Ухвала суду № 42265503, 13.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2014 рокусправа № 804/2155/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника відповідача: Колісник Наталії Віталіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 05 лютого 2014 року до суду з позовом до відповідачів Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (відповідач-1), Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області (відповідач-2). Просив:

- визнати незаконними дії особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» щодо складення вимоги № Ф/4 від 05.10.2013, у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень;

- скасувати державну реєстрацію особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області», як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф/4 від 05.10.2013, позивачу необхідно сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10970,78 грн. Позивач вказав, що вказані кошти є його приватною власністю, з податковим органом він не має будь-яких правовідносин та не має ніяких зобов'язань, що виникають відповідно до законодавства України, а також договорів, угод чи інших правочинів. Вважає, що податковий орган діє на підставі Положення про Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яке затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України № 46 від 17.04.2013 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області», який в свою чергу підлягає обов'язковій державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України, та всупереч нормам діючого законодавства не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Таким чином, державна реєстрація особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» проведена з істотним порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що є безумовною підставою для її скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у задоволенні позову - відмовлено.

Постанову суду першої інстанції мотивовано тим, що Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області є територіальним органом Міндоходів, на який покладено функцію адміністрування загальнодержавних та місцевих податків та зборів, контроль за їх нарахуванням та своєчасною сплатою платниками податків, таким чином скасування державної реєстрації вказаного органу унеможливить надходження коштів до державного бюджету, та завдасть значної шкоди інтересам держави та населення, що перебуває на бюджетному забезпеченні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 08 квітня 2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позов. Вважає, що рішення суду першої інстанції не є справедливим та законним. Посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовані ключові обставини справи, а саме, чи має особа з назвою Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідні установчі документи та чи має відповідний обсяг правоздатності і дієздатності. Зазначає, що в силу ст. 15 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством Юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Наказ Міністерства доходів і зборів України №46 від 17.04.2013 року не тільки не зареєстрований органами Міністерства Юстиції України, а й не опублікований у офіційних друкованих виданнях оскільки дані про це відсутні, а докази не подані. Крім того, даний документ взагалі відсутній у вільному доступі і навіть на офіційному сайті Верховної Ради України, на якому оприлюднюються всі чинні нормативно-правові акти. Тому Наказ Міністерства доходів і зборів України №46 від 17.04.2013 року є нечинним відповідно до п. 3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 496/92, а отже і положення про Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - є нечинним.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник реєстраційної служби (відповідач 2) зазначив, що на його думку, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому скасуванню не підлягає. Посилається на те, що вважає позовні вимоги до реєстраційної служби безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що Укази Президента та акти КМУ не підлягають державній реєстрації.

В судове засіданні представник позивача (позивач), представник податкового органу не з'явилися. Про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник податкового органу (відповідач-1) надав до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без участі представника податкового органу, з урахуванням заперечень, пояснень та доказів, які були надані до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник реєстраційної служби (відповідач-2) заперечення проти апеляційної скарги підтримав, суду пояснив, що реєстраційна служба діяла у відповідності до вимог закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на податковому обліку у П'ятихатському відділенні Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний соціальний внесок). Станом на 25.07.2013 у позивача утворився борг по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 10970,78 грн. У зв'язку з передачею повноважень по адмініструванню єдиного соціального внеску від Пенсійного фонду України до органів Міндоходів України, П'ятихатським відділенням Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було сформовано та направлено позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.10.2013 № Ф/4 на суму заборгованості у розмірі 10970, 78грн. Факт наявності боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970,78 грн. позивачем не заперечується.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

11.08.2013 набрали чинності Закони України від 04.07.2013 №404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та №406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи». Відповідно до вказаних нормативно-правових актів функцію з адміністрування єдиного соціального внеску покладено на Міндоходів України.

Організаційні та правові засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 19-1 ПКУ визначені функції контролюючих органів, зокрема до них віднесено: здійснювати адміністрування податків, зборів, платежів; контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, здійснювати погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Отже, саме на органи Міндоходів України покладено функцію по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контролю за повнотою та своєчасністю його нарахування та сплати, тому, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при складенні податкової вимоги від 05.10.2013 № Ф/4 податковий орган (відповідач-1) діяв в межах повноважень, та в правовому полі.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області»:

Позивач зазначає, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» підлягає обов'язковій реєстрації органами Міністерства юстиції України.

Указом Президента України від 24.12.2012 №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Указом Президента України від 18.03.2013 №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

20.03.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», відповідно до якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів України, зокрема і Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

Статтею 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися, ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про міністерство, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). Територіальні органи міністерства діють на підставі положень, що затверджуються міністром. Типове положення про територіальні органи міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи міністерства набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті Закону структуру територіальних органів міністерства затверджує міністр.

Статтею 21 вищевказаного Закону передбачено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Пропозиції щодо утворення, реорганізації та ліквідації територіальних органів центрального органу виконавчої влади на розгляд міністрові вносить керівник центрального органу виконавчої влади. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах у порядку, визначеному законодавством. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватися в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх утворення). Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади. Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Відповідно до п. 11 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, керівник територіального органу: затверджує положення про структурні підрозділи відповідного територіального органу і посадові інструкції працівників.

Пунктом 13 означеного Положення визначено, що територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до типового положення міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до п. «д» п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992 №731 на державну реєстрацію не подаються акти спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

В наказі Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» зазначено, що він приймається на виконання Постанов КМУ: від 25.05.2011 № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади» та від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», Указу Президента України «Про Міністерство доходів і зборів України» від 18.03.2013 №141/2013.

Наказом Міністерства юстиції України «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» від 12.04.2005 № 34/5 затверджено Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (далі - Порядок).

У п. 1.4. цього Порядку міститься визначення ряду документів, так наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Розділом III вказаного документа визначається порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію. Так, п. 3.1 Порядку встановлено, що державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.

Згідно п 3.4 зазначеного Порядку на державну реєстрацію не подаються акти, зокрема, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 №46 «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Дніпропетровській області» за своєю суттю є документом організаційно-розпорядчого характеру, який спрямований на організацію виконання рішень вищестоящих органів: Президента України, Кабінету Міністрів України і власних рішень Міністерства доходів і зборів України; в ньому відсутні нові правові норми, отже, необхідність здійснення державної реєстрації вказаного Наказу в Міністерстві юстиції України відсутня.

Також слід зазначити, що територіальний орган Міністерства доходів і зборів - Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, утворена як особа публічного права згідно з додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною собою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Згідно матеріалів справи, 06.06.2013 Державному реєстратору Верхньодніпровської райдержадміністрації для проведення реєстраційних дій «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» було надано наступний пакет документів: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи; рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи; положення; наказ про призначення керівника юридичної особи; квитанцію про сплату реєстраційного збору. Державним реєстратором було перевірено вказаний пакет документів на відповідність вимогам ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та встановлено відсутність підстав, передбачених ст. 25 цього Закону для залишення поданих документів без розгляду.

Відповідно до п. 9 та п. 10 Положення про Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ДПІ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром у порядку, визначеному законодавством. Начальник ДПІ очолює та здійснює керівництво діяльністю ДПІ.

Таким чином, на виконання покладених вищевказаним Законом функцій, та в межах своїх повноважень, державним реєстратором Верхньодніпровської райдержадміністрації було правомірно, в межах правового поля, проведено державну реєстрацію юридичної особи - Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про скасування державної реєстрації особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» як таку що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог особи з назвою «Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області» є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та скасування державної реєстрації - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Л.П. Туркіна