Вирок № 42250630, 20.10.2014, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2014 р. Справа № 370/1621/14-к

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Оберемко В.О.

при секретарі Гребінській Н.П.

за участю прокурора Музики А.І.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №12013100210001070 від 12.11.2013 року, за яким обвинувачується

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, раніше не судимий, зареєстрованого за місцем проживання, що немає державних нагород,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України ,-

в с т а н о в и в:

11.11.2013 року, близько 23-ої години, точного часу не встановлено, в темну пору доби, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки "ЗАЗ Lanos" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Леніна в напрямку центру смт. Макарів Київської області по своїй смузі руху, не урахував дорожню обстановку та дорожні умови та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїжджу частину зліва направо відносно руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо -транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №66/Д від 20.12.2013 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням.

ОСОБА_2 показав суду, що дійсно, 11.11.2013 року, близько 23-ої години керуючи автомобілем марки "ЗАЗ Lanos" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул.Леніна в напрямку центру смт. Макарів Київської області по своїй смузі руху допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 та фактично підтвердив викладене в обвинувальному акті.

У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєному кримінальному правопорушенні, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого ОСОБА_2 показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке є невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії.

Пом'якшуючих чи обтяжуючих його покарання обставин не встановлено.

При цьому, в судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено клопотання щодо застосування амністії та звільнення від відбування покарання ОСОБА_2 на підставі п.е) ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року №1185-VII, яке він підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений щодо застосування до нього вимог Закону про амністію не заперечив.

Прокурор та потерпіла щодо застосування вимог закону про амністію також не заперечили.

На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2, слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Разом із тим, відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно ст. 1 Закону України «Про аміністю у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії (посвідчення серії НОМЕР_2).

Як передбачено ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 6 цього ж Закону особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

До переліку осіб, встановленого ст. 8 цього Закону, на яких амністія не поширюється, ОСОБА_2, не відноситься.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід звільнити від покарання.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2.

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. 85, ч.1 ст.286 КК України, Законом України «Про аміністю у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання на підставі ст. 85 КК України та п. е) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України (вул. Воздвиженська, 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 37975298, р/р 31111115700008, банк одержувача ГУ ДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, призначення платежу «відшкодування витрат за залучення експерта») 1666 грн. 92 коп., вартості проведених досліджень..

Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.

Суддя О.В.Оберемко