Ухвала суду № 42255049, 12.01.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/10571/14-к

Провадження №1-кп/639/493/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря - Мельнікової А.В., учасників кримінального провадження: прокурорів - Тітової Я.О., Ачкасової С.І., обвинуваченого - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/10571/14-к (в ЄРДР №12014220500000778 від 25.04.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 27.07.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки; 2) 31.01.2013 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

22.04.2014 року, приблизно о 13:00 год. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 прийшов у помешкання до свого знайомого ОСОБА_4, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з метою спільного відпочинку. Перебуваючи за вищезазначеною адресою, а саме у спальній кімнаті, близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в цей час вийшли на кухню, почав оглядати кімнату. Упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно викрав зі шкатулки, яка знаходилася на тумбочці у спальні, золотий ланцюжок разом із золотою ладанкою, а також грошові кошти із шафи трельяжу, розміром 200 доларів США, а саме чотири купюри номіналом по 50 доларів, котрі лежали у конверті, належні батькові ОСОБА_4 - ОСОБА_2 Після цього, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, не повідомивши останній про скоєну крадіжку, залишив квартиру ОСОБА_4 Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Вартість викрадених золотих ланцюжка та ладанки, належних ОСОБА_2, згідно судово-товарознавчої експертизи № 2791 від 19.08.2014 складає 5 084 грн. 78 коп., а 200 доларів США згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти НБУ станом на 22.04.2014 становить 2 249 грн. 50 коп. Тому загальний розмір нанесеної матеріальної шкоди ОСОБА_2 складає 7 334 грн. 28 коп.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, зокрема, що 22 квітня 2014 року, приблизно о 13:00 год., він попередньо домовшись з ОСОБА_4, прийшов до нього у гості разом зі знайомою на ім'я ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. Там вони відпочивали, вживали спиртне, грали на комп'ютері. Комп'ютер знаходився в кімнаті батьків ОСОБА_4. Через деякий час, скориставшись тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вийшли на кухню, він вирішив оглянути кімнату, та побачив шкатулку, в якій виявив золотий ланцюжок з ладанкою, та поклав їх собі в кишеню. Також в шухляді він знайшов конверт, в якому лежали 220 доларів США. Він взяв 200 доларів США, а 20 доларів - залишив в конверті. Приблизно о 21:00 год. вони всі покинули квартиру, адже ОСОБА_4 треба було їхати на роботу. Цивільний позов ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпілий.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних що характеризують особу обвинуваченого.

Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами:

показаннями потерпілого, який будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що 16.04.2014 року він разом з дружиною поїхали до родичів на тиждень. Дома залишився їх син ОСОБА_4. Коли вони 23.04.2014 року повернулись додому , то він виявив пропажу золотого ланцюжка з ладанкою та 200 доларів США. Син сказав, що він зазначені речі та гроші не брав, але в нього були в гостях знайомі; змістом протоколу огляду місця події від 24.04.2014 року, предметом якого була квартира за адресою: АДРЕСА_1, при проведенні якого було виявлено та вилучено сліди пальців рук (а.с. 10-12); висновком судово-товарознавчої експертизи № 2791 від 19.08.2014 року, згідно якого станом на 23.04.2014 року вартість викрадених у ОСОБА_2 золотих виробів складала 5084,78 грн., а саме: золотого ланцюжка - 4014,30 грн., золотої ладанки - 1070,48 грн. (а.с. 20-22); висновками судово-дактилоскопічних експертиз №361 від 19.08.2014 року та №432 від 15.10.2014 року, відповідно до яких один слід пальця руки розміром 12/19 мм, який було виявлено на шкатулці при проведенні огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_1 (а.с. 26-30, 78-87); змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 22.10.2014 року, в ході проведення якого ОСОБА_1 показав яким чином скоїв крадіжку в квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 117-122).

Аналізуючи зібрані та досліджені, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, докази, та враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_1фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані правильно, як то зазначено вище - за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2012 року перебуває на профілактичному обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» з діагнозом вживання каннабіноїдів, без синдрому залежності; не працює; неодружений; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем проживання характеризується задовільно; раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому суд, виходячи з положень абз. 4 п. 10, абз. 7 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_1та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, є неможливим без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений був засуджений 31.01.2013 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, а злочин, який є предметом даного судового розгляду скоїв у зазначений період (у період іспитового строку), суд остаточне покарання ОСОБА_1 призначає у відповідності до ст. 71 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2, з урахуванням його визнання обвинуваченим, підлягає задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_1на його користь на відшкодування матеріальної шкоди підлягає 10000,00 грн.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.01.2013 року у виді 7 (семи) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1покарання у виді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази - одну купюру номіналом 20 доларів США та один конверт - повернути законному володільцю ОСОБА_2

Процесуальні витрати у розмірі 1492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп. на проведення експертиз стягнути з ОСОБА_1на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Запобіжний захід ОСОБА_1до набрання вироком законної сили змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь