Постанова № 42264280, 12.01.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2015 рокум. Ужгород№ 807/3948/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В.Г.,

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, представник - не з'явився,

відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а відтак згідно ст. 35 КАС України сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без на поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з пунктом п'ятим статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, являються страхувальниками в солідарній системі державного пенсійного страхування та згідно положень цього ж Закону повинні сплачувати до Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації страхові внески.

Судом встановлено, що відповідач за даним позовом є страхувальником та перебуває, як платник страхових внесків згідно ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ужгороді.

Розділом XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (п.п.2 п.8) до 01.01.2011 р. передбачено, що такі страхувальники сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР), але не менше мінімального страхового внеску. Дата "01.01.2011" пов'язана з набранням чинності законодавством України про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким замінено сплату передбачених вище страхових внесків.

Ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Дана норма є чинною на день звернення до суду з даним позовом.

Ч.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески до солідарної системи для страхувальників (відповідача) нараховуються на суми доходу (прибутку), отримані від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", до якого відсилають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначались розміри ставок відповідного збору для приватних підприємців. Згідно пункту другого ст.4 даного Закону, для платників збору, визначених п.3 ст.1 на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлювались ставки збору в розмірі 33,2 %, а від об'єкта оподаткування (чистого доходу).

Саме така ставка оподаткування діяла протягом 2010 року.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (Серія НОМЕР_2 від 06.09.2007 р.) у вказаний період займався відповідною підприємницькою діяльністю.

У відповідності з діючими на цей час вимогами Інструкції про порядок обчислення і стати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстрована в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.04), страхові внески платниками - приватними підприємцями сплачуються до 1 квітня року наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації (п.п. 5.3.3. Інструкції).

За правилами п.11.12 Інструкції такі платники надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за встановленою формою.

Згідно Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків за 2010 рік власноручно поданого відповідачем до УПФУ в м. Ужгороді, за вказаний період сума обчислених та нарахованих внесків становила 2296,80 грн.

На день розгляду справи відповідне зобов'язання за ці періоди платником в повному обсязі не сплачується. Залишок несплаченої заборгованості за вищевказаний період на день звернення з позовом до суду складає 952,80 грн., що підтверджується карткою обліку особового рахунку страхувальника (а.с.12).

Ч.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, керуючись п. 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.04 р. за № 64/8663, надсилало на адресу страхувальника (відповідача) вимогу про сплату боргу від 28.04.2011 року № Ф - 349у (а.с.9) за відмічений період з метою її узгодження.

Заходами досудового врегулювання спору, що вживались управлінням задля забезпечення погашення наявної заборгованості, в тому числі шляхом направлення спірних рішень до органів ДВС для примусового виконання, не видається за можливе зменшити існуючу недоїмку вказаного боржника перед Пенсійним фондом.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, правомірним є нарахування позивачем відповідачеві як фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування, до сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати з відповідача не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 952,80 грн. - задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 952,80 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяП.П. Микуляк