Постанова № 42261214, 27.12.2014, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/9148/14-а

Номер провадження 2-а/676/400/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2014 року м. Кам'янець - Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондаря О.О.

з участю секретаря Мазуркевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільського району про визнання дій неправомірними , зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про визнання протиправними дій щодо відмови щодо відмови провести перерахунок пенсії відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу», зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янці - Подільському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в розмірі 84 % від суми заробітної плати з 25 травня 2014 року з включенням до заробітної плати, з якої було визначено розмір пенсії державному службовцю ОСОБА_1 інші виплати, що складаються з грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 759 гривень 55 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 3982 гривень 30 коп., допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в сумі 1929 гривень 00 коп., винагороди за вислугу років , що виплачувалась посадовим особам органів податкової служби, які мають спеціальні звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 в розмірі 334 гривні 20 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що з 02 листопада 2010 року позивачу було призначено пенсію державного службовця. Однак при призначенні пенсії не було враховано інші виплати, що складаються з грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 759 гривень 55 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 3982 гривень 30 коп., допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в сумі 1929 гривень 00 коп., винагороди за вислугу років , що виплачувалась посадовим особам органів податкової служби, які мають спеціальні звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 в розмірі 334 гривні 20 коп. Позивач 26 травня 2014 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, однак відповідач листом від 28 травня 2014 року, який позивачка отримала 06 червня 2014 року в задоволенні заяви відмовив. Просить визнати дану відмову протиправною та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з дня звернення за проведенням перерахунку - 26 травня 2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що пенсія позивачу була призначена відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в повному об'ємі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу з 02 листопада 2010 року було призначено пенсію державного службовця.

Однак при призначенні пенсії відповідачем не було враховано інші виплати , що складаються з грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 759 гривень 55 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 3982 гривень 30 коп., допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в сумі 1929 гривень 00 коп., винагороди за вислугу років , що виплачувалась посадовим особам органів податкової служби, які мають спеціальні звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 в розмірі 334 гривні 20 коп.

Позивач звертався 26 травня 2014 року з листом до відповідача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат , однак відповідач листом від 28 травня 2014 року в задоволенні заяви позивача про проведення перерахунку пенсії відмовив.

Однак суд вважає, що така відмова не ґрунтується на вимогах норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За змістом статті 37 Закону N 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95 ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону N 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Саме до цього зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року, яка згідно зі статтею 244 - 2 КАС України є обов'язковою для суддів, які зобов'язані привести судову практику у відповідність до його рішень.

Суми індексації заробітної плати, яку просила включити позивачка при обрахуванні пенсії, підлягають включенню, оскільки з них сплачувалися страхові внески.

Стаття 33 Закону від 16 грудня 1993 року N 3723-XII визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував винагороду (надбавку) за вислугу років у відповідному розмірі від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (спеціальне звання), то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.

Згідно частини п'ятої цієї статті надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Відповідно до положень частини 7 зазначеної статті умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такий висновок відповідає положенням пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року N 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", яким встановлено, що посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до законів, зазначених у пункті 1 цієї постанови (у пункті 1 постанови зазначений Закон України "Про державну службу"), враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

Враховуючи, що позивач 09 вересня 2014 року звернувся до відповідача з позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії . то суд вважає, що відповідача слід зобов'язати провести перерахунок пенсії позивача з 09 березня 2014 року , в межах строку позовної давності , визначеному ст.. 99 Кас України.

В зв'язку зі звільненням відповідача від сплати судового збору, суд вважає, що судові витрати в сумі 73 гривні 08 коп. слід стягнути з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 158 - 160, 163 КАС України , -

Постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці -Подільському та Кам'янець-Подільському районі щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці - Подільському та Кам'янці - Подільському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в розмірі 84 % від суми заробітної плати з 25 травня 2014 року з включенням до заробітної плати, з якої було визначено розмір пенсії державному службовцю ОСОБА_1 інші виплати, що складаються з грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 759 гривень 55 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 3982 гривень 30 коп., допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в сумі 1929 гривень 00 коп., винагороди за вислугу років , що виплачувалась посадовим особам органів податкової служби, які мають спеціальні звання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 1013 в розмірі 334 гривні 20 коп.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 73 гривні 08 коп.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу з направленням її копії апеляційній інстанції до Вінницького апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О