Ухвала суду № 42265479, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 року

справа № 808/8927/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український графіт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі 808/8927/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя до публічного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

в с т в н о в и в :

22 листопада 2013 року управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Український графіт» (далі по тексту відповідач) суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України в розмірі 88820 грн. 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідача не виконав обов’язків покладених на нього згідно законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 на суму 88820 грн. 90 коп., яка на момент подачі позову до суду була несплачена.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року адміністративний позов задоволено стягнуто, з публічного акціонерного товариства «Український графіт» на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя суму витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України в розмірі 88820 грн. 90 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ « Український графіт» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на ПАТ «Український графіт», але пішли на пенсію не з даного підприємства не передбачено.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що ТОВ «Український графіт» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Проте, в порушення п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України№21-1 не виконує обов’язків, щодо здійснення розрахунків з Пенсійним фондом України, внаслідок чого на підприємстві отоварилась заборгованість у розмірі 88820 грн. 90 коп. станом на час розгляду справи судом першої інстанції.

Зазначена сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржені.

Правомірність стягнення заборгованості є предметом розгляду справи, переданого до апеляційного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Відповідачу необхідно покрити витрати Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя у розмірі 88820 грн. 90 коп., так як обов’язок сплати зазначених внесків передбачений чинним законодавством.

Апеляційний суд погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне страхування» (далі – Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки були належним чином сформовані та направлені до Відповідача.

Тобто, позивачем була дотримана процедура щодо надіслання розрахунків Відповідачеві на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у ПАТ «Український графіт» є обов’язок щодо відшкодовування управлінню Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонерам, яким пенсія призначена у відповідності до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, щодо правомірності стягнення з ТОВ «Український графіт» заборгованість в сумі 88820 грн. 90 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 195, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український графіт» - залишити без змін.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі 808/8927/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим