсяг первииних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності свідчать про правомірність формування позивачем податку на доадну вартість та податку на прибуток за наслідками укладених правочинів, що направлені на реальне настання наслідків ними обумовлених.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Делавер Ком» суд апеляційної інстанції зазнача наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що оригінали первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Делавер Ком» було вилучено ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя 06.03.2013, що підтверджується копією Протоколу вилучення від 06.03.2013.

Відповідно до п.85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Однак, в порушення зазначених норм законодавства, податковий орган з письмовим запитом до ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя не звертався, завірені копії документів не витребовував та не досліджував.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо неможливості підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Делавер Ком» через відсутність первинних документів є необгрунтованими та не приймаються судом в якості доказів порушення позивачем вимог норм чинного податкового законодавства.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відсутність, або певна невідповідність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, певна невідповідність ТТН може свідчити лише про неналежне оформлення документів щодо перевезення товару, та не можу слугувати підставою для визнання або невизнання господарської операції з постачання (кпівлі - продажу ) товару, оскільки не має статусу документу звітності первинного бухгалтерського обліку.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару та надання послуг.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року у справі №808/6041/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим