Ухвала суду № 42259064, 12.01.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/7976/14-ц

2/303/4185/14

У Х В А Л А

12 січня 2015 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 97726,66 грн.

Одночасно із поданням позовної заяви до суду позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1, а також просить обмежити право виїзду ОСОБА_1 за межі України шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Вказує на те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

12.01.2015 року ухвалою суду відкрито провадження в справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити часково.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позов забезпечується, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із видів забезпечення позову, який позивач просить застосувати, встановити обмежити право виїзду ОСОБА_1 за межі України шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Як передбачено ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

В той же час в п. 7 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розяснив, що заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Таким чином, не підлягає до задоволення заява про забезпечення позову в частині встановлення обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України шляхом тимчасової відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суддя вважає доводи позивача про необхідність і доцільність забезпечення позову заслуговують на увагу, а тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково та в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, проте в межах суми 97726,66 грн.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід. номер НОМЕР_1) в межах заявленої суми позову - 97726,66 грн.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.М.Заболотний