Ухвала суду № 42247320, 05.01.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________________

УХВАЛА

"05" січня 2015 р. Справа № 918/1774/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М. "

до відповідача 1: Приватного підприємства " Дорбудресурси"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення в сумі 273 771 грн. 72 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Дяденчук А.І., дов. від 28.02.2014 року

від відповідача 1 : не з'явився

від відповідача 2 : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Дорбудресурси" (далі - відповідач-1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (далі - відповідач-2) про стягнення в сумі 244 037,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

30.05.2013 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поставки № 19/13 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу-1 товар, а відповідач-1 зобов'язався оплатити вартість та прийняти такий товар у власність.

На підтвердження факту поставки позивачем надано видаткову накладну № РН-0000 645 від 30.09.2013 року на суму 351 399,74 грн. та довіреність № 5 від 30.09.2013 року.

Відповідач-1, отримавши товар, його оплати не провів.

За порушення строків розрахунків за поставлений товар позивач нарахував пеню, розмір якої склав 9 363,99 грн., 30% річних в сумі 52 176,61 грн., 20% штрафу в розмірі 29 733,74 грн. та 33 555,67 грн. інфляційних.

30.05.2013 року між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № 19-1/13, згідно з п. 1.1. якого відповідно до цього договору відповідач-2 зобов'язався частково відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-1, що виникли в результаті укладення договору поставки товару № 19/13 від 30.05.2013 року. Обсяг відповідальності відповідача-2 в разі невиконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань - 200,00 грн.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 суму основного боргу в розмірі 148 468,71 грн., 9 363,99 грн. пені , 30% річних в сумі 52 176,61 грн., 20% штрафу в розмірі 29 733,74 грн. та 33 555,67 грн. інфляційних, а з відповідача-2 - 200,00 грн. основного боргу.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 22, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 631, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 232, 265, 266 ГК України.

Ухвалою суду від 12.12.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 22.12.2014 року.

Ухвалою суду від 22.12.2014 року розгляд справи відкладено на 29.12.2014 року.

05.01.2015 року через службу діловодства господарського суду від позивача у порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача - 2 основної заборгованості в розмірі 200,00 грн.

Суд, розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 та наявні матеріали справи, встановив, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У випадках відмови позивача від позову (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК) господарському суду слід керуватись ч. 6 ст. 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Суд, давши оцінку відмові позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача - 2 основної заборгованості в розмірі 200,00 грн., встановив, що остання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак приймається судом.

У силу вимог ч.ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 22, 78, 80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М. " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення в сумі 200,00 грн. припинити.

Вказана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя Андрійчук О.В.