Рішення № 4225904, 16.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09 Справа № 11/177

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова Торгова Компанія», м. Луганськ

про стягнення 19302 грн. 28 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Шубіна І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача – Диденко О.М., дов. б/н ід 15.07.2009;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за укладеним сторонами у справі договором дистриб’юції у розмірі 11373 грн. 11 коп., а також 1885 грн. 35 коп. пені за порушення грошових зобов’язань, 4784 грн. 97 коп. .інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 1258 грн. 85 коп. 3% річних.

Позивач в судове засідання не прибув, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

З урахуванням думки повноважного представника відповідача суд доходить висновку про можливість задоволення клопотання позивача та розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором дистриб’юції № 59 від 16.11.2007.

Письмовим відзивом від 16.07.2009 на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі а повідомив про часткову сплату суми боргу, заявлену до стягнення за позовом, надавши до справи копії відповідних платіжних документів.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

16.01.2007 сторонами у справі був укладений договір дистриб’юції № 59 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 2.1 якого Фірма (позивач у справі) зобов’язався передати на умовах, обумовлених договором, у власність Дистриб’ютору (відповідачу у справі) кондитерські вироби (товар) відповідно до заявки, а останній –прийняти товар від Фірми та оплатити його загальну вартість на умовах договору.

Відповідно до умов пункту 5.2 договору відповідач повинен був здійснювати оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (підписання сторонами накладних) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

За товарно-транспортними накладними № ЛК-0027025 від 19.11.2007 на суму 9032 грн. 83 коп., № ЛК-0027024 від 19.11.2007 на суму 15815 грн. 80 коп.. № ЛК-0027557 від 23.11.2007 на суму 1633 грн. 00 коп., № ЛК-0027558 від 23.11.2007 на суму 1782 грн. 00 коп., № ЛК-0030376 від 20.12.2007 на суму 30681 грн. 25 коп., № ЛК-0030377 від 20.12.2007 на суму 15432 грн. 00 коп., № ЛК-0001442 від 23.01.2008 на суму 4617 грн. 30 коп.. № ЛК-0001445 від 23.01.2008 на суму 1354 грн. 86 коп., № ЛК-0002560 від 05.02.2008 на суму 8354 грн. 70 коп., № ЛК-0002562 від 06.02.2008 на суму 540 грн. 60 коп.. № ЛК-0003829 від 18.02.2008 на суму 12959 грн. 32 коп., № ЛК-0003827 від 18.02.2008 на суму 28673 грн. 10 коп. позивачем відповідачеві був поставлений обумовлений договором товар на загальну суму 130639 грн. 66 коп. (з урахуванням часткового повернення товару відповідачем).

Оплата поставленого товару відповідачем була здійснена частково, а саме у розмірі 119266 грн. 55 коп., сума заборгованості відповідача на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 11373 грн. 11 коп.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором товару на зазначену у позові суму, а також факт неповної та несвоєчасної оплати поставленого товару відповідачем.

В судовому засіданні 16.07.2009 відповідачем були надані платіжні документи у підтвердження факту часткової сплати заборгованості за позовом. Так, платіжними дорученнями № 1621 від 24.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп.. № 1630 від 25.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1667 від 30.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1642 від № 1667 від 30.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1673 від 01.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1684 від 03.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1694 від 06.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1700 від 07.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1707 від 08.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1715 від 09.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1723 від 10.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., № 1741 від 14.07.2009 на суму 500 грн. 00 коп., а також № 1584 від 19.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп.. № 1614 від 23.06.2009 на суму 500 грн. 00 коп. було сплачено 7000 грн. 00 коп.

При цьому 6000 грн. було сплачено до звернення позивача до суду з даним позовом (24.06.2009 згідно поштового штемпеля на поштовому конверті), а 1000 грн. 00 коп. –після звернення позивача з вимогою про стягнення суми заборгованості за поставлений товар.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 10373 грн. 11 коп. ( з урахуванням сплати відповідачем 1000 грн. 00 коп. 19.06.2009 та 23.06.2009). Разом з цим суд враховує те, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем було сплачено 6000 грн. 00 коп., у зв’язку з чим провадження у справі у частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 6000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині слід покласти на відповідача у справі, оскільки часткова сплата суми заборгованості була здійснена ним після звернення позивача до суду.

У задоволенні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 1000 грн. 00 коп. слід відмовити за необґрунтованістю у зв’язку зі сплатою відповідачем вказаної суми до звернення позивача до суду з даним позовом. Судові витрати у цій частині відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі умов пункту 6.1 договору, приписів ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань»відповідачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1885 грн. 35 коп. (за накладною № ЛК-0003827 від 18.02.2008 на суму 28673 грн. 10 коп.

Розрахунок суми пені відповідає приписам чинного законодавства, ґрунтується на фактичних обставинах справи ат є обґрунтованим.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача позивачем заявлені інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 4784 грн. 97 коп. та 3% річних у розмірі 1258 грн. 85 коп.

Вказані нарахування здійснені у відповідності з приписами чинного законодавства та з урахуванням фактичними обставин справи, а тому є обґрунтованими, а вимога про їх стягнення з відповідача підлягає задоволенню.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 4373 грн. 11 коп., пені у розмірі 1885 грн. 35 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 4784 грн. 97 коп. та 3% річних у розмірі 1258 грн. 85 коп.

На підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова Торгова Компанія», м. Луганськ, вул. 2-га Краснознамьонная, буд. 16а, код 10003969688, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», м. Луцьк, вул.. Володимирська, буд. 57а, код 00382027, заборгованість у розмірі 4373 грн. 11 коп., пеню у розмірі 1885 грн. 35 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 4784 грн. 97 коп. та 3% річних у розмірі 1258 грн. 85 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 183 грн. 02 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 296 грн. 31 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 6000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 21.07.2009.

Суддя М.О. Москаленко