Постанова № 42263084, 18.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року 17:00Справа № 2а-8362/10/0870 Провадження №СН/808/29/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Желтобрюхова В.В., Косової Н.Г.

від відповідача: Гончаренка А.І.

прокурора: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькій сталеливарний завод»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя,

за участю Прокуратури Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2010 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеливарний завод" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000172300/1 від 08 жовтня 2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 596 190,50грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 064 127,00грн. та штрафні санкції у розмірі 532 063,50грн. прийняте за результатами перевірки ТОВ "Запорізький сталеливарний завод", якою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, у задоволені позову було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10.07.2014 касаційну скаргу ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України, було встановлено, що судами попередніх інстанцій при розгляді даного адміністративного позову не було досліджено належним чином те, що включені Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на відповідну дату були підтверджені наявними податковими накладними, які були виписані контрагентами відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили здійснення Товариством господарських операцій з зазначеними підприємствами та належність первинних документів, які підтверджують здійснення цих господарських операцій.

Крім того, Вищим адміністративним судом України зазначено, що лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

За правилами ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у позові. Вважає, що висновки, зроблені в акті перевірки, суперечать нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, є необґрунтованими і надуманими. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях на позов. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивача встановлено нереальність здійснення господарських операцій. Отже, висновки акту перевірки відповідають вимогам законодавства, а спірне податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 18.11.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Судами при попередньому розгляді справи, встановлено, що господарські операції підтверджені наявними в матеріалах справи податковими накладними, проте, відповідно до умов договорів, укладених між позивачем (покупець) та його контрагентами (продавці). Продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002 у року, постачальник зобов'язаний додати до кожної партії копію свідоцтва про державну реєстрацію партії товару всі необхідні товарно-транспортні документи, документи підтверджуючі походження лома і відходів чорних металів, а також інші документи, згідно діючого законодавства України. Якість товару, що постачається, його походження та умови поставки повинні відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002. Вказаних документів не було надано суду, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій.

Таким чином, при розгляді даної справи, судом повинно бути досліджено чи є у позивача в наявності докази, які підтверджують якість товару, факт перевезення товару, необхідні ліцензії на проведення операцій з металобрухтом, тощо.

При попередньому розгляді справи та наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що між ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" (позивач) та ТОВ "Метпром-Компані", ТОВ "Промінтер" було укладено договори на постачання товару (брухт та відходи чорних металів).

Так, відповідно до умов договору №720/06 від 22 березня 2006 року укладеного між ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" (покупець) та ТОВ "Метпром-Компані" (продавець). Продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до умов договору №15/09 від 02 жовтня 2009 року укладеного між ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" (покупець) та ТОВ "Промінтер" (продавець), постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати феросплави (ферохром, феронікель, феротитан) - товар, асортимент кількість ціна товару визначається у відповідності з Специфікаціями (додатками до договору).

Поставка здійснюється погодженими партіями. Терміни поставок погоджуються сторонами додатково. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника або за рахунок покупця, за згодою сторін. Датою поставки вважається дата надходження товару на склад покупця та оформлення акту прийому-передачі або товарної накладної. Покупець оплачує вартість кожної партії товару у 90 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до умов договору № 4 від 18 лютого 2010 року укладеного між ТОВ "Запорізький сталеливарний завод", (покупець) та ТОВ "Промінтер", (продавець), продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити чавун переробний марки ЧП-4 (ТУ У 27.1-33432026-007:2009) - товар, асортимент кількість ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до договору. Партією вважається його кількість зазначена в одному додатку. Датою поставки вважається дата надходження товару на склад покупця та оформлення акту прийому-передачі або товарної накладної. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або в іншій формі яка не суперечить чинному законодавству у тому числі векселями.

Отже, відповідно до умов договорів: ТОВ "Метпром-Компані" поставлено на адресу ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" металобрухту на загальну суму 2 905 956,00грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 484 326 грн., на що виписано податкові та видаткові накладні.

В податковому обліку ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" податкові накладні, отримані від ТОВ "Метпром-Компані" включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, включено до складу валових витрат у сумі 2 421 630,00грн. та відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

ТОВ "Промінтер" поставлено на адресу ТОВ "Запорізький сталеливарний завод» металобрухту на загальну суму 3 855 834,00грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 642 639,00грн., на що виписано податкові та видаткові накладні.

В податковому обліку ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" податкові накладні, отримані від ТОВ "Промінтер" включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, включено до складу валових витрат підприємства суму у розмірі 3 213 195,00грн. та відповідно відображено у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Як вбачається з акту перевірки, розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі. ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Метпром-Компані" та на розрахунковий рахунок ТОВ "Промінтер".

Посилаючись на умови договору від 22.03.2006 №720/06, податковий орган зазначає, що постачальник зобов'язаний надати покупцю свідоцтво про державну реєстрацію партії товару, товарно-транспортну накладну та документи, підтверджуючі походження лома і відходів чорних металів. Умови транспортування в договорі не вказані.

Як свідчать матеріали справи, перевезення металобрухту здійснювалося позивачем власним транспортом.

В Журналі проведення вхідного контролю металобрухту, в посвідченнях якості брухту кольорових і чорних металів та посвідченнях про вибуховість, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів вказано вид транспорту: автомашина та державний номер транспортного засобу: автомобіль державний номер АР 8406 АІ та автомобіль державний номер АР 8410 АІ (копії технічних паспортів додано позивачем до матеріалів справи).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про металобрухт», приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

В актах про проходження брухту та відходів виробництва кольорових та чорних металів, а також в посвідченнях якості брухту кольорових і чорних металів, отриманих від ТОВ «Метпром-Компані» зазначено, що джерелом утворення металобрухту є відходи виробництва промислових підприємств України, а тому посилання податкового органу на відсутність додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2009-2010 роки від ТОВ «Метпром-Компані», що нібито свідчить про відсутність основних засобів на підприємстві, спростовує думку, що металобрухт мав утворитися саме в результаті діяльності ТОВ «Метпром-Компані».

Отриманий від вказаного підприємства металобрухт проходив аналіз на вибуховість, хімічну безпечность та радиаціну безпечність в лабораторії ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» про що на кожну партію металобрухту видавалося посвідчення.

Щодо наявності у ТОВ «Метпром-Компані» ліцензії на проведення операцій з металобрухтом, необхідно зазначити, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», яке містить відомості про суб'єкта господарювання - ліцензіата, орган ліцензування, вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією; серію, номер та термін дії ліцензії, ТОВ «Метпром-Компані» мало ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту кольорових і чорних металів, виданих Міністерством Промислової політики України.

За правилами пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пп.7.4.5 п.7.4 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону, передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що в акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано податкових накладних, або податкові накладні оформлені із порушеннями Закону, а також в акті відсутні зауваження з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів.

Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість та податку на прибуток.

Здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Метпром-Компані» та ТОВ «Промінтер» підтверджується наявними в матеріалах справи: договорами, податковими накладними та реєстром податкових накладних; видатковими та прибутковими накладними; актами прийняття-передачі; посвідченнями про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів; актами про походження брухту та відходів виробництва кольорових і чорних металів; платіжними дорученнями.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізькій сталеливарний завод» дотримано всі законодавчо встановлені умови для формування податкового кредиту.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків податкової про порушення позивачем вимог Закону "Про податок на додану вартість", а тому податкове повідомлення - рішення №0000172300/1 від 08.10.2010, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1596190,50грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя №0000172300/1 від 08.10.2010.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізькій сталеливарний завод» сплачений судовий збір у сумі 3,40 (три гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова