Постанова № 42264337, 05.12.2014, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 р. Справа №818/2343/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа: заступник начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області Лозовий В.О. про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2014 року позивач звернувся звернувся до суду з адміністративним позовом, який підтримав в судовому засіданні , мотивуючи позовні вимоги тим, що 27.11.2006 року розпочав службу в органах внутрішніх справ України курсантом Сумського училища професійної підготовки працівників міліції при УМВС України в Сумській області, у квітні 2007 року йому присвоєно спеціальне звання лейтенанта міліції та призначено на посаду оперуповноваженого сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області. 31.05.2011 року позивачу присвоєне чергове спеціальне звання капітан міліції, у вересні 2011 року призначено на посаду начальника сектору протидії злочинам у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, у листопаді 2012 року у зв»язку зі змінами в штатах призначено на посаду начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин та фондовому ринку УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області.

30.05.2014 року наказом УМВС України в Сумській області №409 «Про покарання працівників УДСБЕЗ УМВС» позивачеві оголошено сувору догану за допущені прорахунки в організації роботи з протидії злочинам у сфері надрокористування.

Зазначений наказ позивач вважає протиправним і просить скасувати, оскільки він сумлінно виконував свої обов»язки, дисциплінарного проступку не вчиняв. При цьому в наказі відповідач не вказав, в чому полягало неналежне дотримання службової дисципліни позивачем.

Крім того, наказом МВС України №569 від 16.06.2014 року затверджені зміни у штатах УМВС України в Сумській області, який оголошений наказом УМВС України в Сумській області №495 від 18.06.2014 року, відповідно до яких в УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області реорганізовується сектор боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин та на фондовому ринку, всі посади скорочуються, натомність у відділ боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки додатково вводяться три посади: заступник начальника відділу та 2 посади оперуповноважених.

24.07.2014 року наказом УМВС України в Сумській області №166 о/с на новостворену посаду заступника начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки призначено капітана міліції Лозового В.О.

04.08.2014 року під час оперативної наради при заступникові начальника УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області позивачеві було запропоновано на вибір декілька нерівнозначних вакантних посад, серед яких і посада старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, від яких він відмовився, попросивши надати йому перелік вакантних рівнозначних посад.

06.08.2014 року позивача було запрошено на засідання атестаційної комісії УМВС України в Сумській області, вході якого запропонували чотири нерівнозначні посади, серед яких знову була посада старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, перелік вакантних рівнозначних посад знову не був наданий.

07.08.2014 року відповідачем виданий наказ №190 о/с, з яким позивач ознайомився 18.08.2014 року, відповідно до якого позивача з 18.08.2014 року призначено на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області у зв»язку зі змінами у штатах. Наказ від 07.08.2014 року №190о/с позивач також вважає протиправним та просить скасувати, вказуючи про недотримання відповідачем вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та ст..ст. 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, зокрема йому не запропоновано посаду заступника начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки, яка, на його думку, є рівнозначною його посаді, що скорочувалась, та не наданий повний перелік рівнозначних вакантних посад. Також позивач зазначає, що призначивши його на посаду від якої він двічі відмовлявся, відповідач порушив його право на вільний вибір праці, передбачене ст..43 Конституції України.

29.08.2014 року відповідачем виданий наказ №656 «Про покарання працівників УДСБЕЗ УМВС», а 18.09.2014 року наказ № 264 о/с «По особовому складу», якими позивача звільнено з посади старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області за п.64 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни у зв»язку з невиходом на службу.

Своє звільнення позивач вважає протиправним, просить скасувати накази, зазначаючи, що відсутність його на роботі була обумовлена поважними причинами, а саме його незгодою з незаконним переведенням на нижчу посаду, та позбавленням можливості виконувати свої службові обов»язки, оскільки 20.08.2014 року т.в.о. начальника УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області полковник Семенцов О.Ю. наказав йому звільнити службовий кабінет та забрати свої особисті речі.

За таких обставин позивач просить поновити його на посаді начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин та фондовому ринку УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, стягнувши різницю в грошовому забезпеченні за період перебування його на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області з 18.08.2014 року по 18.09.2014 року, та середній заробіток з 18.09.2014 року по день ухвалення судом рішення про поновлення його на роботі та визнати недійсним запис №2 у його трудовій книжці про звільнення з роботи, зобов»язати відповідача видати дублікат трудової книжки без запису про звільнення.

При цьому позивач просить визнати незаконним і скасувати наказ УМВС України в Сумській області №166 о/с від 24.07.2014 року про призначення на посаду заступника начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки капітана міліції Лозового В.О., визнати протиправними дії щодо ненадання йому повного переліку вакантних посад та зобов»язати відповідача надати йому повний перелік вакантних посад в період часу з 18.06.2014 року по 18.08.2014 року.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до розпорядження начальника УМВС України в Сумській області від 20.04.2011 року № 4/1849, в період часу з 21.04.2011 року по 12.09.2011 року на нього було тимчасово покладено виконання обов»язків начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС, однак, відомості про це не були внесені до його особової справи, не нараховано і не виплачене грошове забезпечення у зв»язку з виконанням таких обов»язків. Тому позивач просить зобов»язати відповідача внести до особової справи такі відомості та стягнути різницю у грошовому забезпеченні за збільшення обсягу роботи.

Також позивач просить стягнути на його користь з відповідача в порядку ст..117 Кодексу законів про працю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки остаточний розрахунок з ним проведений 20.11.2014 року.

Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що підставою для притягнення позивача 30.05.2014 року до дисциплінарної відповідальності стало неналежне виконання службових обов»язків, що полягало у прорахунках в організації роботи з протидії злочинам у сфері надрокоритсування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини, ставлення до службових обов»язків, рівень кваліфікації та обрано передбачений вид стягнення - сувора догана. Також представники відповідача зауважили, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цими позовними вимогами, передбачений ч.3 ст.99 КАС України.

Зазначили також, що призначення позивача з 18.08.2014 року на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, відповідає вимогам п.40, п.42 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тому наказ є правомірним. Оскільки, з 18.08.2014 року позивач на робочому місці не з»являвся без поважних причин, що підтверджено в ході службового розслідування, було прийняте рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення дисципліни.

Також представники відповідача заперечили проти виплати позивачеві різниці в грошовому забезпеченні за час виконання обов»язків начльника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС з 21.04.2011 року по 12.09.2011 року та зазначили, що наказ про покладення обов»язків не приймався, а розпорядження керівника не є підставою для виплати такої різниці.

Залсухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задовленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач 27.11.2006 року розпочав службу в органах внутрішніх справ України курсантом Сумського училища професійної підготовки працівників міліції при УМВС України в Сумській області, у квітні 2007 року йому присвоєно спеціальне звання лейтенанта міліції та призначено на посаду оперуповноваженого сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області. 31.05.2011 року позивачу присвоєне чергове спеціальне звання капітан міліції, у вересні 2011 року призначено на посаду начальника сектору протидії злочинам у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області, у листопаді 2012 року у зв»язку зі змінами в штатах призначено на посаду начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин та фондовому ринку УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області ( том 1 а.с. 173-182). Наказом УМВС України в Сумській області від 07.08.2014 року №190 о/с позивача призначено з 18.08.2014 року на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області у зв»язку зі змінами у штатах ( том 1 а.с. 22), 29.08.2014 року наказом №656 за порушення дисципліни його було притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «є» Проложення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ( том1 а.с. 46). На підставі наказу №264 о/с від 18.09.2014 року позивач звільнений у запас Збройних Сил ( з постановкою на військовий облік) за п.64»є» Положення ( за порушення дисципліни) ( том 1 а.с.162).

Під час проходження служби, 30.05.2014 року наказом УМВС України в Сумській області №409 «Про покарання працівників УДСБЕЗ УМВС» позивачеві оголошено сувору догану за допущені прорахунки в організації роботи з протидії злочинам у сфері надрокористування ( том 1 а.с. 28-29).

На думку суду, зазначений наказ суперечить вимогам законодавства, що регулює порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» , службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабунету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових атків Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст..2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з»ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Так, зі змісту наказу вбачається, що позивач допустив прорахунки в організації роботи з протидії злочинам у сфері земельних відносин та на фондовому ринку УДСБЕЗ УМВС, яке полягало в тому, що він не вжив достатніх заходів щодо виявлення та документування кримінальних правопорушень у сфері надрокористування. що встановлено службовим розслідування, що оформлене відповідним висновком Однак, висновок службового розслідування (том 1 а.с.33-35) не відображає суті порушення, вчиненого ОСОБА_1, навпаки висновок службового розслідування стосовно позивача, складається із відображення його пояснень, відповідно до яких підпорядкованим йому підрозділом велася робота щодо виявлення та документування кримінальних правопорушень у сфері надрокористування та наводяться статистичні дані виявлених кримінальних правопорушень. При цьому, в чому саме полягають прорахунки позивача, та які достатні заходи він повинен був вжити, відповідач не вказав ні в ході проведення службового розслідування, ні в ході розгляду справи судом. Тобто відповідачем не встановлено, в чому полягає порушення позиваем службової дисципліни, сутність якої визначена ст.1 Дисциплінарного статуту, та час вчинення такого порушення. За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що унеможливлює притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Відповідно наказ УМВС України в Сумській області №409 «Про покарання працівників УДСБЕЗ УМВС» від 30.05.2014 року є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому не заслуговують на увагу доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду з позовим в один місяць, оскільки статтями 20,21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до Міністра внутрішніх справ України або до суду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Так, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача прийнятий 30.05.2014 року, під розпис позивачу не доведений, оголошений по особовому складу 04.06.2014 року на оперативній нараді, де був присутній і позивач ( том 1 а.а. 136-138), а до суду позивач звернувся 26.08.2014 року, то ним дотриманий строк оскарження в суді цього наказу.

Також суд вважає, що підлягають задовленю позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення різниці у грошовому забезпеченні під час виконання ним обова»язків начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС в період часу з 21.04.2011 року по 12.09.2011 року. Так, порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачений Інструкцією «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженою Наказом МВС України від 31 грудня 2007 року №499. Підпунктом 2.2.3 розділу ІІ Інструкції визначено, що особам рядового і начальницького складу, що обіймають штатні посади, на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами з вищими посадовими окладами в тому самому органі, виплачуються посадові оклади за посадами, що тимчасово виконуються.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження начальника УМВС України в Сумській області № 4/1849 від 20.04.2011 року ( том 2 а.с.28) в період часу з 21.04.2011 року по 12.09.2011 року на позивача, який перебував на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами у галузях економіки, тимчасово було покладено виконання обов»язків начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин УДСБЕЗ УМВС. З огляду на вимоги підпункту 2.2.3 Інструкції, саме за посадою начальника сектору повинен був виплачуватися посадовий оклад позивачеві. При цьому, враховуючи, що таке покладення обов»язків мало тимчасовий характер, підстави для внесення про нього запису до матеріалів особової справи позивача були відсутні.

Виходячи з довідки, наданої відповідачем, середньоденна різниця в грошовому забезпеченні за посадами старшого оперуповноваженого та начальника сектору складала 22,93 грн. Відповідно в період часу з 21.04.2011 року по 12.09.2011 року кількість робочих становила 97, тому різниця в грошовому забезпеченні, яка підлягає стягненню на користь позивача склала 2224,21 грн. (22.93 грн. х 97 днів).

При цьому на думку суду є необґрунтованим твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з такими вимогами, оскільки у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право, про що зазначав також Конституційний суд України у своєму рішенні № 8-рп/2013р. від 15.10.2013 року.

Також п.4.1 розділу ІV Інструкції передбачено, що при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті, зразок якого наведено у додатку до цієї Інструкції. Однак, в ході судового розгляду справи встановлено, що при звільненні з позивачем не проведений остаточний розрахунок, а саме компенсація за невикористану відпустку за 2014 рік в розмірі 2191,58 виплачена лише 20 листопада 2014 року ( том 2 а.с.41) , а звільнення відбулося 18 вересня 2014 року, таким чином затримка в розрахунках склала 42 дні. Вирішуючи питання щодо обов»язку відповідача виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна ( невійськова ) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою. Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави, пов»язану зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянам України права на державну службу, регулює Закону України «Про державну службу», стяттями 9,30 якого передбачено, що правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та КЗпП.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регулюється спеціальними законодавчими актами, до яких належать, зокрема, Закон України «Про міліцію», Положення про проходження служби, питання щодо оплати праці регулюється також Інструкцією «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженою Наказом МВС України від 31 грудня 2007 року №499.

За загальним правилом, під час вирішення справ з питань проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі. Оскільки наслідки невиплати в вини власника або уповноваженого ним органу належних звільнененому працівнику сум спеціальним законодавством не регулюється, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.117 Кодексу законів про працю України, стягнувши середній заробіток позивачу за 42 дні, що складатиме 4774,14 грн. ( 113,67 середньоденний заробіток за серпень-вересень 2014 року х 42 дні).

Разом з тим підстав для задовлення решти позовних вимог суд не вбачає, виходячи з такого.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №569 від 16.06.2014 року «Про організаційно-штатні зміни в органах і підрозділах МВС» затверджений перелік змін у штатах, в тому числі і по УМВС України в Сумській області ( том 1 а.с. 184). На виконання цього наказу начальником УМВС України в Сумській області 18.06.2014 р. виданий наказ №495 «Про організаційно-штатні зміни в УМВС України в Сумській області» ( том 1 а.с. 144, 145). Відповідно до цих наказів сектор боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин фактично був об»єднаний з відділом боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки, всі три посади у секторі скорочені, натомність до відділу введено три посади, а саме посада заступника начальника відділу та дві посади оперуповноважених. 24.07.2014 року посада заступника начальника відділу була заповнена, наказом УМВС України в Сумській області №166 о/с призначений на посаду капітан міліції Лозовий В.О. ( том 1 а.с. 116).

Наказом УМВС України в Сумській області від 07.08.2014 року №190 о/с позивача призначено з 18.08.2014 року на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області у зв»язку зі змінами у штатах ( том 1 а.с. 22).

На думку суду зазначений наказ відповідає вимогам законодавства, що регулює порядок проходження служи в органах внутрішніх справ.

Як зазначалось вище Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регулюється спеціальними законодавчими актами, до яких належать, зокрема, Закон України «Про міліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Розділом ІV Положення врегульовано умови призначення на посади, переміщення та просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 42 Положення визначено, що переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:

а) на вищі посади - в порядку просування по службі;

б) на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;

в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ - при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

г) на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього Положення.

Аналізуючи зміст посадових обов»язків позивача на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській та на посаді начальника сектору боротьби зі злочинами у сфері земельних відносин та фондовому ринку УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області ( том 1 а.с. 98-101, 148-149), розміри посадових окладів ( том 1 а.с. 114), суд приходить до висновку, що відбулося переміщення позивача на нижчу посаду.

Відповідно до п.45 Положення переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться в тому числі і при скороченні штатів. Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров'я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.

У наказах по особовому складу про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачеві пропонувалися рівнозначні посади, від яких він відмовився ( том 1 а.с. 19-20, 21, 89-90).

Відповідно до п.21 Положення особи рядового і начальницького складу зобов»язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Тому, беручи до уваги відмову позивача від запропонованих рівнозначних посад, суд вважає, що призначення позивача на посаду в тому ж структурному підрозділі (УДСБЕЗ) на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок, яка за кваліфікаційними вимогами, грошовому забезпеченню, граничному званню, режиму та умовам праці є найбільш подібною до попередньої посади, відбулося з дотриманням норм законодавства.

Суд вважає також, що відсутні підстави для визнання протиправним і скасування наказів №656 від 29.08.2014 року «Про покарання працівника УДСБЕЗ УМВС» та № 264 о/с «По особовому складу», якими позивача звільнено з посади старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області за п.64 «Є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни у зв»язку з невиходом на службу.

Так, судом встановлено, що з 18.08.2014 року позивач призначений на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області. Однак, з 18.08.2014 року по 22.08.2014 року позивач на робочому місці у відділі не з»являвся без поважних причин.

Зазначене підтверджено матеріалами службового розслідування, зокрема висновком службового розслідування ( том 1 а.с. 159-160), рапортами співробітників відділу оперативних розробок УДСБЕЗ ( том 1 а.с. 150-15), актом про відмову від надання пояснень ( том 1 а.с. 156). Крім того, позивач в судовому засіданні підтвердив свою відсутність на роботі, пояснивши її створенням перешкод з боку керівництва у виконанні функціональних обов»язків та незгодою з призначенням його на нижчу посаду, що на його думку є поважними причинами.

Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунтком 21 Положення визначено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачає суворе підпорядкування працівників порядку та правилам, встановлених законами, спеціальними статутами і наказами МВС України та ґрунтується на усвідомленні кожним із них свого службового обов»язку і особистої відповідальності за справу боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку.

Вимогами статті 2 цього Статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Таким чином невихід на роботу без поважних причин безумовно є порушенням службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.91 N 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та застосував дисциплінарне стягнення адекватне тяжкості проступку з дотримання передбаченої процедури.

При цьому доводи позивача щодо перешкод з боку керівництва у виконанні функціональних обов»язків та незгоди з призначенням його на нижчу посаду, які він вважає поважними причинами для невиходу на роботу, на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження створення перешкод позивач не навів та не надав, а незгода з призначенням на посаду не звільняє від виконання обов»язків, передбачених ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так само не підлягають задовленню вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу УМВС України в Сумській області про про призначення на посаду заступника начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки УДСБЕЗ УМВС капітана міліції Лозового В.О., оскільки цим рішенням відповідача не порушуються права, свободи та інтереси ОСОБА_1

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач, будучи звільненим від сплати судового збору відповідно до ст..5 Закону України «Про судовий збір», помилково сплатив його у розмірі 146,16 грн. ( том 1 а.с. 2,86), тому відповідно до п.1 ст.7 цього Закону має бути повернутий позивачеві.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа: заступник начальника відділу боротьби зі злочинами в базових галузях та сферах економіки УДСБЕЗ УМВС України в Сумській області Лозовий В.О. про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати п. 1 наказу УМВС України в Сумській області "Про покарання працівників УДСБЕЗ УМВС" № 409 від 30 травня 2014 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання обов'язків начальника сектору УДСБЕЗ УМВС за період з 20.04.2011 р. по 07.09.2011 р. в розмірі 2225 грн. 21 коп.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток по день повного розрахунку в розмірі 4774 грн. 14 коп.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір в розмірі 146 грн. 16 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 12 грудня 2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах