Ухвала суду № 42253213, 12.01.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4012/14-ц

Категорія 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., за участю:

представника позивачки - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та поділ майна.

В судовому засіданні представником позивачки заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, мотивуючи тим, що для правильного вирішення справи по суті необхідним є з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки.

Відповідач та його представники в судовому засіданні заперечують проти заявленого клопотання, обґрунтувавши запереченнями просять суд відмовити в його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивачки, думку відповідача та його представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору між сторонами у справі, яка розглядається в даному судовому засіданні є розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, до складу якого входить, зокрема спірний житловий будинок, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий № 3220881300:04:001:0116 загальною площею 0,10 га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспілького району Київської області (а.с. 30-33).

В судовому засіданні відповідачем та його представниками заперечується факт будь-якого будівництва відповідачем на вищезазначеній земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, а також належності йому зазначеного будинку.

Статті 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статті 58, 59 ЦПК України дають визначення належним та допустимим доказам.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи зазначені норми чинного цивільно-процесуального закону України, суд приходить до висновку, що одним із належних та допустимих доказів для вирішення справи, яка розглядається в даному судовому засіданні дійсно буде саме висновок судової експертизи виходячи з усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 144 ЦПК України, експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивачки знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки дійсно для підтвердження або спростування як позовних вимог позивачки так і заперечень відповідача, необхідними є спеціальні знання в галузі науки і техніки, а призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи сприятиме правильному вирішенню спору по суті та винесенню законного і обґрунтованого рішення.

Крім того слід зазначити, що оскільки представником позивачки в своєму клопотанні ставиться також питання про визначення вартості земельної ділянки, вирішення його не входить до повноважень експертів, які здійснюють проведення судової будівельно-технічної експертизи, а входить до повноважень експертів при проведені судової земельно-технічної експертизи, тому відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, по справі необхідно призначити комплексу судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Суд не бере до уваги посилання відповідача та його представників, як на підставу для відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи, на те, що на земельній ділянці відповідача не відбувалось ніякого будівництва, а також на те, що спірний будинок не належить відповідачу, оскільки з метою підтвердження або спростування першої обставини і призначається експертиза, а друга обставина повинна встановлюватись в процесі розгляду справи в порядку визначеному Цивільним-процесуальним кодексом України та може бути підставою для відмови в задоволенні позову в зазначеній частині вимог, а не підставою для відмови в задоволенні клопотання, заявлення якого є правом учасників процесу визначеним ст.ст. 27, 143, 168 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 57, 61, 143, 144, 149, 168 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Призначити по цивільній справі № 758/4012/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ майна, комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Які будівлі та споруди збудовані на земельній ділянці кадастровий № 3220881300:04:001:0116 загальною площею 0,10 га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспілького району Київської області та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5?

2. Яка величина будівельної готовності будівель та споруд збудованих

на земельній ділянці кадастровий № 3220881300:04:001:0116 загальною площею

0,10га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспілького району Київської області та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5?

3. Яка вартість будівель та споруд збудованих на земельній ділянці кадастровий № 3220881300:04:001:0116 загальною площею 0,10га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспілького району Київської області та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5?

4. Яка вартість земельної ділянки кадастровий № 3220881300:04:001:0116 загальною площею 0,10га, яка знаходиться на території Вишеньківської сільської ради Бориспілького району Київської області та зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5?

Проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, (м. Київ, вул. Смоленська 6), яким направити матеріали цивільної справи.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_4.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко