Вирок № 42255033, 12.01.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/12579/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим в ЄРДР 04 грудня 2014 року №12014220500002314 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борисоглібськ, Вороніжської області Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: вироком Київського районного суду м. Харкова від 26.12.1977 року за ч. 2 ст. 140 КК УРСР до 3 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 29.10.1982 року за ч. 2 ст. 196, ч.1 ст.14, ст. 42 КК УРСР до 1 року 6 місяців позбавлення волі; вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 16.02.1987 року за ст.196, ч.2 ст. 214, ч.3 ст. 140, ст. 42 КК УРСР до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.12.2003 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.03.2009 року за ст. 395 КК України до 4 місяців арешту; вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.04.2010 року за ч. 2 ст. 186, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.03.2014 року за ч. 1 ст. 395 КК України до 3 місяців арешту; вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.11.2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

02 грудня 2014 року, приблизно о 16.00 годині, поблизу будинку №18 по вул. Степовій в м. Харкові, ОСОБА_1, зустрівся із раніше знайомою йому ОСОБА_2, під час розмови з якою остання запросила ОСОБА_1 до себе додому за адресою: АДРЕСА_1.

Під час перебування у ОСОБА_2 вдома, ОСОБА_1, побачив принтер марки «НР» модель «Deskjet F 380», після чого у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити йому довести умисел до кінця, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, яка знаходилась у кухні, таємно викрав принтер марки «НР» модель «Deskjet F 380», який належить ОСОБА_2, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4128 від 10.12.2014 року - 372 гривні, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2, матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того, 05 грудня 2014 року, приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_1, знаходився поблизу кафе «Кулиничі», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Черепанових, 4, де побачив раніше йому не відому ОСОБА_3, яка знаходячись у вказаному кафе, поклала свій мобільний телефон та сумку на стіл для відвідувачів, після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити довести його злочинний умисел до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_3 розмовляє з продавцем, підійшов до столу та таємно викрав мобільний телефон марки «Nокіа Е-71», який належав ОСОБА_3, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4127 від 11.12.2014 року - 322 гривні, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того 06 грудня 2014 року, приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_1, знаходився біля під'їзду будинку АДРЕСА_3, з якого вийшов раніше не відомий ОСОБА_1 громадянин ОСОБА_4, з яким він почав розмовляти.

Далі ОСОБА_4, запросив ОСОБА_1 до себе додому за адресою: АДРЕСА_3, де вони розпивали спиртні напої.

Через деякий час ОСОБА_4., пішов до іншої кімнати, у якій заснув, а ОСОБА_1, залишившись у кухні, побачив на столі фотоапарат фірми «Niкоn», після чого у нього виник умисел на таємне викрадення цього майна.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити довести його злочинний умисел до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_4. спить в іншій кімнаті, таємно викрав фотоапарат фірми «Niкоn», який належав ОСОБА_4, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4129 від 11.12.2014 року - 2651 гривня, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4. матеріальний збиток на вказану суму.

Крім того 07 грудня 2014 року, приблизно о 08.00 годині, ОСОБА_1, знаходячись поблизу трамвайної зупинки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 242, побачив раніше невідомого йому чоловіка, у якого був пакет з електричною шліфувальною машиною фірми «Арсенал», після чого у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення цього майна.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи з корисливого мотиву, повторно, почав спостерігати за ОСОБА_5, який пішов до кіоску та залишив пакет з електричною шліфувальною машиною на лавці зупинки, після чого ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити довести його злочинний умисел до кінця, скориставшись відсутністю ОСОБА_6, підійшов до трамвайної зупинки, звідки таємно викрав електричну шліфувальну машину фірми «Арсенал», яка належала ОСОБА_6, вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 4153 від 12.12.2014 року - 598 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що 02 грудня 2014 року, приблизно о 16.00 годині, він зустрівся із знайомою ОСОБА_2, яка запросила його до себе додому.

Під час перебування у ОСОБА_2 вдома, він побачив принтер та коли ОСОБА_2 пішла на кухню, викрав принтер та пішов з квартири. Принтер намагався продати, яле не зміг та його вилучили співпрацівники міліції.

05 грудня 2014 року, приблизно о 14.00 годині, він знаходився поблизу кафе «Кулиничі», де побачив раніше йому не відому жінку, яка знаходячись у кафе, поклала свій мобільний телефон та сумку на стіл, він скориставшись тим, що жінка розмовляє з продавцем, підійшов до столу та викрав мобільний телефон «Nокіа», який намагався продати, але не зміг та його вилучили співпрацівники міліції.

06 грудня 2014 року, приблизно о 18.00 годині, він знаходився біля під'їзду будинку по АДРЕСА_3, з якого вийшов раніше не відомий чоловік, з яким він почав розмовляти.

Вони познайомились та цей чоловік запросив його до додому, де вони після розпивали спиртні напої.

Через деякий час чоловік пішов до іншої кімнати та заснув, а він побачив на столі фотоапарат, який викрав та пішов з квартири. Фотоапарат намагався продати, але не встиг оскільки був затриманий співпрацівниками міліції.

07 грудня 2014 року, приблизно о 08.00 годині, він знаходячись поблизу трамвайної зупинки, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, побачив невідомого чоловіка, у якого був пакет, в якому була «болгарка».

Після того, як цей чоловік пішов до кіоску та залишив пакет на лавці зупинки, він підійшов до трамвайної зупинки, звідки викрав пакет із «Болгаркою», яку намагався продати, але не встиг.

До працівників міліції претензій не має, судові витрати визнає у повному обсягу.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, до обвинуваченого ОСОБА_1, будь - яких претензій не мають.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх обставин у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяв потерпілих про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів, останній раз вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.11.2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, не працює, має місце реєстрації та мешкання в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з листопада 1997 року з діагнозом: синдром залежності від алкоголю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, те, що ним скоєно злочини середньої тяжкості, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з призначенням остаточного покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до знову призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.11.2014 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1, до набрання цим вироком законної сили, суд залишає без змін у вигляді тримання під вартою.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

Суд вирішує питання про речові докази на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до знову призначеного покарання, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.11.2014 року, а саме 1 (одного) місяця позбавлення волі, - у вигляді 2 (двох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити буз змін, у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, а саме з 18.12.2014 року, зарахувати ОСОБА_1, у строк відбування покарання, строк його знаходження під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі - 1173 гривні 60 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази по справі: принтер марки «НР» модель «Deskjet F 380», який знаходиться на збуріганні у ОСОБА_2; мобільний телефон «Nокіа Е-71», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3; фотоапарат «Niкоn», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, електричну шліфувальну машину «Арсенал», яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, - повернути останнім, як власникам.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_1, який утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин