Постанова № 42247202, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3017/14 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а Постанову суду першої інстанції в її резолютивній частині - змінити з наступних підстав.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2013 року у справі №2-287/12 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» про стягнення зарплати за час незаконного усунення від виконання обов'язків члена виконавчого органу товариства, відшкодування моральної шкоди, залишеного без змін Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07 жовтня 2013 року, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за період з 06.09.2011 року по 14.02.2013 року в сумі 92395,60 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 2000 грн.; в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року у справі №2-122/12 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та трудової книжки, відшкодування моральної шкоди, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на користь ОСОБА_3 всього 64499,91 грн., з них: 799,91 грн. - заробітної плати за вересень 2011 року; 59150 грн. - середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівникові сум за період з 05.12.2011 року по 10.01.2013 року включно; 4550 грн. - моральної шкоди; в решті позовних вимог позивачеві відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року у справі № 22ц-793/663/2013 апеляційну скаргу ТОВ «Вікторія» на Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року відхилено; апеляційну скаргу ОСОБА_3 на Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року задоволено частково; Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року змінено; позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Вікторія» про стягнення розрахункових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та трудової книжки, відшкодування моральної шкоди задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 71283 грн.; грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 27074,75 грн., а всього 98357,75 грн.; зобов'язано ТОВ «Вікторія» видати ОСОБА_3 його трудову книжку з усіма записами про його працю в ТОВ «Вікторія» та нагороди, засвідчених підписом керівника та печаткою товариства; Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року в частині стягнення заробітної плати за вересень 2011 року в сумі 799,91 грн. та моральної шкоди в сумі 4550 грн. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» відхилено; Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 10 січня 2013 року в не скасованій частині та Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2013 року залишено без змін.

Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно з законом, за період з 01.09.2011 року по 30.11.2013 року, про що складено відповідний Акт від 11.09.2014 року №113/17-006/32860788 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.24-27).

Перевіркою встановлено 190752,75 грн. суми заборгованості по виплаті заробітної плати; порушення Позивачем п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 27582,92 грн. суми податку на доходи фізичних осіб; п.7 частини першої ст.7, п.п.8.5, 8.7 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано 77808,29 грн. суми єдиного внеску.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 вересня 2014 року №0001841700, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.29), та яким Позивачу збільшено на 34478,65 грн. суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, у тому числі на 27582,92 грн. за основним платежем та на 6895,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з Довідки Позивача від 22.10.2014 року №35 (а.с.75), Позивачем з 11.03.2013 року по теперішній час заробітну плату ОСОБА_3 не нараховано і не виплачено.

А як вбачається з Довідки Позивача від 22.10.2014 року №36 (а.с.76), Позивачем з 01.10.2013 року по теперішній час заробітну плату ОСОБА_2 не нараховано і не виплачено.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Розділу IV Податкового кодексу України, платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп.пп. 164.2.1, 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

А згідно з пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Відповідно до пп.пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу; податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з пп. 168.5 п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо віднесення до заробітної плати середнього заробітку за весь час затримки виплати належних працівнику сум, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які є гарантіями працівника на одержання невиплаченого з вини роботодавця заробітку.

У зв'язку з тим, що Позивачем нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснено, оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є скасування оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскарженого Позивачем податкового повідомлення-рішення Відповідача протиправним і його скасування.

Згідно зі ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є, зокрема правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

Судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, Постанова суду першої інстанції в її резолютивній частині змінюється.

Керуючись ст.ст. 11, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково, Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в її резолютивній частині змінити, замінити в її другому абзаці слово «Скасувати» на фразу «Визнати протиправним і скасувати».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.