Ухвала суду № 42264970, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 811/3935/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 811/3935/13-а за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі до Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» (далі - Відповідач), в якому просило стягнути з Відповідача борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №2 за листопад 2013 року в сумі 4739.72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідач не виконав обов'язків покладених на нього згідно законодавством, внаслідок чого виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 на суму 4739.72 грн., яка на момент подачі позову до суду в добровільному порядку сплачена не була.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2 за листопад 2013 року в сумі 4739.72 грн.

Публічне акціонерне товариство «Завод Пуансон» не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Також, заявник апеляційної інстанції зазначив, що підстави для стягнення податкового боргу в даному випадку відсутні, оскільки зазначений податковий борг був погашений в добровільному порядку.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що Публічне акціонерне товариство «Завод Пуансон» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Знамянці та Знамянському районі і відповідно є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених за Списком №2, відповідач мав сплатити суму фактичних витрат за листопад у сумі 4739.72 грн.

Зазначена сума сплачена не була, а розрахунки фактичних витрат відповідачем оскаржені не були

Правомірність стягнення заборгованості у розмірі 4739.72 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення заборгованості є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне страхування» (далі - Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки були належним чином сформовані та отримані Відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Отже, позивачем була дотримана процедура щодо надіслання розрахунків Відповідачеві на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

Між тим, Відповідач вважає, що стягнення заборгованості в даному випадку є необґрунтованим та незаконним, оскільки його обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №2 за листопад 2013 року в сумі 4739.72 грн. було належним чином виконано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №262 від 25.12.2013 року.

Але суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеною позицією Відповідача з огляду на наступне.

Так, Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів встановлений постановою Правління Пенсійного фонду України №21-2 від 27.09.2010 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року №988/18283, яким зокрема передбачений механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Приписами п.5.4. зазначеного порядку встановлено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що у разі наявності у платника заборгованості зі сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то поточні платежі по відшкодуванню таких витрат зараховуються в порядку календарної черговості.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на виплату Відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по Списку №2 за листопад 2013 року у нього була заборгованість по такій категорії виплат за минулі періоди у розмірі 239582.15 грн., внаслідок чого, платіж за листопад 2013 року у розмірі 4739.72 грн. був зарахований на сплату заборгованості в порядку календарної черговості, що відповідає вимогам чинного законодавства та є обґрунтованим.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» наявний обов'язок по відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за листопад 2013 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» заборгованість в сумі 4739.72 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод Пуансон» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.01.2014 року у справі № 811/3935/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко