Рішення № 42265298, 05.01.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2015 р.Справа № 921/1341/14-г/17Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Суслові П.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М", смт.Гусятин Гусятинського району Тернопільської області

про cтягнення 34150,00грн вартості наданих послуг згідно актів про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність №1086 від 05.09.2014р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представникам сторін, що прибули в судове засідання, роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, звернувся 28.11.2014р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за №1387) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М", смт.Гусятин Гусятинського району Тернопільської області, про стягнення 34150,00грн вартості наданих послуг екскаватором, посилаючись на акти про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р.

Позов обґрунтовується наступними копіями документів: актів про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р.; акту звірки розрахунків станом на 12.11.2014р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.12.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.12.2014р., з подальшим відкладенням розгляду справи на 05.01.2015р., з урахуванням клопотань сторін, по причині неможливості прибути в судове засідання у зв'язку з їх участю в розгляді інших судових справ.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі усної домовленості ним надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд М" послуги автокраном та екскаватором на загальну суму 34150,00грн, що підтверджується актами про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р., вартість наданих послуг також підтверджена актом звірки розрахунків, підписаним представниками обох сторін без заперечень станом на 12.11.2014р. За твердженням позивача вартість наданих послуг відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення з позовними вимогами про стягнення боргу в примусовому порядку.

В процесі розгляду спору, підприємець 09.12.2014р. звернувся в порядку ст.530 ЦК України до ТОВ "Буд М" із вимогою про оплату коштів в сумі 34150,00грн, спираючись на акти №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р., що підтверджується претензією №1 від 09.12.2014р., описом вкладення у цінний лист від 09.12.2014р. та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку, ідентифікатор поштового відправлення - 4602504915845).

В судовому засіданні 05.01.2015р. представником позивача заявлені позовні вимоги підтримані повністю. Також, позивач просить суд при вирішенні даного спору взяти до уваги рішення господарського суду від 25.11.2014р. у справі №921/956/14-г/9, котре, на його думку, має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору. В обґрунтування таких пояснень зазначено, що рішенням суду від 25.11.2014р. з ТОВ "Буд М" стягнуто на користь підприємця вартість наданих та неоплачених послуг в період, що передує актам, які є підставою даного позову, а тому вважає що дані обставини мають суттєве значення при здійсненні розрахунків між сторонами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд М", згідно поданого відзиву (вх.№23312 від 16.12.2014р.), підтверджено факт отримання від підприємця послуг на загальну суму 34150,00грн, однак, позовні вимоги про стягнення боргу заперечуються, з посиланням на приписи ст.530 ЦК України, оскільки відповідач вважає, що строк оплати наданих послуг по актах №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р. не настав, оскільки підприємець не звертався до Товариства з вимогою про їх оплату.

Також, представником відповідача заявлено клопотання №2015/01-15 від 05.01.2015р. (вх.№8/15 від 05.01.2015р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання 05.01.2015р. по причині захворювання представника.

Розглянувши наведене клопотання відповідача, суд відхиляє його з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Застосовуючи положення ч.1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Водночас, пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, господарський суд враховує, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами чи безпосередньо керівника підприємства. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження неможливості забезпечити в даному судовому засіданні участь уповноваженого представника відповідача чи неможливості вирішити даний спір по суті без його участі та з урахуванням наявності у справі доказів належного повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, на підставі усної домовленості, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд М" послуги автокраном КС4574 та Екскаватором JCВ3СХ, що підтверджено, зокрема, актами про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р., котрі підписані сторонами без зауважень та засвідчені печатками обох сторін. Загальна сума вартості наданих послуг відповідно до актів, становить 34150,00грн, з яких: 28500,00грн - вартість послуг, наданих Автокраном КС4574; 2400,00грн - вартість послуг, наданих Екскаватором JCВ3СХ ; 2800,00грн та 450,00грн - транспортування екскаватора.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, підписані сторонами акти про надання послуг відповідають вимогам, що ставляться до первинних бухгалтерських документів та відображають господарські операції, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Факт надання послуг та їх вартість, також підтверджено сторонами шляхом підписання акту звірки розрахунків станом на 12.11.2014р., та не заперечується відповідачем у справі.

Також, в процесі розгляду спору, 09 грудня 2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією №1, відповідно до якої вимагав у Товариства оплати у семиденний строк вартості наданих послуг згідно актів №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р.

Як стверджує Позивач, ТОВ «БУД М» порушило господарське зобов'язання, адже станом на день оформлення позовної заяви (27.11.2014 року) борг Відповідача становить 34150,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та додатково подані докази, перевіривши доводи та заперечення, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, з огляду на таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України.

Як зазначено в акті від 25.05.2014р. та акті від 08.07.2014р., ТОВ „БУД М", виступає Замовником, а СПД-ФО ОСОБА_1, який особисто підписав акт - Виконавцем. Оригінали актів оглянуто в судовому засіданні, їх належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи. Даними актами підтверджується факт виконання підприємцем робіт в повному обсязі і те, що якість даних робіт відповідає умовам клієнта, оскільки претензій сторони одна до одної не заявили.

З цього випливає, що між сторонами у даній справі склалися правовідносини, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором про надання послуг, які носять зобов'язальний характер.

В силу ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, дії сторін усного правочину про надання послуг згідно ст.ст.11, 901, 903 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у відповідача обов'язку сплатити заборгованість за надані позивачем послуги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Глава 63 Цивільного кодексу України, яка містить положення про послуги, не встановлює обов'язкового додержання письмової форми при укладенні договору про надання послуг.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (усна угода).

Таким чином, підписавши акти виконаних робіт від 25.085.2014 року та 08.07.2014 р., відповідач у справі визнав факт надання позивачем послуг автокраном на екскаватором на загальну суму 34150,00грн.

Обов'язок же оплати цих послуг замовником, тобто Товариством випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який також застосовується до спірних правовідносин.

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Направлена на адресу відповідача претензія № 1 від 09.12.2014р. з вимогою оплатити вартість наданих послуг в сумі 34150,00 грн. в семиденний строк на відповідний банківський рахунок позивача, Товариством залишена без відповіді.

Матеріали справи свідчать, що вимога надіслана відповідачу 09.12.2014р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку.

Таким чином, суд констатує, що в порядку ст.530 ЦК України, з вимогою про оплату вартості наданих послуг, загальною вартістю 34150,00грн Позивач звернувся до відповідача після початку розгляду судом справи про стягнення даної суми боргу. Проте, семиденний строк виконання грошового зобов'язання закінчився до прийняття рішення по суті справи, а тому суд приймає претензію №1, як належний доказ виконання підприємцем обов'язку щодо пред'явлення вимоги про виконання грошового зобов'язання. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд у п.1.71 постанови пленуму №14 від 17.12.20013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як стверджує позивач і це не заперечується відповідачем у встановленому законом порядку, а навпаки, визнано, адже сторонами проведено звірку взаєморозрахунків станом на 12.11.2014р., ТОВ "Буд М" своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг не виконало, внаслідок чого станом на 27.11.2014р. (дата оформлення позовної заяви) за відповідачем рахувався борг в розмірі 34150,00грн з оплати вартості отриманих послуг згідно актів №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р.

Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем додатково платіжних доручень №54 від 12.12.2014р. (20000,00грн) та №60 від 12.12.2014р. (10489,59грн), Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд М" перераховано на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 30489,59грн, та, згідно графи платіжного доручення "призначення платежу" визначено сплату коштів як за послуги автокрана згідно акту звірки віл 26.11.2014р.

Водночас, згідно наданих представником відповідача письмових пояснень вбачається, що платіжними дорученнями №№54, 60 від 12.12.2014р. Товарситвом "Буд М" оплачено вартість отриманих послуг згідно актів №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р. Крім того, частину вартості наданих послуг по даних актах, а саме на суму 3660,41грн, було оплачено відповідачем 01.12.2014р. при погашенні заборгованості згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 25.11.2014р. №921/956/14-г/9.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач відповідно до ст.33 ГПК України не надав суду доказів оплати боргу в сумі 3660,41 грн.

За таких обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3660,41 грн. основного боргу за надані послуги згідно актів №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р. переконливими та документально доведеними, такими, що ґрунтуються на законі, тому підлягають до задоволення.

В частині стягнення 30489,59 грн. боргу, суд припиняє провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки проплата відповідачем даної суми здійснена після порушення судом провадження у справі.

Посилання позивача на рішення господарського суду Тернопільської області від 25.11.2014р. по справі №921/956/14-г/9 (копію долучено до матеріалів справи), яким з ТОВ "Буд М" на користь підприємця стягнуто 16339,59грн боргу за виконані роботи у попередній період, як на рішення суду, яке має преюдиціальне значення при розгляді даної справи, з урахуванням статті 35 ГПК України, то суд дані твердження позивача відхиляє, виходячи з наступного.

Так, рішенням суду від 25.11.2014р. №921/956/14-г/9 стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 борг з оплати наданих послуг згідно укладеного між сторонами договору про надання послуг від 01.04.2013р. в сумі 16339,59грн.

При цьому, як вбачається із описової та мотивувальної частини судового рішення від 25.11.2014р. послуги за договором від 01.04.2013р. надані у період з 29.12.2012р. по 05.11.2013р.

Таким чином, предметом розгляду спору по справі №921/956/14-г/9 було стягнення боргу за послуги, що надавались на виконання договірних зобов'язань у згаданий період, тоді як предметом розгляду у даній справі є послуги, які надані відповідачу за усною домовленістю згідно актів про надання послуг №05/14-01 від 25.05.2014р. та №07/14-01 від 08.07.2014р., тобто предметом дослідження у справі № 921/956/14-г/9 були інші обставини , оскільки була інша підстава позову.

Тому, слід дійти висновку, що рішення суду від 25.11.2014р. №921/956/14-г/9 не може мати преюдиціального значення в розумінні статті 35 ГПК України при розгляді даної судової справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі.

В судовому засіданні 05.01.2015р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 202, 205, 509, 525-526, 530, 599, 610, 639, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 181 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 32-35 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.811, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд М" (смт.Гусятин Гусятинського району Тернопільської області, вул.Привокзальна, 12А, ідентифікаційний код 36145692) - 3660 (три тисячі шістсот шістдесят)грн 41коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн 00коп в повернення сплаченого судового збору на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення 30489,59грн основного боргу - провадження у справі припинити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "12" січня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик