Постанова № 42263646, 22.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/562/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва до Державного підприємства «Південний державний виробничий впроваджувальний центр нетрадиційних джерел енергії «Бояр»» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

01.02.2013р. УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ДП «ПДВВЦНДЕ «Бояр»», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 773,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що в порушення п.6 ст.24 ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність» та п.п.2,3,5 «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого Постановою КМУ від 24.03.2004 року №372, ДП «ПДВВЦНДЕ «Бояр»» має заборгованість в сумі 773,14 грн., яку добровільно не сплачує.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, 22.04.2013р. представник УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права та просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - Державне підприємство «ПДВВЦНДЕ «Бояр»» перебуває на обліку в УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, як платник страхових внесків, відповідно до ст.ст.14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року ДП «ПДВВЦНДЕ «Бояр»» має заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику ОСОБА_1 за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів у загальному розмірі 773,14 грн.

В зв'язку з тривалою несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач буб змушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та незаснованими на законі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.6 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових працівників не бюджетних підприємств, за рахунок коштів цих підприємств у порядку, визначеному Постановою КМУ №372 від 24.03.2004р.

У відповідності до приписів п.2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

А згідно з п.3 цього ж Порядку №372, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Як слідує з п.5 вказаного Порядку №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

При чому, слід вказати, що зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Так, як встановлено з матеріалів справи та розрахунку різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам, картки особового рахунку ДП «ПДВВЦНДЕ «Бояр»» має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва в сумі 773,14 грн.

При цьому, слід звернути увагу на те, що вказаний розрахунок відповідачем не оскаржувався.

У відповідності до вимог п.8 «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» №372, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі, що в свою чергу, помилково не було встановлено судом 1-ї інстанції.

До того ж, судова колегія звертає увагу ще й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, за вказаних обставин та враховуючи, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, судова колегія, діючи в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою, адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Південний державний виробничий впроваджувальний центр нетрадиційних джерел енергії «Бояр»» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року у загальному розмірі 773,14 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко