Постанова № 4225938, 29.07.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2009 р. Справа № 27/95-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Барбашова С.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Несміян В.Є.

відповідача - Гуртовенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1845Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.05.09 р. по справі № 27/95-09

за позовом ЗАТ "Банг і Бонгсомер" м. Київ

до Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ", м. Харків

стягнення 82791,40 грн.

встановила:

У квітні 2009 р. позивач, ЗАТ "Банг і Бонсомер" звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої, після уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 82791,40 грн., з яких основна сума заборгованості в сумі 63438,60 грн. та неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі 19352,80 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.05.2009 р. по справі № 27/95-09 ( суддя Мамалуй А.С.) позовні вимоги задоволені та стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 82791,40 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 980,78 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не надав доказів повної та своєчасної оплати за договором та за несвоєчасну оплату нарахована неустойка у вигляді пені.

Відповідач з рішенням господарського суду в частині стягнення штрафних санкцій не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 19352,80 грн. скасувати, з посиланням на те, що судом порушені норми матеріального права, а саме пеня нарахована не у відповідності до ч.6 ст. 232 ГПК України, тобто більше ніж за 6 місяців.

Позивач з обставинами викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, подав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що нарахування розміру пені зроблено у відповідності до ч.2 ст. 258 ЦК України, в якій вказано, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені). Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу № 831 від 30.09.2005 р. товар повинен бути оплачений покупцем на протязі 30 календарних днів з дати його отримання і за несвоєчасну оплату, пунктом 7.2 цього договору, передбачено нарахування штрафних санкцій, які були застосовані до відповідача.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу № 831 від 30.09.2005р. ( додаткова угода № 1 від 03.01.2007р. до договору купівлі-продажу № 831 від 30.09.2005р. ), відповідно до умов якого позивач / продавець/ зобов’язався продати і передати у власність відповідачу / покупцю/ ріпілент діетіл-м толуамид DEET, поверхнево активну речовину для виробництва шампунів Euroglyc D, EOC, білу мінеральну оливу Blandol, силіконову оливу Baysilone Oil М350, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.2 договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами видатковими накладними.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що товар оплачується покупцем на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору позивачем за видатковою накладною № АО-0000553 від 07.05.2008 р. переданий товар на суму 119509,80 грн., а за видатковою накладною № АО-0000755 від 13.06.2008 р. переданий товар на суму 3928,80 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач товар отримав через своїх представників, які діяли за довіреностями, що підтверджується підписами представників відповідача у графі «отримав», але свої зобов’язання щодо повної оплати виконав частково, а саме за поставку товару від 07.05.2008 р. не сплатив 59509,80 грн., а за поставку товару від 13.06.2008 р. не сплатив 3928,80 грн.

Як свідчать матеріали справи між сторонами укладений договір купівлі –продажу та виникли господарські відносини.

Відповідно до ст.9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто підприємницькі відносини регулюються Господарським кодексом України. Пунктом 2 ч. І ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів передбачено застосування відповідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, при застосуванні норм діючого законодавства слід виходити з принципу пріоритету спеціального закону перед законом загальним, в першу чергу застосовуються норми ГК України, як спеціальне законодавство, а у випадку не врегулювання або недостатнього врегулювання відповідних відносин застосовуються норми ЦК України.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. ст.193 ГК України, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а ст. ст. 193 ГК України, 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи позивачем 12.11.2008 р. на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити суму основного боргу та пеню, яка частково задоволена відповідачем в сумі 30000,00 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов’язання за договором виконав, але відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати здійснив частково, а саме за поставку товару 07.05.2008 р. не сплатив 59509,80 грн. та за поставку товару 13.06.2008 р. не сплатив 3928,80 грн. та правомірно задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 63438,60 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день про строчки платежу.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції що до стягнення пені у сумі 19352,80 грн., більш ніж за шість місяців, оскільки суд не врахував приписів частини 6 статті 232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В зв’язку з чим стягненню підлягає пеня за шість місяців у сумі 12848,27 грн., а рішення суду в частині стягнення 6504,40 грн. пені підлягає скасуванню.

Посилання позивача на вимоги ч.2 ст. 258 ЦК України, в якій вказано, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки безпідставне, так як ст. 232 ГК України встановлений порядок застосування штрафних санкцій, яким передбачено припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців, що є особливістю, передбаченою Господарським кодексом України.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2009 р. по справі № 27/95-09 в частині стягнення пені 6504,40 грн. скасувати та в позові в цієї частини відмовити.

Стягнути з Приватної промислово - торгівельної фірми «Юсі»( 61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5, р/р 26003300178 в АКБ «Меркурій»м. Харкова, МФО 351663, код 21178268 ) на користь Закритого Акціонерного Товариства «Банг і Бонсомер»( 03186, м.Київ, вул. Антонова, 5, корп. «Б», р/р 26003216199400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 30109727) 63438,60 грн. заборгованості, 12848,27 грн. пені, 762,86 грн. держмита 118 грн. судових витрат.

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства «Банг і Бонсомер»( 03186, м. Київ, вул. Антонова,5, корп. «Б», р/р 26003216199400 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 30109727) на користь Приватної промислово - торгівельної фірми «Юсі»( 61036, м. Харків, вул. Дизельна,3/5, р/р 26003300178 в АКБ «Меркурій»м. Харкова, МФО 351663, код 21178268 ) 32,52 грн. держмита по скарзі.

Накази доручити надати господарському суду Харківської області

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Барбашова С.В.

Повний текст постанови підписаний 29.07.09.