Рішення № 4225149, 29.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.09 Справа№ 10/164

За позовом: ТзОВ „Компанія „Західбудінвест”, м.Львів

до відповідача: ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів

про стягнення 20 500 000 грн. 00 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Перунов В.В. –довіреність № б/н від 23.06.2009р.;

Від відповідача: Тимчишин Р.М. –довіреність від 15.06.2009р.;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Компанія „Західбудінвест”, м.Львів ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів про стягнення 20 500 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 30.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 14.07.2009р. Для всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин спору розгляд справи відкладено на 28.07.2009р.

В судовому засіданні оголошено перерву до 29.07.2009р.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, подав письмове клопотання про уточнення позовних вимог у зв”язку із зміною банківських реквізитів та відкриття нового поточного рахунку .

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 13.07.2009р. та усних пояснень, що надавались повноважним представником під час судового розгляду справи. Зокрема, відповідач зазначає, що вклад зроблений відповідачем - юридичною особою на інших умовах повернення, які встановлені договором. Так, п.1.9 передбачає, що допускається лише часткове повернення суми депозиту на вимогу Вкладника до настання дати повернення депозиту (01 липня 1013 р. згідно із п.1.3Договору), за умови, що сума вкладу , яка залишається на депозитному рахунку не може бути меншою 500 000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до постанови Правління Національного банку України № 229 від 16.04.2009р. у банку з 17.04.2009р. призначено тимчасову адміністрацію строком до 16.04.2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку строком на шість місяців з 17.04.2009р. до 16.10.2009р. з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників , забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку. В задоволення позову про стягнення вкладу просить відмовити.

Судом встановлено:

13 грудня 2007 року між ТзОВ „Компанія „Західбудінвест”, м.Львів (надалі- Позивач) та

ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів (надалі - Відповідач) укладено договір банківського вкладу №35391 /1 „Бізнес” у національній валюті .

Згідно з п. 1.2 Договору , Банк (Відповідач) приймає на депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях в сумі 20 000 000 грн. Дата повернення коштів Вкладнику (Позивачу) – 01 липня 2013 року ( п.1.3. Договору).

На суму коштів, що знаходяться на депозитному рахунку Вкладника, Банк (Відповідач) проводить нарахування і виплату простих процентів із розрахунку 17% річних ( п. 1.4 Договору).

Сплата процентів і повернення депозиту здійснюється на поточний рахунок Вкладника , що зазначений в п. 1.7 Договору.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Позивач вніс, а Відповідач прийняв грошові кошти на строковий вклад в тимчасове користування у безготівковій формі на 6 років у розмірі 20 000 000 грн. Зазначені кошти буди перераховані Позивачем на відкритий Відповідачем депозитний рахунок №261553539101 у повному обсязі , що підтверджується випискою з банку від 13.12.2007р.

19 травня 2008 року Відповідач повернув суму депозитного вкладу у розмірі 20 000 000 грн. на поточний рахунок Позивача.

24.07.2009р. , згідно умов договору, Позивач перерахував на депозитний рахунок 30 000 000 грн.

19 листопада 2008року , на вимогу Позивача, Відповідач повернув частину депозиту у розмірі 7 500 000 грн. 11 грудня 2008 року –2 000 000 грн. В результаті проведення вищезазначених операцій з грошовими коштами , з 12.12.2008р. на депозитному рахунку Позивача , на умовах Договору, було розміщено 20 500 000 грн. 00 коп.

17 березня 2009 року , у зв”язку з фінансовою необхідністю, керуючись п. 3.1 Договору, на адресу Відповідача було направлено лист-повідомлення про строкове припинення дії договору № 35391/1 від 13.12.2007р. та проханням щодо перерахування грошових коштів на вказаний в листі поточний рахунок Позивача.

Зазначений обов”язок Відповідач не виконав, та суму вкладу Позивачу на його поточний рахунок не перерахував.

26 березня 2009року Позивач направив Відповідачу вимогу повторно, проте відповіді не отримав, а вклад на поточний рахунок перерахований так і не був.

Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення грошових коштів , розміщених на депозитному рахунку .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.1 ст.1058 ЦК України , за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад) , що надійшла, зобов”язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умова та в порядку , встановлених договором.

Пункт 1 ст. 1060 ЦК України визначає , що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”заний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника , крім вкладів , зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (п.2 ст.1060 ЦК України) .

Згідно п.3 ст. 1068 ЦК України , Банк зобов”язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.3.1.1. Договору №35391/1, у разі дострокового розірвання цього договору, Вкладник письмово повідомляє Банк про свої наміри за 2 робочі дні , факт прийняття такого попередження реєструється Банком у встановленому порядку.

Виходячи з вищенаведений норм закону та умов договору №35391 /1 , Відповідач зобов”язаний був перерахувати кошти в розмірі 20 500 000 грн. з депозитного рахунку № 261553539101 на поточний рахунок №26003012408 у КФ ХАК „Зембанк” до 20.03.2009р. Таким чином, посилання Відповідача на призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є безпідставними , так як такі заходи були введені банком з 17.04.2009р.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ст.321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійснення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 1058, 1060, 1068 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” ( 79000, м.Львів, вул. Переяславська, 6А код ЄДРПОУ 19159542 к/р 32001104400 в управлінні НБУ у Львівській області , МФО 325622 ) на користь ТзОВ „Компанія „Західбудінвест”(79000, м.Львів, пр-т. Свободи, 26, п/р 2600022853 у ВАТ АКБ „Львів” , МФО 325268, код ЄДРПОУ 33419424) суму вкладу в розмірі 20 500 000 грн. 00 коп. , 25 500 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

4. Ухвалу господарського суду Львівської області від 30.06.2009р. в частині забезпечення позову скасувати.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя