Постанова № 42249184, 24.12.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2611/14-a

24 грудня 2014 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача: Катюк У.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 до Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління міндоходів у Тернопільській області (Підволочиське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Збаразькою ОДПІ Головного управління Міндоходівпро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить зменшити позовні вимоги на суму 1898,00 грн. (податкові повідомлення-рішення №0001941700, №0001951700) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001931700 від 10.11.2014р., визнати протиправним та скасувати рішення від 10.11.2014р. 0006811700 про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу від 10.11.2014р. №Ф-00068217000. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних рішень. Позов просить задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, та пояснив, що в акті перевірки правомірно зафіксовано порушення норм податкового законодавства, а відтак вимога позивача про скасування рішень є безпідставною. В позові просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, Збаразькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 19.07.2012 по 31.12.2013р., оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 19.07.2012р. по 31.12.2013 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 19.07.2012р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2014р. № 992 /17/НОМЕР_2

Перевіркою встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

Між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Антін» було укладено Договір поставки №1 від 01 листопада 2012р.

Відповідно до п.1.1 даного договору «Постачальник» ТзОВ «Антін» передає у власність «Покупцю» ФОП ОСОБА_3 зерно сої (Товар), а «Покупець» зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного Договору. Відповідно до наданих платником накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_3 згідно укладеного договору з постачальником ТзОВ «Антін» у листопаді 2012 року придбано : - «зерно сої» в кількості 63,780 т на суму 271065,29 грн., в т.ч. ПДВ 45177,56 грн. з подальшим віднесенням до складу податкового кредиту в декларації з податку на доданувартість за листопад 2012р. - «зерно сої» в кількості 21,340 т на суму 90695,09 грн., в т.ч. ПДВ 15115,85 грн. з подальшим віднесенням до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. На підставі наданих накладних (по операціях з придбання сої) платником було віднесено до складу валових витрат 301466,97грн., в т.ч. за 2012рік - 261243,71грн., за 2013рік - 40223,26грн. Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 документацію, яка підтверджує надходження товару від ТзОВ„Антін" не представлено.

Суд звертає увагу на те, що дана господарська операція досліджувалась під час перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2012р. по 31.12.2012р. (акт перевірки №374/17/НОМЕР_2 від 11.04.2013р.) якою встановлено порушення платником пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.198.3 та п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 та п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 60294 грн., у т.ч. за листопад 2012р. на 45178 грн. та за грудень 2012р. на 15116 грн.(по взаємовідносинах з ТзОВ «Антін»).За наслідками зазначеної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 р. № 0001011700, яке було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014р. встановлено відсутність реального характеру господарської операції з поставки зерна сої між позивачем та ТзОВ «Антін».

Згідно ст. 72. КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, відповідачем правомірно наданий висновок про те, що платником безпідставно віднесено до складу витрат в 2012-2013р.р. витрати по придбанню сої в ТзОВ «Антін» на суму 301466,97грн.

Прийняте відповідачем рішення № 0006811700 від 10.11.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 1466.20 грн. та вимога № 006821700 від 10.11.2014 р. про сплату боргу у розмірі 29324 грн.також не підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7 % відповідно до п.11ст. 8 Закону України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'', встановлено ФОП ОСОБА_3 заниження сум єдиного внеску за 2012р.-2013р. в сумі 29324,02 грн.

Згідно п.177.2 , п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодекс.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, що включаються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'' для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно- правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Відповідно до п.4 ст.1, п 3 ст.7 Закону України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'',нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п.11 ст.8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п.п.3 п.11 ст. 25 Закону за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску

Отже, в порушення п.2 ч.1 ст.7 . Закону України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'' ФОП ОСОБА_3 занизив суму доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, а саме: за 2012р.-2013р. в сумі 307966,97 грн., що призвело до заниження сплаченого єдиного соціального внеску в 2012р.-2013р 29324,02 грн. в т.ч. в2012р. на суму 13284,55 грн. в 2013р. на суму 16039,47 грн.

Проте, не беруться судом до уваги висновки відповідача про те, що платником безпідставно віднесено до складу витрат суму орендної плати в розмірі 6500 грн., оскільки об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу. Позивачем в підтвердження віднесення до складу витрат суму орендної плати представлено договір оренди майна№1 від 01.09.2012р., акт приймання-передачі приміщення, що підтверджує господарську діяльність позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про задоволення позову частково .

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014р. №0001931700 в частині визначення грошового зобов"язання по орендній платі в сумі 1218,75 грн.

3. В решті частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30.12.2014р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна:

Суддя Ходачкевич Н.І.