Рішення № 42249895, 12.12.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7139/14-ц

Категорія 26

2/295/2377/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.09.2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір та надано кредит у розмірі 7500,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості на 31.03.2014 року становить 14381,33 грн., яка складається з: 4902,80 грн. - заборгованість за кредитом, 7631,09 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 686,42 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, а також штрафи відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 661,02 грн. - штраф (процентна складова). Оскільки боржником умови договору не виконані, тому позивач просить суд стягнути з неї заборгованість в розмірі 14381,33 грн. та судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутності, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог. У заяві вказав, що судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 23.10.2008 року у справі № 2-н-2287/08 було задоволено заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за кредитним договором та стягнуто з неї заборгованість у розмірі 6377,34 грн., яка складається з 4902,80 грн. заборгованості за кредитом та 1474,54 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8003,99 грн., яка складається з: 6156,55 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 686,42 грн. - заборгованість за комісією за користування кредитом, а також штрафи відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 661,02 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву з проханням проводити розгляд справи у її відсутності, а також надала заперечення проти позову, в якому просить закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з неї заборгованості в сумі 6377,34 грн., стягнутої судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 23.10.2008 року, застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення процентів за користування кредитом, а також вказала про визнання вимог в частині стягнення з неї процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 13.05.2011 року по 13.05.2014 року в сумі 1324,87 грн., заборгованості за комісією за користування кредитом в сумі 686,42 грн., штрафу в сумі 500,00 грн., штрафу в сумі 100,56 грн. (5 % від суми позову - 2011,85 грн.).

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

В силу ст. 550 ЦК України право на неустойку, якою згідно зі ст. 549 цього Кодексу є штраф, пеня, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом встановлено, що 07.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (а.с. 10) та позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначений договір складається із заяви, підписаної відповідачем та Умов і Правил надання банківських послуг. Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.

У вересні 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до Богунського районного суду міста Житомира із заявою про видачу судового наказу, в якій просив стягнути з ОСОБА_1. заборгованість за кредитним договором від 07.09.2007 року в сумі 6377,34 грн. станом 24.09.2008 року, яка складається з 4902,80 грн. заборгованості за кредитом та 1474,54 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом (а.с. 31-33).

Судовим наказом Богунського районного суду міста Житомира від 23.10.2008 року у справі № 2-н-2287/08, виданим судом 05.12.2008 року (а.с. 35), задоволено заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу та стягнуто з божника заборгованість за кредитним договором від 07.09.2007 року в сумі 6377,34 грн., а також судові витрати.

Постановою державного виконавця Богунського ВДВС від 02.02.2012 року (а.с. 36) відкрито виконавче провадження (ВП № 31004467) з виконання судового наказу № 2-н-2287/08, виданого 05.12.2008 року.

Згідно квитанції № 228/254 від 14.12.2012 року (а.с. 34) на погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 31004467 сплачено 7096,47 грн.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором від 07.09.2007 року (а.с. 6-9), кошти, які були сплачені відповідачем 14.12.2012 року на погашення заборгованості за кредитним договором, були зараховані банком 28.01.2013 року на погашення процентів в сумі 3728,00 грн., а також комісії і пені в сумі 2696,65 грн. Однак всупереч вимог кредитодавця у заяві про видачу судового наказу, якою визначено складові заборгованості в сумі 6377,34 грн. станом на 24.09.2008 року, а саме 4902,80 грн. - заборгованість за кредитом та 1474,54 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, позивачем протиправно зараховані сплачені божником на виконання судового наказу кошти не на погашення заборгованості згідно судового наказу, а на погашення, процентів, комісії та пені, тобто як передбачено ст. 534 ЦК України.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Однак у даному випадку сплачені боржником кошти мали бути зараховані не в порядку черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, визначеними ст. 534 ЦК України, а згідно їхнього призначення, визначеного заявою банку про видачу судового наказу, тобто на погашення суми заборгованості за кредитом та процентів за користування ним.

Після сплати заборгованості відповідачем позивач, не зарахувавши коштів на погашення заборгованості за кредитом у сумі 4902,80 грн., а також на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 1474,54 грн., продовжував нараховувати проценти на суму кредиту та комісію. За таких обставин суд вважає безпідставними вимоги позову щодо нарахування відповідачу цих платежів після сплати нею 14.12.2012 року заборгованості, стягнутої судовим наказом.

Відповідно до положень ст. 257, ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За правилами ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Зміст кредитного договору та Умов і Правил надання банківських послуг не містить положень про погодження сторонами збільшення строку позовної давності.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з даним позовом 13.05.2014 року. У запереченнях проти позову відповідач звернулася до суду із заявою про застосування строків позовної давності. Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском трирічного строку позовної давності, тому суд, застосовуючи позовну давність, розглядає вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 13.05.2011 року по 13.05.2014 року.

Зважаючи на те, що відповідач 14.12.2012 року сплатила кошти на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 6377,34 грн., суд стягує з неї на користь позивача проценти за користування кредитом за період з 13.05.2011 року по 14.12.2012 року в сумі 2848,53 грн., а також враховуючи сплату нею 14.12.2012 року заборгованості за кредитом у сумі 4902,80 грн., відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих після 14.12.2012 року.

Також з тих же підстав суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення комісії в сумі 686,42 грн., так як зазначена сума коштів була нарахована позивачем за період з 05.02.2013 року по 31.03.2014 року, тобто після сплати відповідачем 14.12.2012 року заборгованості за кредитом та відсотками, через що її нарахування є безпідставним.

Відповідно до п. 8.6 Умов і Правил надання банківських послуг при порушенні боржником строків платежів з будь-якого із грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш ніж на 120 днів, він зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми позову.

З огляду на те, що відповідачем допущено порушення виконання грошових зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 500,00 грн. та в сумі 142,43 грн. штрафу (2848,53 грн. х 5 %).

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору з неї на користь позивача підлягає стягненню 3490,96 грн. заборгованості, що складається з: 2848,53 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом та 642,43 грн. штрафу.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем, що підтверджено документально.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 257, 267, 509, 526, 534, 550, 610, 611, 623, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (р/р № 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 3490,96 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто гривень дев'яносто шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (р/р № 64993919400001, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) 243,60 грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М. Семенцова