Постанова № 42246589, 05.01.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року Справа № 803/2590/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Лапковського О.Ю.,

представника відповідача Кушнір Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування рішення від 04 листопада 2014 року №0040621702 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40 974, 91 грн. та нарахування пені в розмірі 24 981, 06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням від 04 листопада 2014 року №0040621702 до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня на загальну суму 65 955, 97 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2014 року по 25 вересня 2014 року.

Позивач вважає рішення від 04 листопада 2014 року №0040621702 незаконним та безпідставним виходячи з наступного.

Оскаржуване рішення відповідача суперечить абзацу другому частини восьмої, частині дванадцятій статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки, ДП "Волинський облавтодор" грошові кошти на виплату заробітної плати працівникам та сплати єдиного внеску за період з січня 2014 року по серпень 2014 року перераховані з запізненням, що підтверджується довідкою ДП "Волинський облавтодор" від 11.12.2014 року №1725. Проте, єдиний соціальний внесок завжди сплачувався до виплати заробітної плати, а тому застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2014 року по 25 вересня 2014 року є безпідставним.

Крім того, вказує, що рішення про застосування штрафних санкцій винесене 04.11.2014 року, проте надіслано позивачу лише 02.12.2014 року, що є порушенням п.7.7 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а тому є підстави вважати дане рішення не надісланим.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 04 листопада 2014 року №0040621702 про застосування штрафних санкцій у розмірі 40 974, 91 грн. та нарахування пені в розмірі 24 981, 06 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав. У письмових запереченнях акцентував увагу суду на тому, що позивачем з 01.01.2014 року по 01.09.2014 року заробітна плата виплачувалась працівникам частинами і як вказує сам позивач у позові несвоєчасно. У зв'язку з чим, єдиний внесок сплачувався позивачем також несвоєчасно, що тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". А тому, контролюючим органом правомірно застосовано до ДП "Волинський облавтодор" штрафні санкції у розмірі 40 974, 91 грн. та нараховано пеню в розмірі 24 981, 06 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2014 року по 25 вересня 2014 року.

Також зазначає, що факт невчасного надіслання позивачу оскаржуваного рішення не може слугувати підставою для скасування даного рішення, оскільки не спростовує факту несвоєчасності сплати позивачем єдиного внеску та не звільняє його від відповідальності, передбаченої ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 листопада 2014 року відповідачем прийнято рішення №0040621702, яким до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" застосовано штраф у розмірі 40 974, 91 грн. та пеню в розмірі 24 981, 06 грн. за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2014 року по 25 вересня 2014 року.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. (частина перша, п'ята статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частин восьмої, дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Базовим звітним періодом для ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є календарний місяць.

Підпунктами 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 (далі - Інструкція №21-5), визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача; єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV Інструкції №21-5 визначено, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, відповідно до якого сплата нарахованого єдиного внеску здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у двадцятиденний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку із неодержанням страхувальником цих коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги твердження позивача щодо безпідставності застосування контролюючим органом до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій і пені та своєчасності сплати ним страхових внесків одночасно із фактичною виплатою заробітної плати працівникам із затримкою такої виплати з підстав відсутності коштів у Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Рішенням Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 04 листопада 2014 року №0040621702 позивачу за період з 21 лютого 2014 року по 25 вересня 2014 року нараховано штраф у розмірі 40 974, 91 грн., що становить 10 відсотків своєчасно не сплачених сум із врахуванням кількості днів прострочення сплати єдиного внеску і розміру такого внеску та пеню в сумі 24 981, 06 грн. з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати страхових внесків за кожний день прострочення платежу.

Суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення те, що саме рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та пені надіслано з порушенням строків визначених п.7.7 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки факт невчасного надіслання позивачу оскаржуваного рішення не може слугувати підставою для скасування даного рішення, так-як не спростовує факту несвоєчасності сплати позивачем єдиного внеску та не звільняє його від відповідальності, передбаченої ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені обставини у справі, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що рішення від 04 листопада 2014 року №0040621702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є законним, при його прийнятті орган доходів і зборів діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, встановленого для вимог майнового характеру - 187, 50 грн. (за подання адміністративного позову майнового характеру з ціною позову 65 955, 97 грн. судовий збір має бути сплачений в розмірі 1 827 грн. (1 218 грн. х 1,5).

Отже, оскільки в задоволенні позову майнового характеру позивачу відмовлено, з позивача слід стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України 1 639, 50 грн. (1 827 грн. - 187, 50 грн. = 1 639, 50 грн.)

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування рішення, відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 32035139, Волинська область, місто Луцьк, вул. Ковельська, 41) в дохід Державного бюджету України несплачений судовий збір в розмірі 1 639 гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 10 січня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока