Рішення № 42264504, 17.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 Справа № 908/4740/14

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. 10 А, тел.(062) 389-72-82, 332-38-92)

до відповідача Красноармійської міської ради Донецької області (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, буд. 11, тел. 21247)

про стягнення 3054,28 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

10.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області з позовною заявою до Красноармійської міської ради Донецької області про стягнення 3054,28 грн. основного боргу за договором № 853/Кр на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 25.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4740/14, справі присвоєно номер провадження 32/107/14, судове засідання призначено на 17.12.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Представник позивача в судове засідання 17.12.2014 р. не з'явився. Надіслав на адресу суду клопотання, яким просить суд розглянути справу без участі представника позивача та повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та обґрунтовує їх ст.ст. 193, 198, 216, 218, 220, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 614, 615 598-600, 604-609 Цивільного кодексу України та умовами договору № 853/Кр на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації від 25.01.2012 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 10.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 17.12.2014 року за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 17.12.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 р. між Управлінням ДСО при ГУМВС України в Донецькій області - (позивач, виконавець) та Красно армійською міською радою Донецької області (відповідач, замовник) укладено Договір № 853/Кр на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, за цим Договором позивач на кошти отримані від відповідача починаючи з 01 січня 2012 р. з допомогою системи охоронної сигналізації здійснює охорону об'єктів, які внесені до Дислокації і позначені на плані - схемі (додаток до договору), а відповідач зобов'язався виконати приписи, щодо обладнання та укріплення об'єкту надані позивачем (додаток) та здійснювати оплату замовлених послуг.

Згідно п. 2.1. Договору, ціна договору (види послуг охорони, їх вартість) визначено і узгоджено сторонами в дислокації (додаток 1 до Договору) та протоколом узгодження вартості (додаток № 5 до договору). На момент укладення договору вартість охорони складає 1463,98 грн. на місяць.

Оплата замовлених послуг здійснюється Замовником шляхом щомісячних виплат сум вказаних у дислокації і пункту 2.1. договору. Зобов'язання замовника здійснювати оплату виконавця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, тощо (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору сторони узгодили, що платежі замовник зобов'язаний здійснювати впродовж 30 банківських днів після закінчення місяця, в якому були надані послуги.

Виконавець на вимогу замовника щомісячно, простим поштовим відправленнями - листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії замовник повинен належним чином вручити виконавцю. Відсутність впродовж десяти банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість наданих виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями претензії) є прийняттям замовником послуг виконавця в обсязі і вартістю визначеними дислокацією та протоколом узгодженості вартості. При відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим (пункти 2.7 та 2.8 договору).

На виконання умов Договору в період з липня по серпень 2014 року включно, позивачем відповідачеві надано відповідні послуги на загальну суму 3054,28 грн.

Факт надання послуг за Договором підтверджується підписаними сторонами Актами прийому - здачі послуг:

- № КР - 0003374 за липень 2014 року на суму 1527,14 грн.;

- № КР - 0005024 за серпень 2014 року на суму 1527,14 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач оплату наданих послуг за липень - серпень 2014 р. на загальну суму 3054,28 грн. не здійснив.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги по договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3054,28 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав та наданим йому правом на судовий захист не скористався.

Враховуючи викладені обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь Управління ДСО при ГУМВС України в Донецькій області 3054,28 грн. суми основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Красноармійської міської ради Донецької області про стягнення 3054,28 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Красноармійської міської ради Донецької області (85300, Донецька область, м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, буд. 11, тел. 21247, код ЄДРПОУ 04052933) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. 10 А, код 08596860) 3054 (три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 28 коп. основного боргу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "18" грудня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.