Постанова № 42247510, 22.03.2011, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. № 2а-10571/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Тимощук І.Г.,

представника відповідача Чабан О.С.

розглянувши справу за адміністративним позовом

Публічне акціонерне товариство "Фірма"Нафтогазбуд" до Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фірма Нафтогазбуд»(надалі -ПАТ «Фірма Нафтогазбуд») звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (надалі -ДПІ) про скасування податкового повідомлення -рішення № 0001912320/0 від 13.10.2010 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ про заниження податку на прибуток на суму 88 627,00 грн. є безпідставним, оскільки у підприємства є всі необхідні первинні документи та оформлені належним чином, що підтверджують витрати на придбання товарів у ТОВ «БК «Геотон». Крім того, наявні документи, які підтверджують передання частини товарів своїм структурним підрозділам, які і було використано в якості матеріалу при виконанні робіт по будівництву водопровідних мереж, а товар придбано на замовлення по виконанню робіт на користь Львівського облводгоспу. Також вважає незаконним нарахування штрафних санкцій в розмірі 50%. Вважає, що господарська операція по поверненню труби була відображена в р. 04.2 додатку до декларації К1 з податку на прибуток, оскільки при поверненні товару постачальнику відбувається коригування валових витрат в сторону їх зменшення, але так як товаро-матеріальних цінностей (ТМЦ) на кінець кварталу не залишається (убуток матеріальних запасів), то виникають валові витрати у вигляді убутку ТМЦ, товари які не були реалізовані на кінець кварталу беруть участь в перерахунку приросту убутку ТМЦ.

Також звертає увагу на те, що розмір штрафної санкції розрахованої разом з основною суму податкового зобов'язання, а не окремо з терміном їх сплати. Вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення правомірним. Посилається на те, що підприємством неправомірно до складу валових витрат віднесено витрати по будівництву водопровідних мереж, оскільки надані до перевірки документи не підтверджують придбання товару, відсутні документи про транспортування товару, немає документів, що свідчать про використання придбаного товару в процесі будівництва водопровідних мереж. Крім того, зазначає що позивачем невідображено господарську операцію з повернення труби в тому звітному періоді, в якому це відбулась, що призвело до уникнення платника від оподаткування.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Сторони неодноразово порушували процесуальні обов'язки, зокрема не подавали вчасно витребувані судом докази, не забезпечували явки представників у всі судові засідання, що перешкоджало розгляду справи у визначений законом строк.

З метою створення сторонами у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 11 КАС України Суд вимагав від ДПІ докази, які підтверджують її доводи відносно того, що відомості, наведені в документах, наданих ПАТ «Фірма Нафтогазбуд», не відповідають дійсності. В судовому засіданні представник відповідача заявив, що Суду надано усі докази, що стосуються справи і інших немає, і лише після цього з'ясування фактичних обставин справи було закінчено.

Заяв про фальшивість наданих суду доказів, зокрема письмових документів, від представників сторін не надходило.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Управління виробничо-технічної комплектації (надалі -УВТК) Публічного акціонерного товариства «Фірма Нафтогазбуд»є відокремленим структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Фірма Нафтогазбуд»і не має статусу юридичної особи.

28.09.2010 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова провела планову перевірку УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт № 4615/23-2/04788966 (а.с. 10-41, надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 88 627,00 грн., в т.ч. за 4 кв. 2009 р. -75 364,00 грн. та 1 кв. 2009 р. -13 263,00 грн.; пп.17.1.3, п.17.1, п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого нарахована санкція в розмірі 50% на суму 870 896,50 грн.

Згідно висновків акту перевірки від 28.09.2010 р. на заниження валового доходу в І кв. 2009 р. на суму 53 051,00 грн. мала вплив операція з реалізації автомобіля НОМЕР_1, операції з придбання будівельних матеріалів від ТОВ «БК «Геотон», що призвело до завищення валових витрат, господарська операція з придбання та повернення труби ТОВ «Адамастер-СВС».

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення -рішення № 0001912320/0 від 13.10.2010 р. на суму 993 648,00 грн. (88 627,00 грн. -основний платіж, 905021,00 грн. -штрафна санкція) (а.с. 9).

ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Щодо правовідносин з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «БК «Геотон».

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»в 4 кв. 2009 р. віднесено до складу валових витрат витрати згідно накладних, виписаних ТОВ «БК «Геотон»на загальну суму 361746,00 грн. В головній книзі за 2009 р. відображено отримання ТПЦ (дизпаливо та будівельні матеріали). Станом на 31.03.2010р. рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «БК «Геотон»на суму 361746,00 грн.

За інформацією пошуково-довідкової системи ЦБД ДПА України, АІС ОР та інформаційно-аналітичної системи районного рівня проведено аналіз податкової звітності ТОВ «БК «Геотон»та встановлено, що зазначене товариство знаходиться на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, стан платника -направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження; декларації про прибуток підприємства за додатки до неї не подавались за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р.; неподання додатку К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 4.12 та 07 Декларації засвідчує відсутність залишків ТМЦ протягом цього періоду. Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновків, що:

- видаткові накладні, отримані від ТОВ «БК «Геотон», не можуть бути віднесені до складу валових витрат УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»;

- задекларовані витрати на придбання товарів від ТОВ «БК «Геотон»не підлягають включенню до складу валових витрат, оскільки відсутній факт здійснення фінансово-господарської операції між даними підприємствами;

- для підтвердження витрат, віднесених підприємством до складу валових витрат, та їх використання у господарській діяльності підприємством для перевірки не представлено первинних документів. Документальне оформлення витрат відсутнє, для перевірки не представлено жодних доказів доцільності оплати таких товарів, оскільки факт отримання ТМЦ відсутній.

Відтак, податковим органом зроблено узагальнений висновок, що відсутнє підтвердження фактичного отримання товару, не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних товарів без підтвердження відповідними, складеними згідно чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат (а.с. 17-19).

Податковий орган зазначає також, що ТОВ «БК «Геотон»повинно мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Такими документами, зокрема, є накладні, акти приймання-передачі товару, акти приймання-передачі робіт, послуг, товаро-транспортні накладні (а.с. 20).

Позивач з таким висновком не погоджується. Зазначає, що операції з ТОВ «БК «Геотон»є реальними. Будівельні матеріали були придбані для виконання робіт на користь Львівського облводгоспу, були частково передані структурним підрозділам позивача (СМУ № 25, БУ № 15, БУ № 7, СУ № 14), а цими підрозділами їх було використано в якості матеріалу при виконанні робіт, зокрема, при будівництві водопровідних мереж в місцях утворення депресійних лійок в с. Червоне Золочівського району, в с. Гірне та Любинці Стрийського району, в с. Кам'янобрід Яворівського району, в с. Артинців-Керниця, Мавковичі Городецького району, а далі передано за актами КБ-2 в ПАТ «Фірма Нафтогазбуд», а останній передав виконані роботи Львівському облводгоспу. Ці роботи прийняті замовником, оформлені відповідними первинними документами, зміст та форма яких відповідають закону. При цьому ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»відображало не лише валові витрати, а й валові доходи, пов'язані з подальшою передачею цього товару кінцевому споживачу у складі виконаних робіт.

З наявних у справі доказів Судом встановлено наступні фактичні обставини.

ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»протягом 2009 р. купувало товар (будівельні матеріали та дизпаливо), постачальником яких виступало ТОВ «БК «Геотон».

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Будівельна компанія «Геотон»зареєстроване 03.10.2006 р. Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією (а.с.76). Згідно свідоцтва № 36134811 ТОВ «БК «Геотон»зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с.77).

