Рішення № 4224903, 07.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" липня 2009 р. Справа № 10/153-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/153-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діамар", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум", с. Трушки, Білоцерківський район

про стягнення 1348, 25 грн.

Представники:

від позивача: Сокур Є.М. –довіреність №4 від 01.03.2009р.;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамар" (далі – позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" (далі – відповідач) про стягнення 1348, 25 грн. –основного боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №125/07-р від 01.01.2007р., щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2009р. порушено провадження у справі №10/153-09, розгляд якої призначено на 07.07.2009р.

В судовому засіданні 07.07.2009р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2009р. не з’явився, відзив на позов та інших, витребуваних ухвалою суду, документів до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір №125/07р (далі –договір). Відповідно до умов договору, а саме п.1.1, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами, зазначеними в накладній. Згідно з п. 7.1 договору, покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікаціях та підтверджених у накладних. Відповідно до протоколу розбіжностей від 01.01.2007р. до Договору №125/07-р від 01.01.2007р., підписаного сторонами в двосторонньому порядку, а саме п. 7.4, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівкову порядку шляхом перерахування коштів на банківській рахунок постачальника в строк 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати його реалізації.

На виконання умов Договору №125/07-р, позивач поставив, згідно з товарно –транспортною накладною №0326024 від 27.03.2008р. товар на суму 4032, 69 грн.

Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

Ухвалою від 22.06.2009р., суд вимагав від позивача надати докази отримання товару відповідачем на підставі, яких передавалась продукція.

Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.

Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.

Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем була передана відповідачу продукція згідно податкової накладної №НП-0326024 від 27.03.2008р. на суму 4032, 69 грн., копія якої містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 712 цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань за поставлений товар повністю не розрахувався, оплативши лише частково 2684, 44 грн., у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1348, 25 грн.

Позивачем на адресу відповідача був направлений попереджувальний лист №94 від 20.05.2009р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 1348, 25 грн. протягом п’яти діб, з моменту отримання вищезазначеного листа. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зазначена заборгованість відповідача, також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.06.2009р.

Відповідно до ст. 193 господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором №125/07-р від 01.01.2007р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 1348, 25 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі Бум" (09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, пл. Центральна, 4, ідентифікаційний код 32445055; р/р 2600730014492 Перша Київська філія АТ ВаБанк в м. Києві, МФО 321637, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діамар" (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 26, ідентифікаційний код 34693607; р/р 26005194 в Філії ВАТ "Піреус Банк МКД" "КД", м. Київ, МФО 380151) 1348 (одна тисяча триста сорок вісім) грн. 25 коп. - основного боргу, а також судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Привалов А. І.