Постанова № 42249543, 12.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 05» січня 2015 р. Справа №908/4431/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників:

позивача - Зучек Є.Н., за довіреністю №01/697 від 07.10.2014 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя (вх.№4248(З)/1-40) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 року по справі №908/4431/14,

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дузенко і Ко ЛТД», м.Запоріжжя,

про укладення договору про зміни №3 до договору оренди державного нерухомого майна - вбудованих нежитлових приміщень,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 року у справі №908/4431/14 (суддя Науменко А.О.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області без розгляду.

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 року, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд за наслідками розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, тим самим позбавивши Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області можливості захистити державні інтереси.

Скаржник, щодо посилання суду на незавірену належним чином копію листа Управління державної казначейської служби України у м.Запоріжжя Запорізької області від 07.10.2014 року №06-08.1/287-3235 щодо підтвердження відсутності достатніх коштів на сплату судового збору окремо зазначає, що у випадку сумніву вірогідності копій документів, доданих до позовної заяви, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд може і повинен витребувати їх належним чином завірені копії чи оригінали або додаткові докази, але не повертати позовну заяву без розгляду. Вказане, як вказує апелянт, узгоджується з позицією Вищого господарського суду України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 24.12.2014 року з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення дотримання принципів судочинства, а також враховуючи необхідність надання документів, які мають істотне значення для розгляду апеляційної скарги, відкладено розгляд справи на іншу дату.

26.12.2014 року позивачем надано через канцелярію суду витребувані ухвалою суду від 11.12.2014 року документи, а саме оригінал позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№021797) ухвала про відкладення розгляду справи була направлена 25.12.2014 року у кількості двох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду справи від 24.12.2014 року учасникам судового процесу.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 05.01.2015 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У жовтні 2014 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дузенко і Ко ЛТД» про укладення договору про зміни №3 до договору оренди державного нерухомого майна - вбудованих нежитлових приміщень розміщених за адресою:м. Запоріжжя, вул. Софіївська, 230-Б, від 18.11.1994 р. № б/н.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що Регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету і має право використовувати кошти лише за цільовим призначенням. Однак, на теперішній час Регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області не виділено фінансування на оплату судового збору. У зв'язку з цим, у позивача відсутні кошторисні призначення, які можуть бути направлені на сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору дійшов висновку про його відхилення і враховуючи неподання позивачем належних та допустимих доказів сплати судового збору повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат.

За статтею 2 вказаного Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У підпункті 3.1.1. вказаної постанови, зазначено, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору при зверненні з позовною заявою, позивач надав до позовної заяви копію листа Управління державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 року.

У вказаному листі зазначено, що на ім'я Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області відкриті рахунки №35213001000444 та №35228201000444. При цьому, казначейська служба вказує, що залишок відкритих асигнувань на рахунку 90753001000444 по КЕКВ 2800 складає 4,48 грн.

Отже, як зазначає позивач, в нього відсутні кошторисні призначення, які можуть бути направлені на сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Обставини наведені позивачем, як підстава для звільнення його від сплати судового збору, як вірно встановлено судом першої інстанції з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, не є з урахуванням п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року підставою для звільнення від сплати судового збору.

У той час, Регіональне Відділення ФДМУ України по Запорізькій області не зверталося до суду з клопотанням щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру.

При цьому, звертаючись до суду з клопотанням про розстрочку, відстрочку зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору заявник повинен навести та обґрунтувати у відповідності до норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обставини, які мають виключний характер та свідчать про наявність належних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Однак, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач у справі) належним чином не обґрунтував наявності обставин для звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відхилив таке клопотання та повернув позовну заяву без розгляду враховуючи, що заявником не надано належних доказів у підтвердження сплати ним судового збору.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неналежності та недопустимості доказів, а саме листа Управління державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 року.

Так, відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Проте, копія наданого позивачем листа Управління державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області №06/08.1/287-3235 від 07.10.2014 року не відповідає вищевказаним вимогам Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів».

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час повернення позовної заяви господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 року по справі №908/4431/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 року по справі №908/4431/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12 січня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.