Про купівлю-продаж товару було виписано наступні накладні:

- видаткова накладна № 1/1210 від 25.12.2009 р. на суму 65 650,00 грн.; прихідна накладна № РН 000051 від 25.12.2009 р. на суму 1 109,46 грн.; прихідна накладна № РН 000056 від 25.12.2009 р. на суму 598,23 грн.; розхідна накладна № РН 000055 від 25.12.2009 р. на суму 1 973,83 грн.; прихідна накладна № РН 000058 від 25.12.2009 р. на суму 43 140,00 грн., розхідна накладна № РН 000053 від 25.12.2009 р. на суму 160 428,67 грн., розхідна накладна № РН 000054 від 25.12.2009 р. на суму 36 780,56 грн., розхідна накладна № РН 000052 від 25.12.2009 р. на суму 52 065,08 грн. (а.с.78-101).

- податкова накладна № 75 від 25.12.2009 р. на суму 1 109,46 грн.; податкова накладна № 76 від 25.12.2009 р. на суму 52 065,08 грн.; податкова накладна № 77 від 25.12.2009 р. на суму 160 428,67 грн.; податкова накладна № 78 від 25.12.2009 р. на суму 36 780,56 грн.; податкова накладна № 79 від 25.12.2009 р. на суму 1 973,83 грн.; податкова накладна № 80 від 25.12.2009 р. на суму 598,23 грн.; податкова накладна № 81 від 25.12.2009 р. на суму 43 140,00 грн.; податкова накладна № 74 від 16.12.2009 р. на суму 65 650,00 грн. (а.с.85-92).

Згідно видаткової накладної №1/1210 від 25.12.2009 р. ТОВ «БК «Геотон»продало УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»дизельне пальне на суму 65 650,00 грн. (а.с.75).

Всього ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»придбало в ТОВ «БК «Геотон»товар на суму 361746,00 грн. (ПДВ 60 291,00 грн.).

ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»задекларувало витрати на придбання товарів, одержаних від ТОВ «БК «Геотон», та відобразило їх в р. 04.1 декларації про прибуток підприємства за 2009р.

Податковий орган вважає, що витрати на придбання товару від ТОВ «БК «Геотон»не підлягають включенню до складу валових витрат, оскільки відсутній факт здійснення фінансово-господарської операції. В основу такого висновку покладено те, що ТОВ «БК «Геотон»відсутнє за місцезнаходженням, а надані до перевірки документи не підтверджують фактичне придбання товару.

Такі висновки відповідача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Незаконність висновків податкового органу, які відображені в акті перевірки, полягає в наступному.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, це будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка регламентує правила ведення податкового обліку, не встановлює вимог до форми та змісту документів, що використовуються з метою податкового обліку. У п.5.11 ст.5 цього Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат, крім зазначених у цьому законі. Відтак, підставою для включення певних видатків до складу валових витрат є розрахункові, платіжні та інші документи, встановлені законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстр. в Мін'юсті Україні від 05.06.1995 р. за № 164/704 (надалі -Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Вирішення спору потребує встановлення реальності здійснення господарської операції між ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»та ТОВ «Геотон», та оцінки документів, що доводять зв'язок понесених витрат на придбання будівельних матеріалів, пального з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності. З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за придбання будівельних матеріалів, адже відповідач стверджує, що представлені до перевірки позивачем документи не доводять використання понесених витрат в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.

Позивач доводить господарські операції зазначеними вище податковими та видатковими накладними, спору щодо оформлення яких немає, та бухгалтерськими документами (головна книга обліку, розрахунки з контрагентами).

Оцінюючи зазначені обставини, Суд враховує, що придбання будівельних матеріалів пов'язано з основним видом діяльності позивача. Позивач пояснив, що будівельні матеріали придбані для виконання робіт на користь Львівського облводгоспу, які були частково передані структурним підрозділам позивача (СМУ № 25, БУ № 15, БУ № 7, СУ № 14), а цими підрозділами їх було використано в якості матеріалу при виконанні робіт, зокрема, при будівництві водопровідних мереж в місцях утворення депресійних лійок в с. Червоне Золочівського району, в с. Гірне та Любинці Стрийського району, в с. Кам'янобрід Яворівського району, в с. Артинців-Керниця, Мавковичі Городецького району, а далі передано за актами КБ-2 в ПАТ «Фірма Нафтогазбуд», а останній передав виконані роботи Львівському облводгоспу. Зазначені пояснення підтверджуються письмовими доказами, які є у справі (а.с. 69-101). Відповідач не довів, що зазначені товари поставлялися не ТОВ «БК «Геотон», а іншими особами. З наведених письмових доказів Суд дійшов висновку, що вони підтверджують реальність господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «БК «Геотон», а тому правомірно включені до складу валових витрат.

Суд враховує також, що ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»відображало не лише валові витрати, а й валові доходи, пов'язані з наступною передачею цього товару кінцевому споживачу у складі виконаних робіт. Проте в цій частині у податкового органу зауважень не виникло. Зазначене свідчить про упередженість висновків перевіряючих, спрямованість перевірки на встановлення лише фактів заниження оподатковуваного доходу (завищення валових витрат), а не на об'єктивний аналіз виконання платником податків вимог податкового законодавства.

Незаконним є також покликання податкового органу про те, що ТОВ «БК «Геотон»повинно мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар (а.с. 20), адже об'єктом перевірки було не ТОВ «БК «Геотон», яке могло б надати такі документи, а ПАТ «Фірма Нафтогазбуд».

В акті перевірки податковий орган не зазначив, в чому полягає відсутність підтверджуючих документів про отримання будівельних матеріалів та пального, не обґрунтував, які саме документи, окрім наданих, підтверджують чи можуть підтвердити правомірність віднесення вартості цих товарів до валових витрат. Суду не надано допустимих доказів, які б свідчили про недостовірність наданих позивачем документів про факт отримання від ТОВ «БК «Геотон»товарів. Висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що малися на увазі товаро-транспортні накладні, яких не було надано під час перевірки. Суд звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»основними документами на перевезення вантажів є товаро-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Наказ Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»не зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена наказом Міністерства транспорту України від 07.08.1996 р. № 228/253, яка передбачала правила заповнення подорожнього листа, втратила чинність 03.11.2006р. Таким чином, форма товаро-транспортної накладної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів транспортом та обліку транспортної роботи законом не передбачено.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідач не довів, що обов'язковість ведення і зберігання товаро-транспортних накладних передбачена правилами ведення податкового обліку. Нормативного акту у галузі оподаткування, який би встановлював такі вимоги, Судом теж не виявлено. Відтак, відсутність товаро-транспортних накладних, сама по собі, не свідчить про відсутність господарських операцій з поставки товарів, і не впливає на формування валових витрат.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Отже, первині документи, в даному випадку це накладні, повинні містити інформацію про те, за які конкретно товари, послуги, виконані роботи перераховано кошти.

Відповідно до п. 9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право платника податків віднести до складу валових витрат Законом зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та чи складений він відповідно вимог законодавства. Податкові та видаткові накладні, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, повинні містити відомості про дії та події, оформлені цими документами. Первинні документи, надані відповідачем податковому органу для перевірки, цим вимогам відповідають, а отже є належними і допустимими доказами, що фіксують господарські операції.

Надані відповідачем документи -відповідь на запит від 11.02.2011 р., надана Київським МБТІ про відсутність у ТОВ «БК «Геотон» об'єктів нерухомості, відсутність його за вказаним місцезнаходженням не підтверджують висновку про укладення позивачем договору без мети настання реальних наслідків. Крім того, на момент поставки товару позивачеві ТОВ «БК «Геотон» було зареєстроване як юридична особа та як платник ПДВ. Відповідач не довів, що вступаючи у правовідносини з ТОВ «БК «Геотон», ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»діяло недобросовісно.

Суд відхиляє як таке, що не впливає на вирішення справи, покликання відповідача на те, що в інформаційних базах ДПА України є інформація про стан платника (ТОВ «БК «Геотон») -«направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження»; про те, що декларації про прибуток підприємства за додатки до неї не подавались за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2010 р., оскільки зазначені обставини не є належними доказами, безпосередньо не містять інформації, що має значення для вирішення спору, не спростовують доводів позивача. Помилковим є покликання відповідача на те, що неподання додатку К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 4.12 та 07 Декларації засвідчує відсутність залишків ТМЦ протягом цього періоду, адже причини неподання декларації, а також реальний майновий стан ТОВ «БК «Геотон» під час перевірки податковим органом не встановлювалися.

З урахуванням наведених вище обставин відсутні підстави вважати, що представлені документи не доводять зв'язок понесених витрат на придбання та використання будівельних матеріалів, пального отриманого від ТОВ «БК «Геотон», у власній господарській діяльності, а тому в цій частині висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими.

Щодо реалізації автомобіля НОМЕР_1.

В акті перевірки зазначено, що встановлено заниження задекларованих підприємством показників у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу»у 1 кв. 2010 р. на загальну суму 53051 грн., зокрема не включено до складу валового доходу вартість реалізації автомобіля НОМЕР_1. Встановлено, що зазначений автомобіль на обліку УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»не числиться. Податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків пп. 1.23, пп. 4.1.6 п. 4.6 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач з таким висновком не погоджується. Вважає, що автомобіль фактично не було отримано, факт його реалізації не встановлено, відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували реалізацію автомобіля, і, як наслідок, не відображено в бухгалтерському обліку у складі валового доходу.

Суд встановив наступні фактичні обставини.

02.02.2010 р. ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»у зв'язку з виробничою необхідністю було видано наказ № 3 по основних засобах, а саме наказано виконавчій дирекції передати з балансу на баланс УВТК автомобіль НОМЕР_1, 2000 р.в. (а.с.102).

Згідно з актом приймання передачі транспортного засобу від 02.02.2010 р. начальник ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»в особі ОСОБА_4 і начальника УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд» ОСОБА_5, один здав, а другий прийняв транспортний засіб BMW 7401, н/з НОМЕР_2, 2000 р.в. (а.с. 104). На час вчинення зазначеної операції залишкова вартість автомобіля складала 53 051,00 грн., первісна -149 653,13, знос -96 602,13 грн.

Позивач пояснює відсутність реального факту передачі автомобіля тим, що згідно акту передачі від 02.02.2010 р. уповноважена особа УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»ОСОБА_5 повинен був поставити ще в березні 2010 р. автомобіль на баланс УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд», але отримав відмову, оскільки він не зміг представити автомобіль, і за офіційними даними автомобіль взагалі був знятий з обліку в ДАІ.

15.06.2010р. бухгалтерія ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»повторно звернулась в примусовому порядку передати на баланс УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»заднім числом (згідно авізо) автомобіль, однак вияснилось, що він знятий з обліку. ОСОБА_5 був звільнений з посади. Дані обставини підтверджені листом від 16.06.2010р. за підписом начальника та гол. бухгалтера УВТК (а.с.105). Зняття з обліку автомобіля 13.03.2010р. для реалізації в межах України підтверджено відповіддю Львівського ВРЕР ДАІ при ГУМВС у Львівській області на запит ДПІ у Франківському районі м. Львова від 04.03.2011 р. № 1726 зп. Станом на 25.02.2011р. зазначений автомобіль не зареєстрований.

Оцінюючи доводи сторін Суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до п.п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1. ст.. 4 Закону валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Оскільки УВТК не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ПАТ «Фірма Нафтогазбуд», передача йому транспортного засобу від ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»не може вважатися реалізацією цього майна і згідно пп. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включається до валового доходу УВТК.

Окрім того, відповідно до пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди підлягають розподілу за чотирма групами, зокрема, група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (підпункт 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону).

З огляду на вищенаведене, базою оподаткування є не балансова вартість автомобіля, як вважає відповідач, а сума перевищення, тобто позитивна різниця між балансовою вартістю і ціну продажу автомобіля. Натомість, відповідач визначив суму податкового зобов'язання з урахуванням балансової вартості автомобіля (53 051,00 грн.), тобто не у відповідності до пп. 8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд враховує також і те, що факт відчуження автомобіля відповідачем не доведений і доказами не встановлений. Саме лише зняття його з реєстраційного обліку в УДАІ для реалізації не є доказом, що автомобіль було відчужено. Це лише припущення, на якому доказування ґрунтуватися не може. Відтак, в цій частині оскаржуване податкове-повідомлення рішення ґрунтується на помилкових висновках про наявність правопорушення, а тому є протиправним.

Щодо господарської операції з ТОВ «Адамастер-СВС»з повернення труби.

В акті перевірки зазначено, що УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»безпідставно завищило валові витрати на суму 7176761 гривень, які самостійно відкоригувало в 4 кв. 2009 р. Однак на порушення п. 17.2.б ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. підприємство не нарахувало штраф у розмірі п'яти відсотків. Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону за наслідками перевірки нарахована фінансова санкція у розмірі 50% в сумі 870897 грн.

В поясненні від 11.03.2011р. представник відповідача зазначає, що труба від ТОВ «Адамастер-СВС»одержана безоплатно, оскільки грошових коштів за неї позивач не сплачував. В свою чергу, відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі безкоштовного отримання товарів їх вартість не приймає участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів.

Податковий орган вважає, що підприємством свідомо не була відображена дана операція в ІІІ кв. 2009 р., оскільки це б призвело до виникнення у платника об'єкта оподаткування. На його думку, відображення у податковій звітності факту повернення товару призвело б до зменшення розміру валових витрат (60 995 071 грн. - 7 176 761 грн. = 53 818 310 грн.) і у платника податків в ІІІ кв. 2009 р. виникав би об'єкт оподаткування: 60 861 799 грн. (валові доходи) -53818 310 грн. (валові витрати із врахуванням факту повернення товару) -76 316 грн. = 6 967 173 грн., що призвело до несплати податку на прибуток у розмірі 1 741 993,25 грн. (6 967 173 грн. х 25%= 1 741 993,25 грн.).

Позивач вважає такі висновки безпідставними. Пояснив, що в декларації за ІІІ кв. 2009р. відображено суму валових доходів -60 861 799 грн., валові витрати - 60 995 071 грн. (витрати на придбання товарів - 59 912 741 грн.), скориговані валові витрати - 60 995 071 грн., сума амортизаційних відрахувань 76 316 грн. і об'єкт оподаткування -«-209 588 грн.». Цю обставину позивач пояснив тим, що замість того щоб відобразити у р.04.1 декларації за ІІІ кв. 2009 р. суму в розмірі 52735980 грн. бухгалтером було відображено 59912741 грн. і тим самим завищено валові витрати на суму 7 176 761 грн. (тобто, не було враховано вартість повернутої труби). Однак цю помилку позивач самостійно виправив в IV кв. 2009 р. Вважає, що таке виправлення помилки не призвело до збільшення об'єкта оподаткування, тому немає підстав для самостійного нарахування штрафних санкцій за виправлену помилку.

Дослідивши надані докази, Суд встановив наступні обставини.

Між ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»та ТОВ «Адамастер-СВС»було укладено договір купівлі-продажу № 07/01-09 від 16.06.2009 р. Згідно вказаного договору ТОВ «Адамастер-СВС»передав ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»трубу сталеву 530х10,1252 в кількості 387,933 тон на загальну суму 8612112,60 грн. (ПДВ - 1435352,10 грн.).

На виконання договору від 16.09.2009 р. сторонами було складено та підписано акт прийому передачі товару від 16.06.2009 р. на суму 8 612 112,60 грн., в т.ч. ПДВ 1 435352,10 грн. (а.с. 70), виписано податкову накладну № 352 від 16.06.2009 р. на суму 8 612 112,60 грн. (а.с. 71) та видаткову накладну № 1/1210 від 16.06.2009 р. (всього з ПДВ 8 612 112,60 грн., без ПДВ 7 176 760,50 грн.) (а.с. 72).

Вартість труби в сумі 7 176 760,50 грн. віднесено у валові витрати в ІІ кв. 2009 р.

В подальшому ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»повернуло ТОВ «Адамастер-СВС»товар (трубу сталеву 530х10,1252 в кількості 387,933) на загальну суму 8 612 112,60 грн., про що виписано видаткову накладну (повернення) № ВП-0000001 від 30.09.2009 р. (а.с. 73).

Відповідно до головної книги за 2009 р., оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів по рах.20 «виробничі запаси», рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками», підприємством не зменшено витрати в ІІІ кв. 2009 р. в сумі 7 176 760,50 грн. у зв'язку із поверненням труби ТОВ «Адамастер-СВС». Позивач не заперечує вказану обставину, а відповідачем не заперечується факт передачі труби. Позивач відобразив дану операцію в декларації з податку на прибуток за IV кв. 2009 р.

Оцінюючи доводи сторін, Суд вважає, що відсутні підстави для застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 50%, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що УВТК ПАТ «Фірма Нафтогазбуд» в ІІІ кв. 2009 р. не врахувало у вартості запасів товарно-матеріальних цінностей вартість повернутої труби, що призвело до завищення показника рядка 01.2 декларації з податку на прибуток на суму 7176761 грн., в результаті чого валові доходи і валові витрати підприємства були завищені на суму 7176761 грн. Позивач дану обставину визнає і пояснює її арифметичною помилкою.

У разі, якщо б платник відобразив в декларації за ІІІ кв. 2009 р. факт повернення труби, то скорегований валовий дохід підприємства становив би 53685038 грн. (60 995 071 грн. .- 7 176 761 грн. = 53 818 310 грн.), а валові витрати - 53 818 310 грн. Це визнає і відповідач у поданих запереченнях.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.10. ст.5 цього ж Закону у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Оскільки фактично труба була отримана позивачем, то відповідно цей товар був відображений в його бухгалтерському обліку у червні 2009 р., а саме Журналі ордері за червень 2009 р. З урахуванням вимог наведеної норми позивач повинен був здійснити відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації (тобто повернення товару). Тобто при поверненні товару повинні відкореговуватись валові витрати в сторону їх зменшення. Проте, оскільки вибуває товар, то й відбувається убуток товарно-матеріальних цінностей у вигляді валових витрат, що відображається в р. 04.2 додатку К1 до декларації з податку на прибуток.

Отже, при правильному відображенні платником в декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2009 р. суми валових витрат у розмірі 53 818 310 грн. (тобто, з врахуванням вартості повернення труби), база для оподаткування податком на прибуток визначались би так: 53 818 310 грн. - 53 818 310 грн. -76 316 грн. = - 209 588 грн. У декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2009 р., в якій помилково не відображено суму 53 818 310 грн., а відображено 59 912 741 грн., об'єкт оподаткування становить - 209 588 грн. З наведеного розрахунку вбачається, що допущена позивачем помилка жодним чином не вплинула на базу оподаткування.

Суд не може погодитися з пояснення відповідача про безоплатне одержання труби від ТОВ «Адамастер-СВС». Відповідно до п.п. 1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Договір купівлі-продажу (поставки) є оплатним договором, тобто передбачає грошову компенсацію вартості матеріальних цінностей, які є предметом договору. Відтак, одночасно з одержанням цього товару у ПАТ «Фірма Нафтогазбуд»виникла заборгованість перед ТОВ «Адамастер-СВС»на суму вартості товару, і ця заборгованість повинна враховуватися під час визнання об'єкта оподаткування.

З огляду на вищенаведене, в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), Суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми, відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, Суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 0001912320/0 від 13 жовтня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»3 (три) гривні 40 (сорок) копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 березня 2011 року.

Суддя В.М. Кравчук